Ухвала суду № 53201753, 05.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2738/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак, всупереч ст. 1 6 Податкового кодексу України має вищезазначений податковий борг.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року задоволено позов. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 8603,66 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру 14.06.2011 року.

Станом на 11.08.2015 року відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Чернігові як платник податків з 15.06.2011 року.

Станом на момент звернення до суду відповідач мав податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 8773,66 грн., визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях від 21.04.2015 року № 0016011705 та № 0016021705.

З урахуванням часткової сплати загальна сума заборгованості відповідача по єдиному податку з фізичних осіб складає 8603,66 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не погасив вказаний борг, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що заявлені в ньому вимоги є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до заповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1-95.3 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що з метою погашення податкової заборгованості ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкову вимогу № 3561-25 від 19.06.2015 року, яка направлялася відповідачу за його податковою адресою, однак останнім не отримана, конверт повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», тобто за податковими нормами вважається врученою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

Оскільки вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову.

При цьому, колегія суддів критично сприймає доводи відповідача про протиправність визначення позивачем спірної заборгованості та оскарження її в судовому порядку, оскільки відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року в справі № 825/3314/15-а відповідачу відмовлено у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.04.2015 року № 0016021705.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 05.11.2015 року.

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.