Постанова № 53205997, 03.11.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2015 р.Справа № 923/782/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

Суддів: Головея В.М., Журавльова О.О.,

при секретарі судового засідання Максиміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не зявився, повідомлений належним чином;

від відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Каховського державного агротехнічного коледжу

на рішення господарського суду Херсонської області від 25 серпня 2015 року

по справі № 923/782/14

за позовом Каховського державного агротехнічного коледжу

до Приватного підприємства «Агро-Максі»

про стягнення 267 560,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Каховський державний агротехнічний коледж звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Агро-Максі» 267 560,81 грн. (згідно уточнень до позовної заяви від 16.04.14р.) за виконані роботи згідно договору №1/3/10 від 01 березня 2010 року

на вирощування сільськогосподарської продукції із матеріалів замовника.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.07.2014 року (суддя Клепай З.В.) по даній справі в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що сторони не узгодили види та обсяги робіт, які позивач повинен виконати по вирощуванню сільськогосподарської продукції у 2013 році та відповідно додаткова угода №1/04/13 від 01.04.2013 р. до Договору є неукладеною, надані позивачем докази лише підтверджують можливість виростити на перелічених земельних ділянках без визначення факту виконання будь - яких робіт позивачем, а тому вказана угода є неукладеною оскільки не містить всіх істотних умов.

Відтак, суд вирішив, що у позивача відсутнє право на стягнення таких сум на підставі додаткової угоди №1/04/13 від 01.04.2013 р. до Договору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року (судді: Ліпчанська Н.В., Лисенко В.А., Савицький Я.Ф.) рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2014 року постанову Одеського апеляційного господарського суду та рішення першої інстанції було скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Скасовуючи судові акти попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції зазначив, що відсутність конкретизації щодо виду та обсягу роботи не свідчить про не визначення сторонами предмету договору, оскільки судами не надано оцінки, що така конкретизація може бути визначена сторонами в актах приймання-передачі виконаних робіт, які засвідчують результати виконання договору.

Слід врахувати, що умова, яка не визначена конкретно у договорі може бути виконана фактичними діями сторони договору, пов'язаними з виконанням умов такого договору. У випадку прийняття стороною такого виконання другою стороною умов договору повинно вважатися погодженим, а договір укладеним.

При з'ясуванні дійсної волі сторін суд повинен враховувати як умови договору так і інші докази в їх сукупності, беручи до уваги практику, яка склалася у взаємовідносинах сторін, звичаї ділового обороту, наступну після укладення договору поведінку сторін.

Щодо неврахування судом апеляційної інстанції односторонніх актів виконаних робіт касаційний суд зазначив, що законом передбачено можливість складання одностороннього акту, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно відмовляється від належного оформлення прийняття виконаної роботи.

Разом з тим, при вирішенні спору судами не було встановлено обставин, що вказують на повідомлення підрядником замовника про завершення роботи, виклик його для участі у прийманні результатів роботи, фактичного передання об'єкту в установленому порядку замовнику.

При цьому, суд зауважив, що сам по собі акт передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про виникнення зобов'язального правовідношення.

Вказівка, зокрема і в договорі (п.п. 6.1.-6.3., 7.2.), на акт передачі-приймання виконаних робіт свідчить, що з його допомогою визначено порядок та строки реалізації обов'язку замовника з оплати, який виникає саме у зв'язку з виконанням обумовленої роботи.

Таким чином, з урахуванням наведеного, касаційний суд зауважив, що судам слід звернути увагу на всебічне встановлення обставин, що вказують саме на факт виконання роботи, її завершення, що, відтак, вказуватиме на виникнення зобов'язального правовідношення.

Справу №923/782/14 передано на розгляд господарського суду Херсонської області та було прийнято до провадження ухвалою суду від 12.01.2015 року суддею Литвиновою В.В..

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 27 січня 2015 року, з метою зясування обставини щодо фактичного виконання робіт, передачі об'єкту в установленому порядку замовнику, обсяги та вид виконаних робіт, у справі призначалась судова економічна експертиза.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25 серпня 2015 року по справі № 923/782/14 (суддя Литвинова В.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Стягнуто з Каховського державного агротехнічного коледжу на користь Приватного підприємства АГРО-МАКСІ 29184,00 грн. в якості судових витрат за проведення судової експертизи.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем в порушення статті 32 ГПК України не доведено відповідними доказами зміст, обсяг та фактичне надання послуг, зазначених в актах №10 від 28.01.2014 р. на суму 164705,08 грн.; №186 від 30.11.2013 р. на суму 47320,00 грн.; №161 від 03.10.2013 р. на суму 7247,33 грн.; №160 від 03.10.2013 р. на суму 2686,56 грн., акті понесених витрат за 1 півріччя 2013 року на суму 46157,94 грн. та акті понесених витрат за Ш квартал 2013 року на суму 53990,42 грн.

За таких обставин, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся Каховський державний агротехнічний коледж з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, на те, що судом не враховано, що позивач виконав визначені договором роботи якісно і в строк, що підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт, актами на відшкодування та іншими документами.

Також виконання робіт підтверджується, на думку апелянта, здійсненням оплати по підрядним роботам, відшкодування по зрошенню, та здійснення натуральної оплати у вигляді поставки ячменю, крім того, відповідачем не заявлялось про недоліки при підписанні актів.

Апелянт наголошує, що судом першої інстанції помилково прийнято в якості доказу нездійснення робіт лист відповідача від 19.07.2013 року, адже в матеріалах справи відсутні докази вручення цього листа позивачу.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

В судове засідання 03.11.2015 року не зявився представник позивача, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. При цьому, від нього електронною поштою до суду 30.10.2015 року надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі у звязку з неможливістю його явки.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась обовязковою, оскільки позивач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України, а також просив розглянути скаргу без його участі, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду та відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду, 01 березня 2010 року Каховський державний агротехнічний коледж (підрядник) уклав з Приватним підприємством "АГРО-МАКСІ" (замовник) договір №1/3/10 на вирощування сільськогосподарської продукції із матеріалів замовника, відповідно до якого Каховський державний агротехнічний коледж - Підрядник, зобов'язується виконати роботи по вирощуванню сільськогосподарської продукції на власних виробничих площах за завданням Замовника - Приватного Підприємства "АГРО-МАКСІ" своїми засобами з використанням матеріалів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити виконані Підрядником роботи.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору, під роботою в даному договорі розуміється результат економічної діяльності, спрямований на отримання врожаю сільськогосподарської продукції, вирощеної Підрядником в незібраному вигляді, готовий до збирання.

Відповідно до п.10.1 договору, строк його дії сторони визначили до 31.12.2020р.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, сторонами укладений довгостроковий договір, відповідно до п.2 якого Підрядник зобов'язується забезпечувати систематичне вирощування сільськогосподарської продукції на належній Підряднику на праві користування земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 96,76 га та розташованій в адміністративних межах Коробківської сільської ради Херсонської області, а саме: поля № 2,2,31; 2,2,33; 2,2,32; 2,2,34; 2,2,29.

Підрядник зобов'язаний виконати роботи пов'язані з підготовкою посівних площ, вказаних в п. 2.1. цього Договору, зрошувального обладнання і меліоративних систем поливу, захисту від бур'яну та хвороб та інші види робіт, що виконуються відповідно до технологічної карти по вирощуванню сільськогосподарської продукції.

Устаткування, обладнання та необхідні умови для виконання робіт, визначених у пункті 2.2 цього Договору, повинні бути надані Підрядником, але в разі необхідності устаткування і обладнання можуть бути надані (забезпечені) Замовником.

Тобто, сторони домовились, що кожного року протягом дії договору буде визначатись вид та обсяг робіт, оскільки основний договір містить лише загальні умови договору.

