ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2015 р. Справа № 816/2172/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бартош Н.С. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -
В с т а н о в и л а:
У червні 2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (далі по тексту - позивач, УПФУ) звернулося до суду з адміністративним позовом, яким просить: визнати неправомірними дії відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області (далі - відповідач, відділення виконавчої дирекції Фонду) щодо неприйняття до заліку та невідшкодуванню УПФУ коштів у сумі 300 грн, витрачених за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника внаслідок трудового каліцтва та стягнути вказану суму коштів у розмірі 300 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення вимог Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4 (далі - Порядок № 5-4/4) відповідач безпідставно відмовив у прийнятті до заліку та не відшкодував витрати по виплаті пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_2, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 300 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року адміністративний позов УПФУ задоволено частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду на користь УПФУ суму витрат на виплату і доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року в розмірі 300 грн. 00 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відділення виконавчої дирекції Фонду в апеляційній скарзі, фактично посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог УПФУ у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до положень п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві загинув старший слідчий прокуратури м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1, та актом про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 28.11.2003 року (а.с. 9 -12, 56).
Рішенням (протоколом) Автозаводського УПФУ у м. Кременчуці Полтавської області від 03.12.2004 року № 17295, задоволена заява ОСОБА_2/ОСОБА_1 та неповнолітній доньці загиблого ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_1 призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника - батька ОСОБА_2 У якості з причини смерті останнього пенсійним органом визначено - загальне захворювання або каліцтво, не пов'язане з роботою (а.с. 63).
Розпорядженням УПФУ № 193575 від 11.09.2009 року (а.с. 8) здійснено перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3
Із змісту розпорядження вбачається, що зазначений вид пенсії призначено ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_2, який помер 06.11.2003 внаслідок трудового каліцтва (профзахворювання).
Керуючись Порядком відшкодування № 5-4/4, УПФУ в м. Кременчуці у період часу з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року щомісяця включало до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії, у тому числі, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві відшкодування витрат в загальній сумі 300 грн. на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1, яка одержує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 (а.с. 13-21).
Відділенням виконавчої дирекції Фонду не прийнято до заліку суму витрат на виплату пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, в розмірі 300 грн за період з 01.11.2014 по 31.12.2014, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за листопад, грудень 2014 року, відповідними таблицями розбіжностей, списками осіб, яким виплачено пенсії по втраті годувальника (а.с.13-21).
У таблицях розбіжностей до довідок про відшкодування за листопад - грудень 2014 року відповідач зазначив причину неприйняття до заліку сум витрат на виплату пенсії ОСОБА_1, а саме, невідповідність акту Н-1 вимогам законодавства.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно Порядку відповідач повинен був прийняти до заліку для відшкодування суми витрат УПФУ на виплату пенсії по втраті годувальника внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1 за відсутності у відповідача особової справи загиблого на виробництві ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_1 призначено та проводяться виплати пенсії по втраті годувальника внаслідок трудового каліцтва, які згідно вимог чинного законодавства підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Рішення про призначення пенсії по втраті годувальника внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1 є чинним, при цьому відповідач не наділений повноваженням перевіряти законність призначення пенсії в процесі звірки витрат. Крім того, будь-яких обґрунтованих доводів щодо невідповідності акту Н-1 вимогам законодавства відповідачем не наведено.
Не погоджуючись в висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовної вимоги про стягнення коштів в сумі 300 грн. колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
За умовами, встановленими ч. 8 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до підпункту «д» пункту 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку здійснювати виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 35 вказаного Закону, для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються:
акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть, а також відповідні рішення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями в триденний строк з моменту звернення заявника:
1) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого;
2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, в тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;
3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли 8-річного віку;
4) довідки навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;
5) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу.
Згідно зі ст. 36 вищезазначеного Закону, фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Пунктом 5 ст. 24 цього Закону передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний: співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року №5-4/4 (зареєстровано МЮУ 16.05.2003 року за № 376/7697).
Абзацом 1 пункту 4 цього Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання
Згідно з пунктом 5 Порядку Управління пенсійного фонду в районах і містах області та відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування у цих районах і містах у встановлений Положенням термін проводять звірку про визначення сум витрат і подають акт звірки головному обласному управлінню пенсійного фонду та обласному управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.
Головне управління обласного Пенсійного фонду та обласне відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у встановлений Положенням термін узгоджують суми, що підлягають відшкодуванню і подають свою довідку, відповідно, до пенсійного фонду та фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (п. 6 Порядку).
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 4), на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що рішення про виплату пенсії у разі втрати годувальника, як одного з видів страхових виплат, приймається відповідачем за умови звернення особи до Фонду соціального страхування з необхідними, належним чином оформленими, документами, в першу чергу, актом розслідування нещасного випадку на виробництві. Отже, й відшкодуванню підлягають узгоджені суми витрат, пов'язаних з виплатою пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначеної відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
До матеріалів справи позивачем не надано доказів наявності у Відділення ФСС у м. Кременчуці особової справи потерпілого, направлення відповідачу акту про нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_2, та інших документів, передбачених частинами 1 та 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також особової справи загиблого на виробництві ОСОБА_2, у зв'язку з чим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог УПФУ.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та порушені норми процесуального права, що відповідно до приписів п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині, якою судом задоволені позовні вимоги УПФУ і стягнуто з відповідача суму витрат на виплату і доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року в розмірі 300 грн. та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення в тій його частині, якою в задоволені позовних вимог позивача судом відмовлено, оскільки вимоги апеляційної скарги в цій частині апелянтом не обґрунтовані. Позивач, в свою чергу, рішення суду в апеляційному порядку не оскаржив.
В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом першої інстанції питання розподілу судових витрат не вирішувалось. Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для застосування положень ч. 6 ст. 94 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 41 ч. 1, ст.ст. 94, 184, 185, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці Полтавської області - задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року - скасувати в частині задоволення позовної вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кременчуці (ідентифікаційний код 25913486, вул. Щорса, 68-а, м. Кременчук, Полтавська область) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області (ідентифікаційний код 37895789, вул. 50-річчя СРСР, 9, м. Кременчук, Полтавська область) суму витрат на виплату і доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01 листопада 2014 року по 31 грудня 2014 року в розмірі 300 грн. 00 коп. (триста гривень нуль копійок) з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені цієї позовної вимоги.
В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року - залишити без змін.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) Н.С. Бартош
(підпис) Л.О. Донець
Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 листопада 2015 року
Судове рішення № 53202219, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/2172/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: