Постанова № 53201902, 03.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року № 876/9727/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Андрушіва І.Я.

позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Ожог М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Львівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

встановив:

20.07.2015 ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративними позовом до Прокуратури Львівської області у якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача у задоволенні його запиту від 20.06.2015; зобов'язати Прокуратуру Львівської області задовольнити в повному обсязі запит ОСОБА_2 від 20.06.2015 та надати повну і достовірну інформацію; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він звернувся до відповідача із запитом від 20.06.2015 про надання публічної інформації, однак листом від 25.06.2015 № 23-126вих-15 з формальних підстав йому надано неповну відповідь на поставлені у запиті питання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 позов задоволено частково. Зобов'язано Прокуратуру Львівської області надати достовірну, повну та точну інформацію на запит ОСОБА_2 від 20.06.2015. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України 73,08 грн судового збору.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в частині відмови у задоволенні позову, оскільки вважає, що така в цій частині прийнята без повного і всебічного з'ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання бездіяльності протиправною та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю, судові витрати поклавши на відповідача.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що відповідач не розглянувши його запиту в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» та не надавши повної і достовірної інформації, тим самим вчинив бездіяльність, яка є протиправною, а відтак вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у цій частині позову.

Позивач у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити повністю.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.06.2015 ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» звернувся до Прокуратури Львівської області із запитом про надання публічної інформації, у якому просив повідомити:

- чи зверталась у прокуратуру Львівської області Служба автомобільних доріг у Львівській області з проханням вжити відповідних заходів до власника готельно-відпочинкового комплексу «ТАОР», щодо зупинення будь-яких робіт в смузі відведення зазначеної вище автомобільної дороги, зняття металевої огорожі та відновлення руху транспорту по дорозі місцевого значення загального користування С 141909 Ясениця - Новий Кропивник? Якщо так, то повідомити коли саме зверталась, надати належним чином завірену копію відповідного звернення, повідомити чи приймалось прокуратурою Львівської області рішення за наслідками розгляду цього звернення та яке саме, надавши його копію, якщо таке приймалось.

- чи зверталась прокуратура Львівської області в інтересах держави із відповідною позовною заявою до власника готельно-відпочинкового комплексу «ТАОР» про зупинення будь-яких робіт в смузі відведення зазначеної вище автомобільної дороги, зняття металевої огорожі та відновлення руху транспорту по дорозі місцевого значення загального користування С 141909 Ясениця - Новий Кропивник? Якщо ні, то повідомити, яка причина не подання відповідної позовної заяви та хто повинен з такою звертатися?

25.06.2015 відповідач листом № 23-126вих-15 повідомив, що вказане звернення розглянуто у порядку Закону України «Про звернення громадян», оскільки в ньому відсутнє прохання щодо надання публічної інформації. Разом з тим повідомлено, що 15.07.2014 у прокуратуру Львівської області надходило звернення керівника Служби автомобільних доріг у Львівській області Лазаренка Ю.В. з питань охорони і використання земель, яке відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», скеровано в інспекцію сільського господарства у Львівській області для розгляду по суті в межах компетенції. У поточному році, будь-яких матеріалів, як з органів контролю, так і від громадян з питань, вжиття заходів представницького характеру, передбачених ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», відносно відпочинкового комплексу «ТАОР», у прокуратуру області не надходило.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити в частині зобов'язання до вчинення дій, оскільки відповідач, як розпорядних запитуваної позивачем публічної інформації, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» зобов'язаний надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Щодо вимоги про визнання бездіяльності протиправною, то суд першої інстанції дійшов висновку, що така задоволеною бути не може, оскільки відповідач помилково запит позивача розцінив як звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Тобто, відповідач при розгляді запиту допустив помилку у застосуванні законодавства, що не можна кваліфікувати як бездіяльність.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції переглядає в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання бездіяльності протиправною, у якій така і оскаржена позивачем. У частині задоволення позову постанова суду першої інстанції сторонами не оскаржена, а тому така у цій частині в апеляційному порядку не переглядається, що узгоджується з правовою позицією викладеною у п. 13.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

Переглядаючи постанову суду першої інстанції в оскарженій частині, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання бездіяльності протиправною, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач помилково запит позивача розглянув у порядку Закону України «Про звернення громадян», оскільки ОСОБА_2 звернувся в Прокуратуру Львівської області із запитом, який за об'єктивною ознакою та змістом запитуваної інформації відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», так як запитувана інформація по суті була отримана та створена суб'єктом владних повноважень у процесі здійснення владних управлінських функцій, а тому відповідно до ст. 14 цього Закону він зобов'язаний надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію.

Згідно статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, запитувач публічної інформації вправі оскаржити бездіяльність розпорядника такої інформації, зокрема, у разі надання йому неповної чи недостовірної інформації.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про обрання позивачем невірного способу захисту, оскільки у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання бездіяльності протиправною.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З аналізу наведених положень можна дійти висновку, що звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин із зазначенням способу, який, на думку суду, не приводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, оскільки установивши порушення вимог законодавства, суд має захистити права та охоронювані законом інтереси позивача, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162 КАС України).

Судом першої інстанції встановлено надання відповідачем неповної інформації, тобто відповідач не надавши повної та достовірної публічної інформації вчинив бездіяльність, яка є протиправною.

Таким чином, з метою повного захисту прав позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Прокуратури Львівської області щодо ненадання ОСОБА_2 достовірної, повної та точної публічної інформації на його запит від 20.06.2015.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 цієї статті, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач за подання адміністративного позову та апеляційної скарги сплатив судовий збір в сумі 306,95 грн, який належить йому відшкодувати.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та розподілу судових витрат прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи за відповідною позовною вимогою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування в цій частині та прийняття нової постанови про задоволення цих вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року у справі № 813/3759/15 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання бездіяльності протиправною і в частині розподілу судових витрат та прийняти в цій частині нову постанову, якою ці вимоги задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Прокуратури Львівської області щодо не надання ОСОБА_2 достовірної, повної та точної публічної інформації на його запит від 20.06.2015.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 82100) 306,95 грн (триста шість гривень дев'яносто п'ять копійок) сплаченого ним судового збору.

У решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року у справі № 813/3759/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів, з дня складення її в повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі складена та підписана 03.11.2015.