Постанова № 53201770, 04.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11540/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В, Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Повного товариства «Ломбард «УМКВ і Компанія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2015 року по справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Повне товариство «Ломбард «УМКВ і Компанія» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС в м. Києві про визнання протиправними дій щодо залишення без розгляду заперечень на акт перевірки від 21.05.2015 року № 239/22-05/32312033 та зобов'язання розглянути заперечення на вказаний акт.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2015 року у задоволенні позову відмовленою

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Повне товариство «Ломбард «УМКВ і Компанія» подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою позов задовольнити. При цьому апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція не може повністю підтримати таку правову позицію, з огляду на слідуюче.

Судом встановлено, що ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 21.05.2015 року № 239/22-05/32312033.

Зазначений акт перевірки було отримано позивачем 25.05.2015 року, а тому перебіг строку на подання заперечень на вказаний акт розпочався 26.05.2015 року.

02.06.2015 року позивачем скеровано до податкового органу заперечення на спірний акт.

Листом від 09.06.2015 року № 7062/10/26-57-22-02 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомили позивача про залишення заперечень на акт перевірки без розгляду у зв'язку з пропуском строку, визначеного п. 86.7 ст. 86 ПК України.

Цього ж дня, 09.06.2015 року, податковий орган виніс податкові повідомлення-рішення № 0002062205 та № 0002052205 про донарахування позивачу податкових зобов'язань на підставі акта перевірки № 239/22-05/32312033 від 21.05.2015 року.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати звої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Судом встановлено, що п'ятим робочим днем у даному випадку є 02.06.2015, оскільки 30, 31 травня та 01 червня 2015 року - вихідні дні). Отже, висновок ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про порушення Повним товариством «Ломбард «УМВК і Компанія» строку, визначеного п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, є необґрунтованим.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

За правилами ст. 56 Податкового кодексу України рішення, днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. За встановлених обставин відповідач як контролюючий орган зобов'язаний був розглянути заперечення на акт перевірки протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання; або надіслати платнику податків відповідь у порядку, визначеному с. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень; оскільки платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, відповідач як контролюючий орган зобов'язаний повідомити позивача про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо не розгляду заперечень на акт перевірки не можуть бути визнані неправомірними.

При цьому, зважаючи на наявну судову практику, рішення податкового органу щодо залишення без розгляду заперечень на акт перевірки підлягає скасуванню, оскільки хоч воно і вичерпало свою дію, проте його прийняттю передувало порушення відповідачем вимог податкового законодавства, зокрема, щодо порядку розгляду заперечень на акт перевірки. Вказані порушення повинні присікатися, інакше у податкового органу виробиться своя практика вирішення аналогічних питань, що є недопустимим. Тому, колегія суддів вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог в частині щодо скасування протиправного рішення відповідача, що є правовим наслідком протиправності його дій по не розгляду заперечень на акт.

Разом з тим, колегія суддів не може не пристати на позицію суду першої інстанції про неможливість поновлення прав позивача шляхом зобов'язання розглянути спірні заперечення на акт перевірки, оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом зобов'язання розглянути заперечення на акт перевірки, не відповідає його змісту. Належним способом захисту прав у такому випадку може бути оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень № 0002062205 та № 0002052205 про донарахування позивачу податкових зобов'язань, прийнятих на підставі спірного акту перевірки від 21.05.2015 року.

Така правова позиція підтримана ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 вересня 2015 року у справі № 822/211/14.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Повного товариства «Ломбард «УМВК і Компанія» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2015 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними дій щодо залишення без розгляду заперечень на акт перевірки - скасувати, постановивши в цій частині нову про задоволення позову.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві щодо залишення без розгляду заперечень на акт перевірки від 21.05.2015 року № 239/22-05/32312033.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про залишення без розгляду заперечень на акт перевірки від 21.05.2015 року № 239/22-05/32312033.

В решті постанову суду - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.