Постанова № 53202093, 04.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 р. Справа № 820/5621/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача Ремінного В.І.

представника третьої особи Ремінного В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Пенсійного фонду України, Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2015р. по справі № 820/5621/15

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України , Пенсійного фонду України третя особа управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова

про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - перший відповідач), Пенсійного фонду України (далі - другий відповідач), третя особа - управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- стягнути з Міністерства юстиції України грошову суму у розмірі 16065 (шістнадцяти тисяч шести десяти п'яти гривень) 99 копійок як недоплачену ОСОБА_1 пенсію за період з 09.05.2011 року по 31.10.2011 року;

- визнати бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання ним у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

- зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скласти та направити на адресу Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, що знаходиться за адресою: 61170, м.Харків, вул.Блюхера, 22-Б, письмову вимогу про необхідність виконання ним щодо ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

- зобов'язати Міністерство юстиції України подати до суду у встановлений судом строк письмовий звіт про вчинення ними у межах своїх повноважень дій по виконанню щодо ОСОБА_1 у повному обсязі постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

- визнати бездіяльність Пенсійного фонду України щодо невиконання ним у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

- зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" за період з 01.11.2011 року по кінцевий день місяця, у якому постанова суду по цій справі набуде законної сили та направити цей розрахунок до Міністерства юстиції України для здійснення ним виплати заборгованості з виплати ОСОБА_1 пенсії за зазначений період;

- зобов'язати Пенсійний фонд України розпочати виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі згідно постанови Московського районного суду м.Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" з першого числа місяця, який слідує за останнім днем місяця, відповідно по який здійснений перерахунок заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1;

- зобов'язати Пенсійний фонд України подати до суду у встановлений судом строк письмовий звіт про виконання ним у повному обсязі щодо ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

- зобов'язати Міністерство юстиції України здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої пенсії відповідно до розрахунку Пенсійного фонду України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року зазначений позов задоволено частково.

Визнано бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України", щодо не виплати грошової суми у розмірі 16065,99 грн. - протиправною.

Зобов'язано Пенсійний фонд України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" в частині суми у розмірі 16065,99 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 8, ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року в частині задоволення позову залишити без змін, а в іншій частині скасувати та задовольнити уточнений позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач також зазначає, що суд першої інстанції, визнавши за ним право на отримання спірної суми, фактично та юридично позбавив його права на отримання цієї суми.

Перший відповідач - Міністерство юстиції України не погодився з постановою суду першої інстанції в частині визнання незаконною бездіяльності Міністерства юстиції України та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року в частині задоволення позовних вимог до Міністерства юстиції України скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги перший відповідач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України невірно надав оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи та зробив висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі перший відповідач зазначає, що судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок про протиправність невиконання у повному обсязі судового рішення щодо виплати пенсії саме Міністерством юстиції України, в той час як призначення, перерахунок та виплата пенсій здійснюється Пенсійним фондом України та органами, що йому підпорядковані, а не Міністерством юстиції України.

Також з постановою суду першої інстанції не погодився другий відповідач - Пенсійний фонд України та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», п. 1, підп. 6 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014р. № 280, підп. 7 п. 4, п. 12 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015р., просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дії відповідача незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми, визнання бездіяльності незаконною.

Московським районним судом м. Харкова 11.05.2011 року прийнято постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково (а.с. 65-67 том 1).

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити підвищення ОСОБА_1 пенсії на 12% з 09.05.2011 року відповідно до постанови КМУ від 13.07.2004 року № 894 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з виплатою недоотриманих сум.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 збільшення йому пенсії у 3,5 рази з 09.05.2011 року відповідно до постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 "Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з виплатою недоотриманих сум пенсії.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 з 09.05.2011 року відповідно до постанови КМУ від 14.04.2010 року "Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника".

В іншій частині вимог - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 р. по справі №2а-6788/10/2027 в оскаржуваній частині залишено без змін (а.с. 68-69).

Позивач звернувся до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з заявою від 23.12.2011 року з виконавчими листами, виданими Московським районним судом м. Харкова 22.12.2011 року (а.с. 145 том 1).

Постановою державного виконавця від 03.07.2012 року відкрито виконавче провадження відповідно до виконавчих листів, виданих 22.12.2011 року про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова збільшити розмір пенсії ОСОБА_1 на 12% з 09.05.2011 року, про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова збільшити розмір пенсії ОСОБА_1 у 3,5 рази з 09.05.2011 року, про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова збільшити розмір пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт 1,011 з 09.05.2011 року.

Управлінням Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова листом від 07.11.2012 року повідомлено Московський ВДВС ХМУЮ, що позивачу здійснено підвищення пенсії на 12 відсотків з 09.05.2011 року, збільшено пенсію у 3,5 рази з 09.05.2011 року, а також здійснено підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 з 09.05.2011 року. Доплату по перерахунку у розмірі 77868,85 грн. нараховано ОСОБА_1 на жовтень поточного року.

Державним виконавцем прийнято постанову від 19.12.2012 року про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що управлінням Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова було здійснено перерахунок пенсії та нарахування грошових коштів. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, виплат за рішенням суду не було проведено у зв'язку з відсутністю даного фінансування. УПФУ в Московському районі м. Харкова в межах наданих повноважень було вжито всіх можливих заходів спрямованих на виконання даного рішення.

Проте начальником відділу здійснено перевірку виконавчого провадження, за результатами якої прийнято постанову від 02.12.2013 року про визнання дій державного виконавця такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження строком до 02.09.2013 року та зобов'язання державного виконавця направити заяву про заміну способу та порядку виконання судового рішення до Московського районного суду м. Харкова (а.с.151 том 1).

Постановою державного виконавця від 02.12.2013 року відновлено виконавче провадження та направлено лист-запит на ім'я начальника управління Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова з проханням в триденний строк надати підтвердження про проведення перерахунку, нарахуванню та виплати грошових коштів по цьому виконавчому документу (а.с.152,154 том 1).

Начальником Управління Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова надана відповідь від 10.12.2013 року з якої вбачається, що перерахунок пенсії відповідно до рішення суду проведено, виплата за рішенням суду, у розмірі 77686,85 грн., з урахуванням усіх виконавчих документів, буде провадитись за умови бюджетного фінансування (а.с.155 том 1).

У зв'язку з направленням подання про заміну способу та порядку виконання судового рішення до Московського районного суду м. Харкова державним виконавцем прийнято постанову від 20.12.2013 року про зупинення виконавчого провадження (а.с.156 том 1).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 31.07.2014 року відмовлено в задоволенні заяви про заміну порядку та способу виконання рішення суду(а.с.165 том 1).

На підставі листа-довідки зі змісту якої вбачається, що фінансування виплат здійснюється за рахунок державного бюджету, тому несплачена доплата буде провадитись за умови бюджетного фінансування, державним виконавцем складена вимога від 06.11.2014 року та направлена на адресу УПФУ.

На виконання вимоги від 06.11.2014 року начальником УПФУ надана відповідь, що на час надання відповіді пенсійна справа перевірена, пенсія обчислена і виплачується відповідно до чинного законодавства (а.с.169-172 том 1).

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до остаточного рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечепоренко та інші проти України" ("Case of Necheporenko and others v. Ukraine") 24.10.2013 р.:

1) об'єднано заяви, наведені у Додатку 1 (крім заяви №44587/12) і оголосити їх неприйнятими;

2) вирішено об'єднати заяви, наведені у Додатку 2;

3) оголошено прийнятними скарги заявників, наведені у Додатку 1, за п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, винесених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг, а решту скарг у заявах оголошує неприйнятною;

4) Європейський суд з прав людини постановив, що було порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції;

5) Європейський суд з прав людини постановив, що було порушення ст. 13 Конвенції;

6) Європейський суд з прав людини постановив що:

(а) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, за заявами, наведеними у Додатку 2 (за винятком заяви №54124/11), і пану ОСОБА_4 за заявою №54124/11, ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;

(б) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Як вбачається з Додатку 2 до остаточного рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечепоренко та інші проти України" запис № 7, ОСОБА_1 було подано заяву 25.04.2012 року (заява №45587/12) на рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року.

Вважаючи порушення своїх прав та законних інтересів відповідачами, посилаючись на те, що постанова Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням від 24.10.2013 року невиконаною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправної бездіяльності Міністерства юстиції України, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч положенням чинного законодавства, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечепоренко та інші проти України» від 24.10.2013 року стосовно ОСОБА_1 Міністерством юстиції України не виконано в частині виплати позивачу грошової суми у розмірі 16065,99 грн.

Колегія суддів не погоджується з обгрунтованістю висновків суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що остаточним рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечепоренко та інші проти України» («Case of Necheporenko and others v. Ukraine») 24.10.2013 року прийнято, зокрема заяву ОСОБА_1 №44587/12 від 25.04.2012 року на рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року (згідно Додатку 2 (прийнятні заяви) та визнано порушення державою - відповідачем п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а також порушення ст. 13 Конвенції.

Згідно даного рішення суд постановив:

(а) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, за заявами, наведеними у Додатку 2 (за винятком заяви №54124/11), і пану ОСОБА_4 за заявою №54124/11, ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;

(б) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

На виконання зазначеного рішення Європейського суду з прав людини державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 21.11.2013 року було відкрито виконавче провадження ВП №40885335.

В ході виконання зазначеного рішення суду на користь ОСОБА_1 здійснено:

- платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 1871 від 10.06.2014 перерахування коштів у розмірі 77686,85 грн. як заборгованість за рішенням національного суду - постанови Московського районного суду від 11.05.2011 року;

- платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 1062 від 15.07.2014 перерахування коштів - еквівалент 2000 євро у розмірі 31802,10 грн. (справедлива сатисфакція);

- платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 5376 від 12.09.2014 перерахування коштів у розмірі 1572,89 грн. - пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини.

В частині виконання рішення Європейського суду з прав людини від 24.10.2013 року щодо зобов'язання виконати постанову Московського районного суду від 11.05.2011 року, згідно письмових пояснень представника Міністерства юстиції України, викладених в апеляційній скарзі, відповідач зазначає про сплату ОСОБА_1 пенсійної заборгованості у розмірі 77686,85 грн. та виконання в повному обсязі рішення Європейського суду з прав людини від 24.10.2013 року в зазначеній частині.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 не заперечував про отримання вищевказаних коштів на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 24.10.2013 року, проте зазначив, що розрахунок заборгованості недоплаченої пенсії згідно постанови Московського районного суду від 11.05.2011 року, виконати яку зобов'язав Європейський суд з прав людини згідно рішення від 24.10.2013 року, за період з 09.05.2011 року по 31.10.2011 року в розмірі 77686,85 грн. був зроблений невірно, із заниженням розміру недоплаченої пенсії, що свідчить про невиконання у повному обсязі рішення Європейського суду з прав людини від 24.10.2013 року в частині зобов'язання виконати постанову Московського районного суду від 11.05.2011 року.

Дослідивши питання виконання у повному обсязі рішення Європейського суду з прав людини від 24.10.2013 року в частині зобов'язання виконати рішення національного суду - постанови Московського районного суду від 11.05.2011 року, колегія суддів вважає, що заборгованість з виплати пенсії за рішенням Московського районного суду позивачу виплачено не у повному обсязі, з огляду на наступне.

Так, з розрахунку розміру пенсійних виплат вбачається, що з 09.05.2011р. по 30.09.2011р. з урахуванням коштів сплачених Міністерством юстиції України на виконання рішення Європейського суду з прав людини позивачу було виплачено пенсію у місячному розмірі - 23 297, 42 грн.

За жовтень 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова було виплачено позивачу пенсію у розмірі 7223,60 грн. та Міністерством юстиції України 16.06.2014р. сплачено кошти у розмірі 616, 40 грн. Отже, загальний розмір фактично отриманих позивачем пенсійних виплат за жовтень 2011 року склав 7840, 00 грн.

Виплату пенсії за жовтень 2011 року у вказаному розмірі Пенсійний фонд України обґрунтовує набранням чинності з 01.10.2011 року статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», якою встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Між тим, колегія суддів вважає, що розмір пенсії ОСОБА_1 у жовтні 2011 року було обмежено необґрунтовано.

Так, за приписами п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсію ОСОБА_1 призначено 09.08.1998р. (т. 1 а.с. 69).

Таким чином, обмеження граничного розміру пенсій, що передбачено ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не застосовується при визначенні розміру пенсії позивача.

Також колегія суддів зазначає, що з питання визначення розміру пенсії ОСОБА_1 Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса було проведено судово-економічну експертизу, за наслідками якої складено висновок від 19.05.2015р. № 14298 (т. 1 а.с. 124-131).

У вказаному висновку зазначено, що по розрахункам експерта, з урахуванням постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011р., пенсія ОСОБА_1 за жовтень 2011 року має бути виплачена у розмірі 23905,99 грн. Однак управлінням Пенсійного фонду за вказаний період було виплачено позивачу 7223,60 грн.

Отже, враховуючи, що позивачу управлінням Пенсійного фонду та Міністерством юстиції України за жовтень 2011 року фактично виплачено 7840,00 грн., а належний розмір пенсійних виплат за постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011р. за цей період становить 23905, 99 грн., колегія суддів дійшла висновку, що позивачу виплачено пенсію не у повному розмірі, а саме, не доплачено 16 065, 99 грн.

Також колегія суддів вважає, що позивачу необґрунтовано було здійснено перерахунок та виплату пенсії за постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011р. лише за період до 01.11.2011р., виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011р. зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити підвищення ОСОБА_1 пенсії на 12% з 09.05.2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з виплатою недоотриманих сум.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 збільшення йому пенсії у 3,5 рази з 09.052011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 "Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з виплатою недоотриманих сум пенсії.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 з 09.05.2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року "Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника".

Колегія суддів зазначає, що підвищення пенсії на 12 % передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вказана постанова втратила чинність 01.01.2012р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210.

Отже, враховуючи, що постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894, якою передбачено збільшення на 12 % пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була чинною до 01.01.2012р., підстави для припинення виплати вказаного підвищення з 01.11.2011р. відсутні.

Колегія суддів також зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293, на підставі якої позивачу за рішенням суду збільшено пенсію в 3,5 рази втратила чинність 01.01.2012р. (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210).

Таким чином, враховуючи, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 "Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була чинною до 01.01.2012р., підстави для припинення виплати вказаного підвищення з 01.11.2011р. також відсутні.

Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року № 308 "Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника", відповідно до якої ОСОБА_1 на підставі судового рішення проведено підвищення розміру на коефіцієнт 1,011, втратила чинність 19.11.2013р. (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 року №795)

Отже, враховуючи, що постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року № 308 була чинною до 19.11.2013р., підстави для припинення виплати вказаного підвищення з 01.11.2011р. також відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачу необґрунтовано обмежено період виплати підвищень до пенсії за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011р. та здійснено відповідні виплати лише до листопада 2011 року.

Таким чином, постанова Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011р. по справі № 2-а-6788/2011 виконана не у повному обсязі.

Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, врегульовані Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порядок виконання рішень визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Згідно зі статті 22 Бюджетного кодексу України та пункту 1 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07.03.2007 № 408, відповідальним виконавцем за бюджетною програмою «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» та головним розпорядником цих бюджетних коштів є Міністерство юстиції України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» протягом десяти днів від отримання повідомлення від Європейського суду з прав людини про набуття Рішенням статусу остаточного, Міністерство юстиції надсилає стягувачеві повідомлення з роз'ясненнями його прав щодо виконання рішення, оригінальний текст та переклад рішення до Державної виконавчої служби. Державна виконавча служба впродовж десяти днів з дня надходження документів відкриває виконавче провадження.

Згідно з пунктом 9 Порядку взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.09.2013 № 1989/5, у разі невиконання рішення національного суду на дату постановлення рішення Європейським судом з прав людини Державна виконавча служба України протягом місяця з дати отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду з прав людини організовує перевірку стану виконання рішення національного суду, вживає заходів щодо його виконання, при неможливості виконання рішення без зміни порядку та способу його виконання повідомляє Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини з подальшим вжиттям заходів, передбачених пунктами 10, 11 та 12 цього Порядку.

Якщо рішення суду не виконано, його виконання знаходиться на постійному контролі ДВС до повного виконання рішення національного суду. Щомісяця до 7 числа наступного за звітним періодом місяця ДВС подає Секретаріату інформацію про стан виконання такого рішення суду (п. 10 Порядку)

Отже, фактичне виконання рішення Європейського суду з прав людини повинно здійснюватись органами державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_6 21.11.2013р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини № 72631/10 від 24.10.2013р. (т.2 а.с. 43).

Державною казначейською службою України на виконання рішення Європейського суду з прав людини ОСОБА_1 проведено списання заборгованості за рішенням Московського районного суду у розмірі 77 686, 85 грн. (т. 1 а.с. 59).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виконання рішення Європейського суду з прав людини полягає у виплаті стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру та у вжитті заходів загального характеру.

Забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень здійснює орган представництва.

Згідно п.п. 3, 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 395, органом представництва України в Європейському суді з прав людини, який забезпечує виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України є Міністерство юстиції України.

Відповідно до ст. 10 Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» додатковими заходами індивідуального характеру є: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у Рішенні.

Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ст. 11), передбачено дії Державної виконавчої служби щодо вжиття додаткових заходів індивідуального характеру при виконанні рішення Європейського суду з прав людини:

- протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття рішенням статусу остаточного Орган представництва: а) надсилає стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права порушити провадження про перегляд справи та/або про його право на відновлення провадження відповідно до чинного законодавства; б) повідомляє органи, які є відповідальними за виконання передбачених у Рішенні додаткових заходів індивідуального характеру, про зміст, порядок і строки виконання цих заходів. До повідомлення додається переклад Рішення, автентичність якого засвідчується Органом представництва (ч. 1);

- контроль за виконанням додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у Рішенні, що здійснюються під наглядом Комітету міністрів Ради Європи, покладається на Орган представництва (ч. 2);

- орган представництва в рамках здійснення передбаченого ч. 2 цієї статті контролю має право отримувати від органів, які є відповідальними за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у Рішенні, інформацію про хід і наслідки виконання таких заходів, а також вносити Прем'єр-міністрові України подання щодо забезпечення виконання додаткових заходів індивідуального характеру (ч. 3).

Крім того ст. 12 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що органи, відповідальні за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, зобов'язані: а) невідкладно та у визначений Рішенням та/або чинним законодавством строк виконати додаткові заходи індивідуального характеру; б) надавати інформацію на запити Органу представництва про перебіг і наслідки виконання додаткових заходів індивідуального характеру; в) дієво та без зволікань реагувати на подання Органу представництва; г) про виконання додаткових заходів індивідуального характеру повідомити Орган представництва.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» органами державної виконавчої служби є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виходячи з викладеного, на Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби покладено обов'язок повідомляти органи, які є відповідальними за виконання передбачених у Рішенні Європейського суду з прав людини додаткових заходів індивідуального характеру, про зміст, порядок і строки виконання цих заходів, а також контроль за виконанням рішення Європейського суду з прав людини.

Між тим, колегією суддів не встановлено, а матеріалами справи не підтверджено повідомлення Органом представництва (Міністерством юстиції України) протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття рішенням статусу остаточного, органу, який є відповідальними за виконання передбачених у Рішенні додаткових заходів індивідуального характеру, про зміст, порядок і строки виконання цих заходів, відповідачем також не наведено вжиття заходів контролю органу, який є відповідальними за виконання передбачених у Рішенні додаткових заходів індивідуального характеру, за виконанням рішення суду, перевірку стану виконання такого рішення суду.

Отже, враховуючи, що на Міністерство юстиції України Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та Положенням про Міністерство юстиції України покладено обов'язок із координації та забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо незабезпечення виконання у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України".

Поряд із цим, для захисту прав та інтересів позивача колегія вважає необхідним зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії по виконанню у повному обсязі постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України", а саме: щодо нарахування та виплати грошової суми у розмірі 16065 (шістнадцяти тисяч шести десяти п'яти гривень) 99 копійок як недоплаченої ОСОБА_1 пенсії за період з 09.05.2011 року по 31.10.2011 року; щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р.; щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії в 3,5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р.; щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року № 308 "Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника" за період з 01.11.2011р. по 19.11.2013р.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про наявність незаконної бездіяльності Міністерства юстиції України щодо виконання у повному обсязі постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" та необхідності покладення на Міністерство юстиції України обов'язку вчинити дії щодо виконання у повному обсязі зазначеного рішення суду, а складання та направлення повідомлення або вимоги до Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова про необхідність виконання ним рішення Московського районного суду м. Харкова, відповідно до Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 є складовою таких дій, то позовні вимоги про зобов'язання Міністерства юстиції України в особі Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скласти та направити на адресу Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова письмову вимогу про необхідність виконання ним щодо ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року задоволені колегією суддів шляхом покладення на Міністерство юстиції України обов'язку вчинити всі передбачені законом дії по виконанню рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року.

Також задоволенню підлягають вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Міністерства юстиції України надати звіт про виконання рішення суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Отже, строк для звіту встановлює суд, який ухвалив судове рішення. Строк для звіту встановлюється з таким розрахунком, що б суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.

Статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова суду складається, в тому числі, з встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Оскільки постанова суду вимагає вчинення певний дій, рішення суду ухвалене не на користь суб'єкта владних повноважень - першого відповідача у справі, колегія суддів вважає за необхідне встановити Міністерству юстиції України строк для подання звіту про виконання постанови - один місяць з дня набрання законної сили рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині нарахування та виплати йому підвищення пенсії після 01.01.2012 року на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підвищення пенсії після 01.01.2012 року в 3,5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; підвищення розміру пенсії після 19.11.2013 року на коефіцієнт 1,011 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року № 308 "Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника", враховуючи що зазначені постанови Кабінету Міністрів України втратили чинність із зазначених дат, відповідно.

Таким чином, підстави для перерахунку розміру та виплати пенсії ОСОБА_1, після втратою чинності вищезазначених постанов Кабінету Міністрів України, відсутні.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Пенсійного фонду України щодо невиконання у повному обсязі спірного рішення Європейський суд з прав людини, зобов'язання Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії позивача та розпочати виплату позивачу пенсії у розмірі згідно постанови Московського районного суду м.Харкова від 11.05.2011 року, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням, колегія суддів вважає вказані вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з п.п. 6 п. 4 вказаного Положення Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує, координує та контролює роботу територіальних органів, зокрема, щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні позову в частині визнання бездіяльності Пенсійного фонду України щодо невиконання у повному обсязі спірного рішення Європейський суд з прав людини, зобов'язання Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії позивача та розпочати виплату позивачу пенсії у розмірі згідно постанови Московського районного суду м.Харкова від 11.05.2011 року, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням від 24.10.2013р., оскільки вказане виходить за межі покладених на Пенсійний фонд України повноважень.

Також колегія суддів вважає передчасною вимогу позивача щодо зобов'язання Міністерства юстиції України здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої пенсії відповідно до розрахунку Пенсійного фонду України, оскільки сума підвищення до пенсії ОСОБА_1 ще не нарахована, у зв'язку з чим зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції невірно були встановлені фактичні обставини та надана оцінка наявним у справі доказам, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України та зобов'язання вчинити дії по виконанню у повному обсязі рішення суду Європейський суд з прав людини.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Пенсійного фонду України, Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 року по справі №820/5621/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України", а саме:

- щодо нарахування та виплати грошової суми у розмірі 16065 (шістнадцяти тисяч шести десяти п'яти гривень) 99 копійок як недоплаченої ОСОБА_1 пенсії за період з 09.05.2011 року по 31.10.2011 року;

- щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р.

- щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії в 3,5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р.

- щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року № 308 "Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника" за період з 01.11.2011р. по 19.11.2013р.

Зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії по виконанню у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанову Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 року по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України", а саме:

- щодо нарахування та виплати грошової суми у розмірі 16065 (шістнадцяти тисяч шести десяти п'яти гривень) 99 копійок як недоплаченої ОСОБА_1 пенсії за період з 09.05.2011 року по 31.10.2011 року;

- щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р.

- щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії в 3,5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р.

- щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 року № 308 "Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника" за період з 01.11.2011р. по 19.11.2013р.

Зобов'язати Міністерство юстиції України у місячний строк з моменту набрання цим рішенням законної сили подати звіт про виконання даного судового рішення.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Бегунц А.О. Повний текст постанови виготовлений 05.11.2015 р.