Посилаючись на виконання робіт за договором, позивач посилався на Додаткову угоду №1/04/13 від 01.04.2013 р. до Договору, відповідно до п.2.1 договору викладено у наступній редакції:

"п.2.1 розділу 2 - Види робіт, що виконуються підрядником викласти з внесенням змін та доповнень у такій редакції: "Підрядник зобов'язується забезпечувати систематичне вирощування сільськогосподарської продукції на належній Підряднику на праві користування земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 339,09га, розташованих в адміністративних межах Коробківської сільської ради Херсонської області, а саме:

поле № 5.1 кадастровий номер ділянки: 6523582500:06:004:0001, площею 128,48 (сто двадцять вісім цілих сорок вісім сотих) га;

поле № 6.1 кадастровий номер ділянки: 6523582500:06:005:0003, площею 113,85 (сто тринадцять цілих вісімдесят п'ять сотих) га;

поле № 2.2.29 кадастровий номер ділянки: 6523582500:09:003:0001, площею 22,50 (двадцять дві цілих п'ятдесят сотих) га;

поле № 2.2.31 кадастровий номер ділянки: 6523582500:09:003:0001, площею 22,50 (двадцять дві цілих п'ятдесят сотих) га;

поле № 2.2.32 кадастровий номер ділянки: 6523582500:09:002:0001, площею 9,64 (дев'ять цілих шістдесят чотири сотих) га;

поле № 2.2.33 кадастровий номер ділянки: 6523582500:09:002:0001, площею 17,70 (сімнадцять цілих сімдесят сотих) га;

поле № 2.2.34 кадастровий номер ділянки: 6523582500:09:004:0001, площею 24,42 (двадцять чотири цілих сорок дві сотих) га.

На виконання умов договору позивач направив відповідачу акти виконаних робіт: № 43 від 30.04.2013р. на суму 50 474,42 грн.; № 47 від 30.04.2013р. на суму 499,60 грн.; № 48 від 30.04.2013р. на суму 1 877,48 грн.; № 50 від 30.04.2013р. на суму 3,72 грн.; №69 від 31.05.2013р. на суму 32 393,58 грн.;№71 від 31.05.2013р. на суму 11 342,63 грн.; № 75 від 31.05.2013р. на суму 3 000,01 грн.; № 83 від 30.06.2013р. на суму 15 000,00 грн.; № 85 від 30.06.2013р. на суму 8 376,17 грн.; № 86 від 30.06.2013р. на суму 23 324,42 грн.; № 114 від 31.07.2013р. на суму 10 968,22 грн.; № 115 від 31.07.2013р. на суму 29 971,04 грн.; № 119 від 31.07.2013р. на суму 80 000,00 грн.; № 142 від 30.08.2013р. на суму 10 218,26 грн.; № 143 від 30.08.2013р. на суму 28 798,36 грн., які відповідач підписав.

Також матеріалами справи підтверджується направлення позивачем на адресу відповідача актів: №10 від 28.01.2014 р. на суму 164705,08 грн.; №186 від 30.11.2013 р. на суму 47320,00 грн.; №161 від 03.10.2013 р. на суму 7247,33 грн.; №160 від 03.10.2013 р. на суму 2686,56 грн., акт понесених витрат за 1 півріччя 2013 року на суму 46157,94 грн. та акт понесених витрат за Ш квартал 2013 року на суму 53990,42 грн., які відповідач відмовився підписувати.

Суд першої інстанції встановив, що позивач направляв відповідачу 19.04.2013 р лист-вимогу №1/123 про сплату боргу за використану воду в сумі 128788,67 грн.; 10.09.2013 р. лист-вимогу №1/232 про сплату боргу в сумі 46157,94 грн.; 10.09.2013 р. лист-вимогу №1/233 про сплату боргу в сумі 237775,07 грн.; 30.12.2013 р. лист-повідомлення №1/380 про розірвання договору у звязку з невиконанням умов договору в частині оплати робіт; 11.04.2014 р. лист-вимогу №1/129 про сплату боргу в сумі 274787,33 грн.

Листом від 19.07.2013 р. №19/19-07/13 відповідач звертає увагу позивача на неналежне виконання позивачем умов договору, а саме не здійснення систематичного зрошення.

Отже, посилаючись на неоплату виконаних робіт за договором, виконання яких підтверджується, на думку позивача, актами виконаних робіт, позивач звергнувся до суду із відповідним позовом.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 837, 838 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічні положення містяться в ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вже було встановлено судом першої інстанції, зі спірного договору вбачається, що пунктом 2.1 сторони визначили види робіт, що виконуються підрядником: "Підрядник зобов'язується забезпечувати систематичне вирощування сільськогосподарської продукції на належній Підряднику на праві користування земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 339,09га, розташованих в адміністративних межах Коробківської сільської ради Херсонської області.

Судом першої інстанції зазначено, що вказаний пункт містить обов'язок позивача вирощувати сільськогосподарську продукцію, але не визначає види та обсяги робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції, не визначає, які конкретно роботи повинен виконати позивач, оскільки вирощування сільгосппродукції може розпочатись з підготовки ґрунту до посіву та закінчитись збиранням врожаю конкретної продукції.

Разом з тим, враховуючи зауваження Вищого господарського суду про те, що відсутність конкретизації щодо виду та обсягу роботи не свідчить про не визначення сторонами предмету договору, слід звернути увагу на акти приймання виконаних робіт, як на доказ фактичного виконання робіт позивачем.

Згідно з вимогами ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

При цьому, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що зобов'язання з оплати робіт виникає лише з факту їх виконання, а сам по собі акт передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про виникнення такого зобов'язання.

З метою встановлення обсягу та видів фактичного виконання робіт позивачем за договором, передачі об'єкту в установленому порядку замовнику, судом першої інстанції призначалась судова економічна експертиза.

На вирішення експертизи було поставлено судовому експерту наступні питання:

1) чи підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку фактичне виконання Позивачем робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції за договором підряду на вирощування сільськогосподарської продукції із матеріалів замовника від 01.03.2010 року № 1/3/10 за період з 01.01.2013р. по 31.01.2014р.;

2) чи підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку (акти, калькуляції, листи трактористів-машиністів, наряди персоналу на проведення робіт по зрошуванню тощо) заявлений у позовних вимогах Позивача розмір заборгованості за виконані роботи (надані послуги) згідно Договору підряду на вирощування сільськогосподарської продукції із матеріалів замовника від 01.03.2010 року № 1/3/10 за період з 01.01.2013р. по 31.01.2014р.;

3) які послуги, їх найменування, їх вартість та об'єм згідно бухгалтерської документації Каховського державного агротехнічного коледжу було надано згідно актів приймання-передачі:

1) № 43 від 30.04.2013р. на суму 50 474,42 грн.;

2) № 47 від 30.04.2013р. на суму 499,60 грн.;

3) № 48 від 30.04.2013р. на суму 1 877,48 грн.;

4) № 50 від 30.04.2013р. на суму 3,72 грн.;

5) № 69 від 31.05.2013р. на суму 32 393,58 грн.;

6) № 71 від 31.05.2013р. на суму 11 342,63 грн.;

7) № 75 від 31.05.2013р. на суму 3 000,01 грн.;

8) № 83 від 30.06.2013р. на суму 15 000,00 грн.;

9) № 85 від 30.06.2013р. на суму 8 376,17 грн.;

10) № 86 від 30.06.2013р. на суму 23 324,42 грн.;

11) № 114 від 31.07.2013р. на суму 10 968,22 грн.;

12) № 115 від 31.07.2013р. на суму 29 971,04 грн.;

13) № 119 від 31.07.2013р. на суму 80 000,00 грн.;

14) № 142 від 30.08.2013р. на суму 10 218,26 грн.;

15) № 143 від 30.08.2013р. на суму 28 798,36 грн.;

16) № 160 від 03.10.2013р. на суму 2 686,56 грн.;

17) № 161 від 03.10.2013р. на суму 7 247,33 грн.;

18) № 186 від 30.11.2013р. на суму 47 320,00 грн.;

19) № 10 від 28.01.2014р. на суму 164 705,08 грн.

4) чи передавав матеріали відповідач (ПП "Агро-Максі") підряднику (Каховський державний агротехнічний коледж) для виконання всіх технологічних робіт для вирощування сільськогосподарської продукції за Договором № 1/3/10 від 01.03.2013 року за період з 01.01.2013р. по 31.01.2014р.

Згідно висновків судової експертизи (т.5 а.с.24) зазначено:

- По першому питанню: фактичне виконання підрядником робіт з вирощування сільськогосподарської продукції документально не підтверджується.

- По другому питанню: у звязку з відсутністю підтверджуючих первісних документів бухгалтерського обліку неможливо підтвердити проведення робіт зі зрошення згідно умов договору. Згідно актів за послуги по транспортуванню та подачу води загальна сума за період з квітня 2013 р. по жовтень 2013 року складає 1677017,37 грн.; виписками держказначейства підтверджується перерахування ПП Агро-Максі грошових коштів за полив в сумі 165000,00 грн.

- По третьому питанню: із актів виконаних робіт за послуги підряду з вирощування сільськогосподарської продукції експерту неможливо встановити, які послуги надавались підрядником, оскільки складання актів не відповідає законодавчим актам України (не зазначено зміст господарської операції, вимірювачі в натуральному та вартісному вигляді, підписи не ідентифіковані, в тому числі по актам: №43 від 30.04.2013 р. на суму 50474,42 грн.; №75 від 31.05.2013 р. на суму 3000,00 грн.; №83 від 30.06.2013 р. на суму 15000,00 грн.; №119 від 31.07.2013 р. на суму 80000,00 грн.; №186 від 30.11.2013 р. на суму 47320,00 грн.; №10 від 28.01.2014 р. на суму 164705,00 грн.). Крім того, акти виконаних робіт не підтверджуються первісними бухгалтерськими документами з виконання підрядних сільськогосподарських робіт Каховським державним агротехнічним коледжем. Оскільки не надано підтверджуючих первісних документів зі зрошення сільськогосподарських культур на земельній ділянці 339,09 га про використання 320,68 тис.м/куб води, - експерт не підтверджує факт зрошення сільськогосподарських культур для ПП Агро-Максі.

- По четвертому питанню: передача матеріалів відповідачем підряднику для виконання всіх технологічних робіт з вирощування сільськогосподарської продукції за договором №1/3/10 від 01.03.2010 р. за період з 01.01.2013 р. по 31.01.2014 р. документально не підтверджується.

Отже, враховуючи вищенаведені висновки експерта, оскільки жодних інших документальних доказів виконання робіт, окрім актів, позивачем не надано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про недостатність доказів в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України в підтвердження змісту, обсягу та фактичного виконання робіт за договором №1/3/10 від 01.03.2010 р.

Також позивачем не доведено і понесених витрат, як-то обсягу та вартості споживання використаної води для зрошення полів, на яких виконувались роботи за договором.

Таким чином, доводи апелянта про те, що акти виконаних робіт підписані відповідачем, спростовуються вищенаведеним, адже сам по собі акт передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про виникнення зобов'язання, а визначальним є саме фактичне виконання робіт, яке в даному випадку не доведено.

Крім того, слід звернути на вимоги щодо оформлення первинних бухгалтерських документів, визначених п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну від 24.05.21995р. №88, відповідно до яких первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, з актів не вбачається ані зміст, ані обсяг господарської операції, також не визначена одиниця виміру господарської операції, а зазначено лише «послуги згідно договору» (т.1 а.с.40-43,50-51).

Доводи скаржника про зарахування в якості оплати за договором отриманого від відповідача за видатковою накладною №РН-0000089 від 10.10.2013 р. ячменю у кількості 26000 кг на суму 47320,00 грн. також відхиляються судовою колегією, оскільки матеріали справи не містять доказів погодження сторонами зарахування вказаної поставки в рахунок оплати за договором, в судовому засіданні відповідач також заперечував проти такого зарахування.

Одже, судова колегія доходить висновку про те, що без волевиявлення відповідача, позивач не має права на таке зарахування.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції, тому слід залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Каховського державного агротехнічного коледжу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 25 серпня 2015 року по справі № 923/782/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 06.11.2015 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.М. Головей

Суддя О.О. Журавльов