Ухвала суду № 53203704, 22.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року м. Київ К/800/25220/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Високовольтний союз-РЗВА» до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 4 березня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Високовольтний союз-РЗВА» (далі - позивач, ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА») звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 23.10.2014 року № 0000882240 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) в сумі 130057,38 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 4 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення в частині спірної суми пені.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що датою початку зупинення перебігу строків розрахунку слід вважати дату ухвали Арбітражного суду Свердловської області про відкриття провадження по справі, а не дату отримання судом позовної заяви, поданої позивачем до суду. В зв'язку з цим, на думку відповідача, нарахування пені за порушення строку виконання контракту відбулось правомірно.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Позивача зареєстровано як юридичну особу 21.11.2006 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради, взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у м. Рівному 23.11.2006 року.

У квітні 2014 року між позивачем (покупець) та фірмою-нерезидентом ЗАО «Высоковольтный союз» (продавець) укладено контракт № ВЭД-14-4/ВС-Э від 11.04.2014 року (далі - контракт), за яким продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, зокрема, маломасляні вимикачі на загальну суму 35000000 рос.рублів на умовах 100% передоплати FCA г. Нижняя Тура, РФ (Инкотермс 2010).

На виконання умов Контракту позивачем в рахунок передоплати було перераховано валютні кошти фірмі-нерезиденту ЗАО «Высоковольтный союз» (Россия) на загальну суму 31000000 рос.рублів/9898870,00 грн.

25.07.2014 року сторони уклали додаткову угоду №1 до контракту № ВЭД-14-4/ВС-Э від 11.04.2014 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди про розірвання додатку № 1 від 11.04.2014 року до вказаного контракту. За умовами укладеної додаткової угоди Продавець зобов'язувався в строк не пізніше 28.07.2014 року повернути покупцю аванс у загальній сумі 31000000 рос.рублів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця. Крім того, сторони дійшли згоди викласти пункт 10.3 Контракту у наступній редакції: «Усі спори, пов'язані з виконанням та розірванням даного контракту, підлягають розгляду в арбітражному суді по місцю знаходження відповідача».

Враховуючи ймовірність неотримання в 90-денний строк повернення валютної виручки в сумі 3100000,00 рос.рублів (сплаченої позивачем попередньо в якості авансових платежів згідно специфікації до договору, яку в подальшому було анульовано сторонами), позивачем подано до Арбітражного суду Свердловської області позовну заяву від 29.07.2014 року №11-0/125юр про стягнення з ЗАО «Высоковольтный союз» (Россия) заборгованості по поверненню авансу в сумі 3100000,00 рос. рублів шляхом заповнення форми, розміщеної на офіційному сайті арбітражного суду в інформаційно-телекомунікаційній мережі «Інтернет» (www.ekaterinburg.arbitr.ru). Вказана позовна заява надійшла до Арбітражного суду Свердловської області 30.07.2014 року, однак була прийнята судом до провадження 05.08.2014 року, що підтверджується витягом з офіційного сайту Вищого арбітражного суду Російської федерації (arbit:ru), в якому міститься загальнодоступна інформація про стан прийнятих до провадження арбітражних судів справ (а.с. 46-47).

У жовтні 2014 року податковим ревізором Державної податкової інспекції у м. Рівному проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів №253-12-13 від 18.12.2012 року, №3-2014 від 15.01.2014 року, №ВЭД-14-4/ВС-Э від 11.04.2014 року, № PST/69-13Д-110-9/574 від 06.12.2013 року та №ПСТ-162-14 від 20.05.2014 року за період з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 689/17-16-22-04/34704105 від 16.10.2014 року, в якому зазначено про порушення позивачем, зокрема, ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що полягало у ненадходженні товару по імпорту у встановлений 90-денний строк проведення розрахунків в іноземній валюті в сумі 31000000 рос.рубл./10191870 грн. при виконанні імпортного контракту № ВЭД-14-4/ВС-Э від 11.04.2014 року, укладеного з фірмою-нерезидентом ЗАО «Высоковольтный союз» (Россия) (а.с. 8-21).

Також, зазначено, що оскільки граничним терміном надходження товару по імпорту:

- в сумі 9000000 рос.рубл. є 28.07.2014 року, а ухвала Арбітражного суду Свердловскої області про прийняття позовної заяви до провадження прийнята 05.08.2014 року, то періодом нарахування пені є період з 29.07.2014 року по 04.08.2014 року включно;

- в сумі 11000000 рос.рубл. є 29.07.2014 року, а ухвала Арбітражного суду Свердловскої області про прийняття позовної заяви до провадження прийнята 05.08.2014 року, то періодом нарахування пені є період з 30.07.2014 року по 04.08.2014 року включно;

- в сумі 8000000 рос.рубл. є 03.08.2014 року, а ухвала Арбітражного суду Свердловскої області про прийняття позовної заяви до провадження прийнята 05.08.2014 року, то періодом нарахування пені є 04.08.2014 року включно;

- в сумі 3000000 рос.рубл. є 05.08.2014 року, а ухвала Арбітражного суду Свердловскої області про прийняття позовної заяви до провадження прийнята 05.08.2014 року, а тому пеня не нараховується.

За період прострочення надходження товару за зовнішньоекономічним Контрактом на суму 9.000.000,00 рос.рубл. з 28.07.2014 року по 05.08.2014 року (7 днів) податковим органом нараховану пеню у сумі 63936,81 грн.; за період прострочення надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом на суму 11.000.000,00 рос.рубл. з 29.07.2014 року по 05.08.2014 року (6 днів) податковим органом нараховану пеню у сумі 67153,68 грн.; за період прострочення надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом на суму 8.000.000,00 рос.рубл. з 30.07.2014 року по 05.08.2014 року (1 день) податковим органом нараховану пеню у сумі 8100,72 грн., на загальну суму пені по контракту №ВЭД-14-4/ВС-Э від 11.04.2014 року 139191,21 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2014 року № 0000882240, згідно з яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД» в сумі 205927,84 гривень (а.с. 7).

Позивач в адміністративному порядку оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Рівненській області та Державної фіскальної служби України, однак, скарги були залишені без задоволення.

Вважаючи протиправним нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в частині нарахування пені у сумі 130057,38 грн. при виконанні імпортного контракту №ВЭД-14-4/ВС-Э від 11.04.2014 року, позивач звернувся до суду по скасування податкового повідомлення-рішення 23.10.2014 року № 0000882240 в цій частині.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч. 3 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Постановою правління Національного банку України від 14.05.2013 року № 163 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.ст. 1-2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідальність за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В свою чергу, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено зупинення строків, визначених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, пеня за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями в цей період не сплачується.

Разом з тим, ч. 4 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 07.02.2011 року у справі № 21-63а10.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Арбітражного суду Свердловської області Російської Федерації від 21.02.2015 року позовні вимоги ТОВ «Високовольтний союз - РЗВА» до ЗАО «Высоковольтный союз» задоволені в повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що строки розрахунків, передбачені Національним банком України, стосовно продукції, що експортувалася позивачем відповідно до контракту № ВЭД-14-4/ВС-Э від 11.04.2014 року, та пеня за їх порушення повинні обраховуватися з урахуванням факту подання ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» позовної заяви до Арбітражного суду Свердловської області, а саме: перебіг 90-денного строку розрахунків по експортним операціям має зупинятися з дати подання позову до суду, тобто з 30.07.2014 року. А тому, податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.10.2014 року №0000882240 підлягає скасуванню в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності після 30.07.2014 року у сумі 130057,38 грн. Крім того, зазначені висновки узгоджуються із з правовою позицією висловленою в ухвалі Верховного Суду України 22.09.2015 року № 21-5225а15.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 4 березня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі № 817/383/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко