Постанова № 53206241, 05.11.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015 року Справа № 904/6412/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

Секретар судового засідання Ситникова М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14-96 від 18.04.14, представник;

Предстнавик відповідача в судове засідання не з"явились, про час та місце повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2015 року у справі № 904/6412/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ

до відповідача ОСОБА_2 підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа, м.Кривий Ріг

про стягнення 34563399,57 грн.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2015 року по справі № 904/6412/15 (суддя Мілєва І.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" м. Київ 33 770 444,36грн., з яких: 22 636 861,23 грн. - основний борг, 1 849 705,63 грн. - пеня, 562 956,90 грн. - 3% річних, 8 720 920,60грн. - інфляційні втрати, 73072,69 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване наявністю заборгованості відповідача перед позивачем за поставку природного газу, що є підставою для стягнення основного боргу у сумі 22636861,23 грн. нарахування у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати за прийнятий природний газ 3 % річних та інфляційних збитків. Крім того, рішенням суду, з посиланням на частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України, пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшено розмір пені, яка заявлена до стягнення на 30 % до 1849705,63 грн.

При винесенні рішення суд також керувався приписами статей 525,530,546,549,551,625, Цивільного кодексу України, статей 1,33,34,43,49,78,82-85 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із вказаним рішенням, до суду з апеляційною скаргою (з урахуванням заяви про виправлення описки в апеляційній скарзі від 12 жовтня 2015 року) звернувся позивач, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині зменшення розміру пені на 792731,0 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, за яким стягнути з ОСОБА_2 підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 792731,0 грн. пені, в стягненні якої було відмовлено господарським судом. В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2015 року у справі № 904/6412/15 просив залишити без змін.

Також скаржник зазначив, що у відповідності до звіту про фінансові результати з 2013 років за невиконання зобовязань контрагентами, в даному випадку таких, як відповідач збиток Компанії складає 12521324 грн.

Окрім того, скаржник вважає, що нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з невиконаним зобовязанням за Договором купівлі-продажу природного газу.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство теплових мереж Криворіжтепломережа, м.Кривий Ріг просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2015 року у справі № 904/6412/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ залишити без задоволення.

Представники відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу .

Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

28 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та ОСОБА_2 підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу №2415/14-КП-5/ПТ (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими субєктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ) (пункт 1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 8370,00 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб м.).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині поставки природного газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (пункт 11 Договору).

Відповідно до пункту 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору позивачем протягом січня-грудня 2014 року було поставлено, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 22 636 861,23 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами приймання передачі природного газу: від 31 січня 2014року на суму 5 183 890,41грн.;від 28 лютого 2014року на суму 5 440 286,68грн.; від 31 березня 2014року на суму 3 209 459,56грн.; від 30 квітня 2014року на суму 189 736,86 грн.; від 31 травня 2014року на суму 174 680,62грн.; від 30 червня 2014року на суму 118 291,20грн.;від 31 липня 2014року на суму 16 228,54грн.; від 31серпня 2014року на суму 845,69грн.; від 31 жовтня 2014року на суму 41 768,54грн.; від 30 листопада 2014року на суму 3 405 165,21грн.; від 31 грудня 2014року на суму 4 856 507,92грн. (а.с. 26-36)

Відповідач за природний газ не розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 22 636 861,23 грн., яку відповідач визнав в повному обсязі.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Докази оплати за поставлений газ відповідачем до суду не надано.

Таким чином, заборгованість у сумі 22636861,23грн. за отриманий природний газ правомірно стягнута господарським судом з відповідача на користь позивача.

В розумінні статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобовязання.

Втрати, понесені внаслідок інфляційних процесів, необхідно розцінювати як суму знецінення грошових коштів за прострочення грошового зобовязання за певний період і вони є невідємною складовою суми основного боргу.

У звязку з порушенням відповідачем строків оплати за природний газ, позивач нарахував йому до сплати 3 % річних за період з 15 лютого 2014 року по 28 квітня 2015 року в сумі 562956,90 грн. та інфляційні втрати за період з лютого 2014 по березень 2015 в сумі 8721144,80 грн., які після перевірки правильності їх нарахування судом першої інстанції задоволено повністю.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних збитків перевірений колегією суддів, відповідає матеріалам справи та не заперечується відповідачем, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розміру пені, яка нарахована позивачем до стягнення з відповідача за загальний період прострочення з 15 лютого 2014 року по 28 квітня 2015 року у сумі 2642436,64 грн., розмір яких господарським судом зменшено на 30 % до 1849705,63 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього Договору він зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2642436.61 грн. є обґрунтованими.

Згідно статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" N 18 від 26 грудня 2011року , вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З наведеного вбачається, що господарському суду надано право на зменшення розміру пені у взаємозв'язку (сукупністю) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру пені, однак право на звільнення від сплати пені господарському суду Господарським процесуальним кодексом не надано.

При зменшенні суми належної до стягнення пені, на 30 % господарським судом було враховано ступінь виконання відповідачем зобовязань за Договором, причини несвоєчасного виконання, значимість підприємства відповідача для населення, а також досліджено звіт про фінансові результати підприємства відповідача за І півріччя 2015 року, згідно якого дебіторська заборгованість комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" за теплову енергію становить 323907,7 млн. грн., в тому числі: населення 246610,7 млн. грн., бюджет 32852,3 млн. грн., госпрозрахункові організації 44424,4 млн. грн., тому підприємство не змогло розрахуватись в повному обсязі. З метою примусового стягнення комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" подало позови до районних та господарських судів. У відділах примусового виконання рішень перебуває майже 38 тис виконавчих документів про стягнення з фізичних осіб на загальну суму майже 130 млн. грн., 461 виконавчий документ про стягнення з юридичних осіб понад 27,9 млн. грн.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції зменшив розмір пені на 30% - 849 705,63 грн.

Враховуючи наведені виключні обставини та інтереси обох сторін ( сума пені 2642436,64 грн.) , а також те, що крім стягнення з позивача основного боргу у сумі 22636861,23грн., задоволені позовні вимоги про стягнення пені у сумі 1849705,63грн., 562956,90 3% річних, 8720920,60 інфляційних втрат, ( всього 11135583,13 грн.), що в повній мірі компенсує втрати позивача, понесені ним внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем суми боргу за Договором купівлі-продажу від 28 січня 2014 року № 2415/14-КП-5/ПТ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про зменшення суми пені.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постановах Вищого господарського суду України ( від 15 червня 2015 року по справі № 904/8963/14, від 29 липня 2015 року № 917/1692/13, від 22 липня 2015 року № 908/65/15-г, від 27 липня 2015 року № 911/163/15 та від 02 липня 2015 року № 914/248/15).

За вказаних підстав, і оскільки суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2015 року по справі № 904/6412/15, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги ніяким чином не спростовують вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2015 року по справі № 904/6412/15.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2015року у справі № 904/6412/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 листопада 2015 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник