Ухвала суду № 53201953, 20.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 р.Справа № 818/471/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.

представника позивача Похилько Л.В.

представника відповідача Луніка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання " на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі № 818/471/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання "

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" звернулося до суду з позовом в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0000142207 від 29.01.2014 року про нарахування пені в розмірі 1294022,99 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року відмовлено в задоволенні позову.

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання " ( після зміни назви ПАТ " Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ", Позивач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року та прийняти нову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне встановлення обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача проти скарги заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача апеляційну скаргу підтримав просив її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань повернення валютних цінностей із-за меж України за період з 01.01.2009 року по 22.12.2009 року, за результатами якої складено акт № 9048/220/05747991 від 24.12.2009р.

30.12.2009 року ДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1368792,8 грн.

Зазначене рішення ДПІ, за наслідками його оскарження в судовому порядку, постановою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013р. скасовано в частині застосування санкцій в розмірі 74 669,81 грн. (а.с. 66-68).

29.01.2014 року ДПІ в м. Сумах на підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013 р. по справі № 2-а-2012/10/1870, та акту перевірки від 24.12.2009р. , в порядку ст.60 ПК України, винесено податкове повідомлення - рішення № 0000142207, яким позивачу нарахована пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, за період з 01 січня по 22 грудня 2009 року, в розмірі 1 294 022,99 грн.(а.с. 8).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що відповідач діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.11.2007р. між позивачем та Державним концерном «Туркменгаз» (Туркменія) укладено контракт № ГКТ 14.11., відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання з виконання підрядних робіт, включаючи проектування, виготовлення та поставку технологічного обладнання, монтаж та пуско -налагоджувальні роботи на об'єкті замовника Дожимна Компресорна Станція на родовищі « Найип»(Туркменія) (а.с.28-44)

За умовами п.12 «Переліку технічного обладнання , що постачається для будівництва об'єкту», який є Додатком №4 до контракту, в перелік технічного обладнання , що постачається входить 2 газотурбінних двигуни ДП -70П, загальною вартістю 3 100 000 дол. США.

Поставка зазначеного обладнання здійснена позивачем на виконання договору комісії № 244/07 від 12.11.2007р., укладеного між позивачем та виробником двигунів ДП «НВКГ « Зоря»-«Машпроект». (Україна).

31.12.2008р. було оформлено ВМД № 80500000/8/014202, відповідно до якої здійснювалося митне оформлення 2 одиниць газотурбінних двигунів.

Законодавчо встановлений 180 денний строк повернення валютної виручки за поставлений товар по цій ВДМ настав 29.06.2009р., проте кошти ДП «Туркменгаз» були перераховані на користь позивача 12.08.2009р., тобто поза межами законодавчо встановленого строку, в зв'язку з чим податковим органом нарахована пеня позивач 1 294 122, 99 грн. за порушення строків надходження валютної виручки за поставлений товар за період з 22.07.2009р. по 12.08.2009р.

За цим порушенням, податковим органом 30.12.2009 р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001082201/90888, правомірність якого, а також обґрунтованість визначення позивачу пені в розмірі 1 294022,99 грн. за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД по зовнішньоекономічним контрактам за період з 01 січня по 22 грудня 2009р. перевірена зокрема судом, постановою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013р.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Крім того, позивачем, сплачена пеня, на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013р., податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014р. в загальній сумі 1259 302, 99 грн., що підтверджено платіжними дорученнями, а також подана заява щодо заліку коштів від 03.02.2014р. на суму 34 720 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неправомірності визначення пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у податкового органу повноважень прийняття по спірним правовідносинам податкового повідомлення-рішення, та наявності подвійного стягнення з позивача суми пені колегія суддів вважає необґрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом в порядку ст.60 ПК України.

Порушення статті 1 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» , на підставі якого винесено податкове повідомлення -рішення від 29.01.2014р. є порушенням валютного законодавства, що підпадають під визначення порушень, за які застосовуються адміністративні-господарські санкції, передбачені ст..238 ГК України і на них не поширюються штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначається податковим законодавством.

Проте, визначення штрафних санкцій у якості грошового зобов'язання не робить неправомірним застосування податковим органом штрафних санкцій ( пені) за наявності факту вчинення суб'єктом господарювання порушення.

Крім того, з облікової карти платника податку, наданого податковим органом на вимогу суду, вбачається, що сума, що підлягає сплаті по оскаржуваному рішенню, є сплаченою та заборгованість не обліковується , тобто не йдеться не про подвійне стягнення сум з боржника.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій правильно встановив всі обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання " залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі № 818/471/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2015 р.