Рішення № 53205735, 03.11.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2015р. Справа № 914/3195/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ)до відповідача:Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (м. Львів)про:стягнення 7825448 грн. 55 коп. (з яких: 3497025,78 грн. 3% річних; 4328422,77 грн. - інфляційні)

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Корчинському О. І.

Представники:

Позивача:ОСОБА_1 представник (довіреність від 18.04.2014 р. № 14-89)Відповідача:ОСОБА_2 представник (довіреність від 17.09.2015р. № 43)

04.09.2015 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 3287 поступила позовна заява від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення 7825448 грн. 55 коп. (з яких: 3497025,78 грн. 3% річних; 4328422,77 грн. - інфляційні).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2307/11 в частині оплати за отриманий природній газ. За неналежне виконання грошового зобовязання, позивачем нараховано і заявлено до стягнення 3497025,78 грн. 3% річних та 4328422,77 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 07.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.10.2015 р.

05.10.2015 р. до суду за вх. № 42553/15 від представника відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із занятістю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 06.10.2015 р. розгляд справи було відкладено на 03.11.2015 р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

03.11.2015 р. до суду за вх. № 47306/15 від представника позивача поступило клопотання про долучення до матеріалів справи копії звіту про фінансовий стан товариства станом на 31.12.2014 р.

Представник позивача позов підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду виконав, відзив на позовну заяву представив, проти позову заперечив частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

03.11.2015 р. до суду за вх. № 47303/15 від представника відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому він заперечив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 964 грн. 71 коп.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Договором встановлено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Враховуючи те, що 13.10.2012 р. припало на суботу (вихідний день), кінцевим днем для здійснення оплати отриманого газу за вересень 2012 року є 15.10.2012 р. Отже, прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання почалось з 16.10.2012 р. При нарахуванні 3% річних, позивачем не враховано зазначені обставини та здійснено нарахування з 14.10.2012 р. по 21.12.2012 р., а тому безпідставно нараховано 3% річних у розмірі 964 грн. 71 коп.

Крім того, у відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на п'ять років у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.

Представник відповідача позов заперечив частково, з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 964 грн. 71 коп. та розстрочити виконання рішення на п'ять років із сплатою заборгованості рівними частинами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

30.09.2011 р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз Україна» (позивач) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (відповідач) укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2307/11 (надалі - Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п.1.1 Договору, продавець (позивач) зобовязується передати у власність покупцю (відповідачу) у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (далі газ) для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець (відповідач) зобовязується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

На виконання умов Договору, позивач з жовтня 2011 року по грудень 2012 року передав, а відповідач отримав газ на суму 298904210,02 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу та не заперечується відповідачем.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Порушуючи умови Договору, відповідач не здійснив оплати вартості поставленого газу у строк, встановлений Договором.

Стягнення з відповідача заборгованості за договором на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2307/11, а також штрафних санкцій, 3% річних та інфляційний втрат, нарахованих до 07.09.2012 р., вже було предметом судового розгляду.

Так, рішенням господарського суду Львівської області від 18.09.2012 р. у справі № 5015/3078/12 стягнуто з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» 123576289,79 грн. основного боргу, 6903572,33 грн. пені, 1501529,30 грн. трьох відсотків річних за користування чужими коштами, 11019634,39 грн. штрафу та 64380,00 грн. судового збору.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, зазначене рішення в частині стягнення основного боргу за природний газ, поставлений у січні травні 2012 року було виконано лише 07.12.2012 р., а за природний газ, поставлений у червні липні 2012 року виконано лише 21.12.2012 р.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 3497025,78 грн. та інфляційних у розмірі 4328422,77 грн., нарахованих на суму заборгованості за природний газ, поставлений у січні-липні 2012 року, починаючи з 08.09.2012 р. по зобовязанню січня-липня 2012 року та природний газ, поставлений у серпні-грудні 2012 року за період з 14.09.2012 р. по 17.10.2014 р. по зобовязанню серпня-грудня 2012 року.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування інфляційних, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, судом встановлено, що позивач правильно проведено нарахування інфляційних втрат, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4328422,77 грн. інфляційних підлягає задоволенню.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування 3% річних, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3% річних на заборгованість у розмірі 5884747,96 грн. за природний газ, поставлений у вересні 2012 року за період з 14.10.2012 р. по 21.12.2012 р. При проведенні зазначеного розрахунку позивачем не враховано, що 13.10.2012 р. припало на вихідний день, а отже, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим днем для здійснення відповідачем оплати за газ, поставлений у вересні 2012 року є 15.10.2012 р. Таким чином, прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання почалось з 16.10.2012 р. Саме з цієї дати слід нараховувати 3% річних.

