Постанова № 53206041, 03.11.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" листопада 2015 р. Справа №924/1075/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

від позивачів:

- Міністерства енергетики та вугільної промисловості України: не з`явився

- Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 15.07.2014р. №14-182

від відповідача: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 02.07.2015р. №552

прокурора: Кондратюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України

на рішення господарського суду Хмельницької області від 27 серпня 2015 року

у справі №924/1075/15 (суддя Радченя Д.І.)

за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора, м.Шепетівка в інтересах держави в особі:

- Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ;

- Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України, м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівка Енергоінвест, м. Шепетівка Хмельницької області

про стягнення 3 746 225,84 грн., з яких 2162443,18 грн. - основного боргу, 308079,49 грн. - пені, 51512,73 грн. - 3% річних, 1224190,44 грн. - індексу інфляції

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.08.2015р. частково задоволено позов Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України до ТОВ „Шепетівка Енергоінвест про стягнення 3 746 225,84 грн. Стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України 2 162 443, 18 грн. - основного боргу, 200 000,00грн. - пені, 51 512,73 грн. - 3% річних, 1169 857, 27грн. - індексу інфляції та 73080,00грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині відмови у стягненні 108079,49грн. пені та прийняти у цій частині нове рішення - про задоволення позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник, зазначає, зокрема, наступне:

- при розгляді даної справи, суд дослідив лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобовязанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 ГК України;

- внаслідок неотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних. Наголошує, що єдиним джерелом часткової компенсації понесених позивачем втрат є стягнення з боржників пені у розмірах, передбачених умовами договорів. Акцентує увагу, що зменшення судом розміру пені спричиняє їхньому підприємству додаткові збитки та дозволяє відповідачу в подальшому безкарно порушувати договірні умови;

- згідно з практикою Вищого господарського суду України важкий фінансовий стан боржника не є винятковим випадком, у розумінні ст.233 ГК України та п.3 ст.83 ГПК України, та не може бути підставою для зменшення неустойки, яка підлягає до стягнення.

Сторони у справі не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Шепетівський міжрайонний прокурор у письмовому відзиві від 02.11.2015р. №90-17-15 на апеляційну скаргу зазначив, що оскаржене рішення є законним та обґрунтованим.

Представник ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2015р. у справі №924/1075/15 незаконним та необґрунтованим у частині відмови у стягненні 108079,49грн. пені, просить прийняти нове рішення у цій частині - про задоволення позовних вимог, а у решті - рішення залишити без змін.

Прокурор у судовому засіданні заперечила проти апеляційної скарги, вважаючи оскаржене рішення законним та обґрунтованим.

Представник ТзОВ „Шепетівка Енергоінвест у судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить оскаржене рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2015р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України повноважного представника у судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду представника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника останнього.

Заслухавши пояснення представника позивача, прокурора та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 31.01.2014р. ПАТ "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (продавець) та ТзОВ "Шепетівка Енергоінвест" (покупець) укладено договір №2721/14-КП-34 купівлі-продажу природного газу, згідно з п.1.1 якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено: газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

Відповідно до пункту 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. газ обсягом до 755,000 тис. куб. м. , у тому числі по місяцях кварталів: І кв. (січень, лютий, березень) - 420 тис.куб.м.; ІІ кв. (квітень, травень, червень) - 45 тис. куб. м.; ІІІ кв. (липень, серпень, вересень) - 0 тис.куб. м.; IV кв. (жовтень, листопад, грудень) - 290 тис. куб. м.

Обсяг газу, що планується передати за цим договором, може змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (підпункт 2.1.1 договору).

Згідно з пунктом 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до пункту 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Ціна за 1 000 куб. м природного газу становить 3113,00 грн. без урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 3462,26 грн., крім того ПДВ - 20 % - 692,45 грн., всього з ПДВ - 4154,71 грн. (п.5.2 договору).

Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

При невиконанні покупцем вимог, передбачених у пункті 6.1 цього договору, продавець має право обмежити передачу газу покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору (п.6.2 договору).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

Пунктами 7.1, 7.2 договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.11 договору).

Даний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

29.04.2014р. сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору від 31.01.2014р. №2721/14-КП-34, відповідно до якої з 01.04.2014р. п.5.2 ст.5 вказаного договору сторони виклали в наступній редакції: „Ціна за 1000 куб. м газу становить 4020,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 57,40 грн., всього з ПДВ - 344,40 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 4387,40 грн., крім того ПДВ - 20% - 877,48 грн., всього з ПДВ 5264,88 гривень.

21.05.2014р. сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору від 31.01.2014р. №2721/14-КП-34, відповідно до якої з 01.05.2014р. п.5.2 ст.5 вказаного договору сторони виклали в наступній редакції: „Ціна за 1000 куб. м газу становить 4724,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 355,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 71,00 грн., всього з ПДВ - 426,00 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 5173,48 грн., крім того ПДВ - 20% - 1034,70 грн., всього з ПДВ 6208,18 гривень.

13.06.2014р. сторонами підписано додаткову угоду №3 до договору від 31.01.2014р. №2721/14-КП-34, згідно якої з 01.06.2014р. п.5.2 ст.5 вказаного договору сторони виклали в наступній редакції: „Ціна за 1000 куб. м газу становить 4724,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ 440,04 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 5185,18 грн., крім того ПДВ - 20% - 1037,04грн., всього з ПДВ 6222,22 гривень.

18.09.2014р. сторонами підписано додаткову угоду №4 до договору від 31.01.2014р. №2721/14-КП-34, згідно якої з 01.08.2014р. п.5.2 ст.5 вказаного договору сторони виклали в наступній редакції: „Ціна за 1000 куб. м газу становить 4874,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ 440,04 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 5338,18 грн., крім того ПДВ - 20% - 1067,64грн., всього з ПДВ 6405,82 гривень.

19.11.2014р. сторонами підписано додаткову угоду №5 до договору від 31.01.2014р. №2721/14-КП-34, згідно якої з 01.06.2014р. п.5.2 ст.5 вказаного договору сторони виклали в наступній редакції: „Ціна за 1000 куб. м газу становить 5100,00 гри., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ 440,04 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 5568,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 1113,74грн., всього з ПДВ 6682,44 гривень.

26.12.2014р. сторонами підписано додаткову угоду №6 до договору від 31.01.2014р. №2721/14-КП-34, згідно якої з 01.06.2014р. п.5.2 ст.5 вказаного договору сторони виклали в наступній редакції: „Ціна за 1000 куб. м газу становить 5900,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 366,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн., всього з ПДВ 440,04 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 6384,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 1276,94грн., всього з ПДВ 7661,64 гривень.

На виконання умов договору №2721/14-КП-34 позивач поставив відповідачу протягом січня - грудня 2014 року природний газ вартістю 2 458 441,14 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за січень 2014р. в обсязі 125,023 тис. куб.м. на суму 519434,56 грн., за лютий 2014р. в обсязі 100,974 тис. куб.м. на суму 419517,89 грн., за березень 2014р. - в обсязі 69,611 тис. куб.м. на суму 289213,65 грн., за жовтень 2014 року - в обсязі 15,346 тис. куб.м. на суму 98303,66 грн., за листопад 2014р. в обсязі 68,281 тис. куб.м. на суму 456283,68 грн., за грудень 2014р. в обсязі 88,191 тис. куб.м. на суму 675687,70 грн.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати природного газу виконав частково, сплативши позивачу 295997,96грн., внаслідок чого станом на день звернення прокурора з позовом до суду сума боргу становила 2 162 443,18грн.

30.06.2015р. Шепетівський міжрайонний прокурор, посилаючись, зокрема, на ст.ст.525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України про стягнення з відповідача 2162443,18грн. основного боргу, 51512,73грн. 3% річних, 308079,49грн. пені та 1224190,44грн. інфляційних втрат, всього - 3746225,84грн., вказуючи на неналежне виконання останнім умов договору купівлі-продажу природного газу від 31.01.2014р. №2721/14-КП-34.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.08.2015р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України 2 162 443, 18 грн. - основного боргу, 200000,00грн. - пені, 51 512,73 грн. - 3% річних, 1169 857, 27грн. - індексу інфляції та 73080,00грн. судового збору. В решті позову відмовлено (у частині стягнення 108079,49 грн. пені та 54333,17грн. інфляційних втрат).

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Аналізом обставин справи судом, встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного ними договору поставки природного газу №2721/14-КП-34 від 31.01.2014р.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу підтверджується факт належного виконання ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" умов договору №2721/14-КП-34 від 31.01.2014р., зокрема останній поставив, а відповідач отримав природний газ на загальну суму 2458441,14грн., яка частково сплачена останнім у сумі 295997,96грн., що не заперечується сторонами.

Таким чином, відповідач зі свого боку порушив зобов`язання щодо оплати поставленого товару у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 2162443,18грн.

На момент розгляду справи судом апеляійної інстанцій відповідачем не подано доказів щодо погашення вказаної суми заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги у частині стягнення 2162443,18грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі та у відповідності з вищенаведеними нормами чинного законодавства, перевіривши розрахунки позивача 3% річних від простроченої суми у розмірі 51512,73грн. та інфляційні втрати у сумі 1224190,44грн., судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 51512,73грн. та 1169857,27грн. інфляційних втрат, а у стягненні 54333,17 грн. інфляційних втрат правомірно відмовлено.

Згідно з п.3 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2 Договору сторони встановили, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу.

З наявного у матеріалах справи розрахунку ціни позову вбачається, на підставі п.7.2. договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 308079,49грн. у зв`язку з несплатою вартості природного газу, до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу, відповідно: в січні 2014р. - за період з 15.02.2014р. по 30.04.2015р. в сумі 46379,10грн.; у лютому 2014р. - за період з 15.03.2014р. по 30.04.2015р. в сумі 42181,66грн.; у березні 2014р. - за період з 15.04.2014р. по 30.04.2015р. в сумі 31829,35грн.; у жовтні 2014р. - за період з 15.11.2014р. по 30.04.2015р. в сумі 18362,59грн.; у листопаді 2014р. - за період з 15.12.2014р. по 30.04.2015р. в сумі 74730,52грн.; у грудні - за період з 15.01.2015р. по 30.04.2015р. в сумі 94596,28грн.

Судом встановлено, нарахування пені здійснено позивачем з порушенням норм ч.6 ст.232 ГПК України, а саме - перевищено шестимісячний строк нарахування пені за зобов`язаннями лютого та березня 2014 року, а тому місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що відповідно до умов договору та норм чинного законодавства розмір пені, нарахованої у зв`язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов`язань складає 307306,72грн..

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача пені місцевий господарський суд правомірно застосував норми ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, зменшивши розмір штрафних санкцій (на 35%) та стягнув на користь позивача пеню у розмірі 200000,00грн., а у стягненні 108079,49грн. пені відмовив.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Слід зазначити, законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, дане питання вирішується господарським судом згідно зі ст.43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом враховується, відповідачем газ, що продається за цим договором, використовується виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ). У своїй діяльності підприємство є неприбутковим, що підтверджується балансом ТзОВ "Шепетівка Енергоінвест" станом на 30.06.2015р. та звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2015р. Збитковість підприємства є наслідком, в тому числі, як стверджує відповідач, передачі йому відповідно до вимог п.98.2.4. ст.98 ПК України на підставі договору концесії від 02.12.2011р. усіх прав і обов`язків щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу КП "Шепетівське підприємство теплових мереж" - згідно з актом приймання-передачі дебіторської і кредиторської заборгованості від 24.05.2012р. товариству передано кредиторську заборгованість КП "Шепетівське підприємство теплових мереж" у сумі 17713742,37грн., що частково вплинуло на стан розрахунків за спожитий у 2014р. природний газ.

Судова колегія вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковою обставиною, яка є підставою для зменшення розміру пені.

При цьому судом враховується, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача, крім пені у сумі 200000,00грн., інфляційні втрати у сумі 1169857,27грн., 51512,73грн. 3% річних.

Судом не беруться до уваги додані до апеляційної скарги фінансові звіти позивача, а саме - звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2014р. та Баланс (звіт про фінансовий стан на 30.09.2014р.), з огляду на норми ст.101 ГПК України, оскільки позивачем не доведено неможливість подання останніх до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене вище, зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 200000,00грн. не суперечить нормам чинного законодавства, відтак і оскаржене рішення не підлягає зміні чи скасуванню у цій частині.

Доводи позивача стосовно того, що зменшення нарахованої пені спричинить йому додаткові збитки, є безпідставними, оскільки позивачем не доведено наявність збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань саме за договором №2721/14-КП-34 від 31.01.2014р., або настання їх у майбутньому.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на постанови Вищого господарського суду України в аналогічних справах за 2014 рік не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки зі змісту п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вбачається, що питання про зменшення неустойки (штрафу, пені) вирішується господарським судом в кожному окремому випадку з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2015р. у справі №924/1075/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2015р. у справі №924/1075/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України, м.Київ - без задоволення.

2. Справу №924/1075/15 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.