Ухвала суду № 53208200, 06.11.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7196/15-ц

Провадження № 4-с/369/75/15

УХВАЛА

Іменем України

06.11.2015 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарі Дідур М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, субєкт оскарження: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заінтересована особа: ПАТ «ОСОБА_2 кредит» на дії та рішення державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства із даною скаргою, мотивую чи її тим, що 23.06.2015 року ОСОБА_4 (який є представником ОСОБА_1 за довіреністю від 16.04.2013 року) отримано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження № 47611403 та постанову № 47611403 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.05.2014 року, які підписані головним державним виконавцем Бойко О.М. із супровідними листами від 22 травня 2015 року за однаковим номером №14762-0-33-15/2-40/1. Обидві постанови були надіслані на адресу: вул. Леніна. 2-а, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво - Святошинського району, Київської області, 08130.

Постанова про відкриття виконавчого провадження № 47611403 від 20.05.2015 року на адресу: 08130, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, 21 (де зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_5) не надходила.

Також, 23.06.2015 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_6 ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження.

Під час ознайомлення заявнику стало відомо, що Києво - Святошинським районним судом Київської області 21.02.2013 року винесено заочне рішення у справі № 369/256/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Кредит» 17 058 693 грн. 68 коп. суми заборгованості за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 24Ф/2010/05-588/2-1 від 06 грудня 2010 року, що включає: 15 000 000 грн. - заборгованість за кредитом; 1 913 333 грн. 35 коп. - заборгованість за процентами; 1 15 671 грн. 98 коп. - нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів; 12 328 грн. 77 коп. - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту; 9 068 грн. 82 коп. - 3 % річних від простроченої суми процентів; 2 465 грн. 75 коп. - 3 % річних від простроченої суми кредиту; 5 825 грн. - індекс інфляції за час прострочення по сплаті процентів по кредиту, а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 441 грн.

Не погоджуючись з винесеним рішення Відповідач (ОСОБА_3М.) звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Києво - Святошинського районного суду від21.02.2013 року.

Києво - Святошинським районним судом Київської області 29.03.2013 року ухвалою у справі № 2369/2212/13-ц заяву ОСОБА_1 задоволено, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду від 21.02.2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.Крім того, після призначення справи до розгляду в загальному порядку їй був присвоєний новий номер, а саме: № 369/2822/13-ц (провадження №2/369/1767/13) та винесено 27.07.2013 року у дані справі нове рішення.

Отже, згідно вище наведеного вбачається, що постанова старшого державного виконавця Бойко О.М. про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2015 року винесена на підставі виконавчого документу який виданий помилково.

Крім того, в виконавчому листі №369/256/13-ц від 13.05.2015 року виданого Києво - Святошинським районним судом Київської області невірно зазначена адреса Боржника - ОСОБА_1. ОСОБА_3 ніколи не проживав за адресою 08130, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 2-а, Київська область, Києво - Святошинський район. З березня 2005 року ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, Києво - Святошинський район, що підтверджується паспортом СО 141902, виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 14.07.1999 року.

Отже, у тексті виконавчого листа не вірно зазначено місце проживання ОСОБА_3 У цьому вбачається грубе порушення норм матеріального права, а саме ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

У разі якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Таким чином, державний виконавець, починаючи примусове виконання рішення, обов'язково повинен пересвідчитися:по-перше, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження;по-друге, чи здійснені ним дії, спрямовані на його добровільне виконання.

Отже, обов'язок державного виконавця з'ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення.

Постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 20.05.2015 р. та постанова про відкриття виконавчого провадження №47611403 від 20.05.2015 р. на адресу: 08130, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, 21 (де зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_5) не надходила., а була безпосередньо отримана ОСОБА_4А (представником за довіреністю) 23.06.2015 року про що свідчить роздруківка з сайту Укрпошти про відстеження поштових відправлень. Про існування Постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 22.06.2015 р. згідно виконавчого провадження № 47611403 дізнались після того, як представник ОСОБА_4 ознайомився 23.06.2015 року з матеріалами виконавчого провадження, про що свідчить відмітка в матеріалах виконавчого провадження.

Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений в постанові строк.

У звязку з тим, що ОСОБА_3 невчасно отримав постанову про відкриття виконавчого провадження №47611403 від 20.05.2015 р. він був позбавлений свого законного права на самостійне її виконання у встановлений законом строк.

Тому ОСОБА_3 просив скасувати Постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 20.05.2015 р.; Скасувати Постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження №47611403 від 20.05.2015 р.; Скасувати Постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 22.06.2015 р. згідно виконавчого провадження № 47611403.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимога скарги підтримала та просила скаргу задоволити.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні проти вимог скарги заперечувала просила у її вимогах відмовити.

Представник ПАТ «ОСОБА_2 національний кредит» направив до суду письмові заперечення щодо скарги та просив у вимогах скарги відмовити.

Суд, заслухавши пояснення заявника, перевіривши матеріали справи, та зібрані в ній докази, приходить до висновку що скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної служби, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. При цьому обов'язковість урахування судових рішень для інших судів визначається процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавчу службу» виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених у цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Обовязки і права державного виконавця визначені у статті 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків

розпочинає примусове виконання рішення.

Стаття 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначає що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч тиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено в судовому засіданні, 13 травня 2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 369/256/13-ц (провадження № 2/369/879/13) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Кредит» 17 058 693 грн. 68 коп. суми заборгованості за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 24Ф/2010/05-588/2-1 від 06 грудня 2010 року, що включає 15 000 000,00 грн. заборгованість за кредитом; 1 913 333, 35 грн. заборгованість за процентами; 115 671,98 грн. нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів; 12 328,77 грн. сума пені за несвоєчасне повернення кредиту; 9 068,82 грн. 3 % річних від простроченої суми процентів; 2 465,75 грн. 3 % річних від простроченої суми кредиту; 5 825 грн. індекс інфляції за час прострочення по сплаті процентів по кредиту, а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3441 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 відкрито виконавче провадження № 47611403 з виконання виконавчого листа № 369/256/13-ц, та запропоновано боржнику самостійно виконати рішення суду у 7-денний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

20.05.2015 р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_3 та заборону на його відчуження.

22.06.2015 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_8 по виконавчому провадженню № 47611403 стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 1706213,46 грн.

Відповідно до пункту 3 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Суд, приходить до висновків, що під час винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Заявником не надано доказів, що державним виконавцем порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні даних постанов.

В той же час, суд приходить до висновку про неправомірність винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.06.2015 року, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження по даному виконавчому провадженню, в якій запропоновано боржнику ОСОБА_3 самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови, отримана останнім лише 23.06.2015 року що підтверджується копією поштового конверту та не заперечувалось представником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні.

Оскільки копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, ОСОБА_3 був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк.

Таким чином, суд приходить до висновку що постанова державного виконавця від 22.06.2015 р. по ВП № 47611403 про стягнення з ОСОБА_9 виконавчого збору, в порушення Закону України «Про виконавче провадження» була прийнята передчасно, а отже підлягає скасуванню.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст. 1, 11, 13, 25, 28 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст. ст. 60, 383-389 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу задоволити частково.

Скасувати Постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.06.2015 р. по виконавчому провадженню № 47611403 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору.

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом пяти днів, починаючи з дня наступного після її проголошення.

Суддя: Дубас Т.В.