Розрахована судом сума 3% річних на заборгованість у розмірі 5884747,96 грн. за природний газ, поставлений у вересні 2012 року за період з 16.10.2012 р. по 21.12.2012 р. становить 32406 грн. 42 коп.

Отже, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 876 грн. 17 коп. задоволенню не підлягає.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7824572 грн. 38 коп. (з яких: 3496149 грн. 61 коп. 3% річних; 4328422 грн. 77 коп. інфляційні).

У відзиві відповідача на позовну заяву міститься клопотання про розстрочку виконання рішення на п'ять років із сплатою заборгованості рівними частинами. Зазначене клопотання обґрунтоване важким фінансовим становищем, повязаним із збитковістю та економічною нерентабельністю затвердженого тарифу та несвоєчасністю розрахунку споживачів за послуги з опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідач належить до комунальних підприємств, основним напрямком діяльності якого є вироблення, транспортування і постачання теплової енергії населенню. У зв'язку із збитковістю та економічною нерентабельністю затвердженого тарифу та несвоєчасністю розрахунку споживачів за послуги з опалення та гарячого водопостачання, відповідач перебуває у важкому фінансовому становищі.

Враховуючи інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, суд вважає за доцільне частково задоволити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення та розстрочити виконання рішення на один рік із сплатою заборгованості рівними частинами. При цьому, суд зазначає, що негайне виконання рішення може призвести до неможливості здійснення відповідачем постачання теплової енергії населенню.

За подання позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 73080 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 28.08.2015 р. № 3007781 (долучено до матеріалів справи).

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 3, 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 627, 629 ЦК України, ст. ст. 4, 43, 45, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення 7825448 грн. 55 коп. (з яких: 3497025,78 грн. 3% річних; 4328422,77 грн. - інфляційні) задоволити частково.

2.Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (вул. Д. Апостола, 1, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ 05506460) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) 7824572 грн. 38 коп. (з яких: 3496149 грн. 61 коп. 3% річних; 4328422 грн. 77 коп. інфляційні) з розстрочкою виконання рішення на дванадцять місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами: до 30.11.2015 р. - 652047 грн. 70 коп.; до 31.12.2015 р. - 652047 грн. 70 коп.; до 31.01.2016 р. - 652047 грн. 70 коп.; до 29.02.2016 р. - 652047 грн. 70 коп.; до 31.03.2016 р. - 652047 грн. 70 коп.; до 30.04.2016 р. - 652047 грн. 70 коп.; до 31.05.2016 р. - 652047 грн. 70 коп.; до 30.06.2016 р. - 652047 грн. 70 коп.; до 31.07.2016 р. - 652047 грн. 70 коп.; до 31.08.2016 р. - 652047 грн. 70 коп.; до 30.09.2016 р. - 652047 грн. 70 коп.; до 31.10.2016 р. - 652047 грн. 68 коп.

3.У задоволенні позову в частині стягнення 876 грн. 17 коп. 3% річних - відмовити.

4.Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (вул. Д. Апостола, 1, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ 05506460) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) 73071 грн. 96 коп. судового збору.

5.Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 листопада 2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.