Ухвала суду № 53201736, 03.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10278/15 Головуючий у 1-й інстанції:Шулежка В.П.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Злагода» до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Злагода» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2015 року №0000052204, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на прибуток страхових організацій у розмірі 14 675 850 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 3 668 963 грн.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «СК «Злагода» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року .

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 09.12.2014 року №49/1-26-50-22-04-20349029 у якому зазначено виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог чинного законодавства України, а саме:

- ст. 6 Закону України «Про обіг векселів в Україні», пп. 14.1.81, п.14.1 ст.14; пп.135.5.15 п.135.5, ст.135ПК України у результаті чого ПрАТ «СК «Злагода» занижено податок на прибуток від діяльності іншої між страхова у загальній сумі 14 675 850 грн у т.ч. за періоди: за 2012 рік у сумі 14 675 850 грн

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 06.01.2015 року №0000052204, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на прибуток страхових організацій у розмірі 14 675 850 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 3 668 963 грн.

Крім того, судом було встановлено, що позивачем у 2010 році придбано простий документальний ордерний вексель серії АА №1471682, номінальною вартістю 69 883 166,58 грн відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б 03/0107/2 та договору комісії на покупку цінних паперів №Б 03/0107/1 від 01.07.2010 року, емітентом якого є ТОВ «Фінекогруп».

У подальшому позивач уклав договір купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2012 року №БВ486-02 з ТОВ «Торг Агро Інвест» відповідно до якого ТОВ «Торг Агро Інвест» зобов»язаний забезпечити передачу у власність ПрАТ «СК «Злагода», а ПрАТ «СК «Злагода» зобов»язується прийняти та оплатити на умовах цього договору цінні папери, а саме акції ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиції Плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест» та ПАТ «Домінанта-Колект» всього 1 986 000 акцій загальною вартістю 69 885 000 грн.

Згідно з п.2.1 ст.2 договору, розрахунок з ТОВ «Торг Агро Інвест» позивач здійснив векселем емітованим третьою особою, а саме простим документарним ордерним векселем серії АА №1471682 від 12.05.2010 року номінальною вартістю 69 883 166,58 грн, емітентом якого є ТОВ «Фінекогруп».

Відповідно до акта прийому-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2012 року продавець передав, а покупець прийняв цінні папери (акції).

Згідно з актом про вексельний платіж від 28.12.2012 року №б/н ПрАТ «СК «Злагода» (платник) у рахунок виконання своїх зобов»язань перед ТОВ «Торг Агро Інвест» (одержувач), що випливають із договору купівлі-продажу цінних паперів №ВБ486-02 передав одержувачу як кошти платежу вексель з іменним індосаментом, з наступними характеристиками: вид векселя -простий, серія та номер векселя АА 1471682, векселедавець ТОВ «Фінекогруп», Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та складання 12.05.2010 року, строк платежу (дата погашення) за пред»явленням, але не раніше 2011 року, номінальна вартість 69 883 166,58 грн, договірна вартість векселя грн. - 69 885 000 грн.

Відповідно до акту виконання від 28.11.2012 року б/н до договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2012 року №БВ486-02 продавець та покупець підтверджують, що всі зобов»язання по договору виконані, грошові розрахунки проведені сторонами у повному обсязі, цінні папери передані і отримані сторонами у повному обсязі, продавець та покупець не мають один до одного ніяких претензій та вважають договір виконаним.

Станом на 01.07.2011 року відповідно до даних податкового обліку Додатку ЦП до рядка 05.15.1 додатка ІД до Податкової декларації з податку на прибуток (доходи) страховика у рядку 3.3. «Від»ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового)періоду» зазначена сума 72 833 933 грн. Відповідно до даних бухгалтерського обліку, а саме субрахунку 351 «еквіваленти грошових коштів» рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» станом на 01.07.2011 року зазначена сума 69 883 166,58 грн.

Відповідно до Балансу ПрАТ «СК «Злагода» за 2011 рік рядок 150 «Векселі одержані» на початок звітного періоду - 0, на кінець звітного періоду -0; рядок 220 «поточні фінансові інвестиції» на початок звітного періоду - 71505 тис грн.; на кінець звітного періоду - 72 345 тис. грн.; за 2012 рік рядок 150 «векселі одержані» на початок звітного періоду - 0, на кінець звітного періоду - 0; рядок 220 «Поточні фінансові інвестиції» на початок звітного періоду - 72345 грн тис грн., на кінець звітного періоду -70040 тис. грн..

Як вказав суд першої інстанції, під час перевірки відповідачем зазначено, що для позивача, який не є професійним учасником фондового ринку, але здійснює операції з купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів, зазначені операції мають статус інвестиційної діяльності та повинні здійснюватись у грошовій формі.

Крім того, відповідач стверджує, що згідно з актом попередньої перевірки вексель серії АА №1471682 від 12.05.2010 року виписаний за векселі, а не за поставлені товари, роботи або послуги.

Отже, відповідач вважає, що ПрАТ «СК «Злагода» відповідно до законодавства України не є інвестором в цінні папери (векселі), а отже і перехід права власності на зазначені цінні папери не відбувається.

Тому податковий орган прийшов до висновку, що договором купівлі-продажу від 28.12.2012 року розрахунок векселем на суму 69 885 000 грн не може бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також податковий орган послався на ту обставину, що відповідно до інформаційних баз Державної фіскальної служби України, податкова та фінансова звітність ТОВ «Фінекогруп» відсутня, остання податкова звітність ТОВ «Торг Агро Інвест» подана за 2012 рік, додаток ЦП до 1 рядка 03.20 додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства «прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами» відсутній, фінансова звітність відсутня. Постановою господарського суду Донецької області від 29.08.2013 року ТОВ «Торг Агро Інвест» визнано банкрутом.

На підставі вищезазначених доводів податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог пп..135.5.15 п.135.5 ст.135 ПК України, що призвело до заниження доходу, що враховується при визначенні об»єкта оподаткування на суму 69 885 000 грн.

Колегія суддів вважає такі доводи відповідача помилковими та погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно даних обставин.

Підпунктом 14.1.81 пункту 14.1 ст.14 ПК України визначено, що інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на:

а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу;

б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на:

прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою;

портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку;

в) реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Відповідно до п.153.8 ст.153 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

Зазначений пункт 153.8 статті 153 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI від 07.07.2011 - застосовується при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III цього Кодексу України

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги податкового законодавства України, слідує, що операція з купівлі простого документального ордерного векселя Серії АА №1471682 від 12.05.2010 року номінальною вартістю 69 883 166,58 грн була відображена в окремому податковому обліку фінансових операцій з цінними паперами позивача ПрАТ «СК «Злагода».

Станом на кінець 2010 року загальна сума від»ємного фінансового результату від операцій з векселями склала 72 833 933 грн.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, законність відображення позивачем в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами суми збитку від операцій з простим документарним ордерним векселем Серії АА № 1471682 від 12.05.2010 року номінальною вартістю 69 883 166,58 грн та легітимність знаходження даного векселя у власності страховика була предметом перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про що складено акт №1068/22-011/20349029 від 22.04.2011 року, відповідно до якого порушень по даному факту встановлено не було.

Фактично за договором купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2012 року відбувся подвійний продаж, зокрема, ТОВ «Торг Агро Інвест» придбав у ПрАТ «СК «Злагода» простий документарний ордерний вексель, а ПрАТ «СК «Злагода» придбав у ТОВ «Торг Агро Інвест» акції, у зв»язку з чим відбулося зустрічне виконання зобов»язання.

Згідно з частиною 1 статті 538 ЦК України виконання свого обов»язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов»язку, є зустрічним виконаннями зобов»язання.

Частиною 1 статті 606 ЦК України передбачено, що зобов»язання припиняється поєднанням боржника і кредитора і одній особі.

Згідно з актом виконання б/н від 28.12.2012 року до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ486-02 від 28.12.2012 року позивач та ТОВ «Торг Агро Інвест» підтвердили, що всі зобов»язання по договору виконані, грошові розрахунки проведені сторонами у повному обсязі, цінні папери передані і отримані сторонами , а продавець і покупець не мають один до одного ніяких претензій і вважають договір виконаним.

На момент розгляду справи в суді першої інстанції акції ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиції Плюс», ПАТ «ЗНВКІФ «Капітал Інвест» та ПАТ «Домінанта-Колект» є ліквідними та знаходяться у власності АТ «СК «Злагода» про що зазначив позивач в ході розгляду справи.

Отже, розрахунок за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ 486-02 від 28.12.2012 року був здійснений векселем.

Сама операція з продажу простого документарного ордерного векселя від 12.05.2010 року договірною вартістю 69 885 000 грн відображена в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами позивача.

Згідно п.1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ №22 від 21.01.2004 року використання векселів та спеціальних платіжних засобів, зокрема платіжних карток (у т.ч. корпоративних платіжних карток) регулюється законодавством України, у т.ч. нормативно-правовими актами НБУ.

Статтею 3 та 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», що діяла у редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що вексель це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов»язання векселедавця сплатити після строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» визначено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Як зазначено у ст. 77 Уніфікованого Закону про переказний та простий векселі, ратифікованого Верховною Радою України Законом України від 06.07.1999 року №826-ХІУ «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, що простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме: положення щодо: індосаменту (ст.11-20); строку платежу (ст.33-37); платежу (ст. 38-42); права регресу у разі неплатежу (ст.55,59-63); копій (ст. 67,68); змін (ст. 69); позовної давності (ст. 70,71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (ст.72, 73,74).

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» визначено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов»язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов»язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскільки емітентом простого документарного ордерного векселя Серії АА №1471682 від 12.05.2010 року є ТОВ ТОВ «Фінекогруп», то при розрахунку за зобов»язанням щодо платежу за акції з ТОВ «Торг Агро Інвест» виникли не у позивача, а у продавця - з ТОВ « Торг Агро Інвест» згідно індосаментного напису на зворотній стороні векселя, а тому ПрАТ «СК «Злагода» у повному обсязі здійснило розрахунок за акції 28.12.2012 року, а право вимоги за векселем перейшло новому власнику векселя.

Відсутність податкової та фінансової звітності ТОВ «Фінекогнруп» на момент перевірки позивача та визнання ТОВ «Торг Агро Інвест» банкрутом відповідно до постанови господарського суду Донецької області від 29.09.2015 року не можна вважати доказом наявності з боку позивача порушень, так як позивач не може нести відповідальності за порушення його контрагентів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що правочин, а саме договір купівлі-продажу цінних паперів є законним так як не визнаний в установленому законом порядку не дійсним.

Суд першої інстанції вірно надав оцінку доводам податкового органу щодо нікчемності зазначеного договору з посиланням на ст. 203 та 228 ЦК України та прийшов до правомірного висновку про відсутність доказів нікчемності такого договору.

Також суд вірно послався на п. 18 та 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» щодо переліку правочинів, які є нікчемними в розумінні вимог цивільного законодавства та щодо необхідності встановлення умислу та вини всіх сторін правочину, направлених на укладення нікчемного договору та прийшов до вірного висновку про те, що доводи податкового органу про нереальність та недійсність правочину є безпідставними.

Вірним є висновок суду першої інстанції і щодо безпідставності доводів відповідача про те, що прибуток від продажу векселя не повинен відображатись позивачем в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами та не має оподатковуватись як інші доходи без врахування понесених витрат, а також, що вексель не є цінним папером та розрахунковим документом.

Зазначені доводи податкового органу повністю спростовано в ході розгляду справи відповідними доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що під час перевірки та в апеляційній скарзі податковим органом невірно застосовано Закон України «Про інвестиційну діяльність», зокрема, податковий орган посилається на норму Закону, яка не діяла на момент виникнення правовідносин.

Так відповідно до ст. 1 зазначеного Закону у редакції станом на липень 2010 року визначено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери.

Зазначена норма Закону, що діяла на момент перевірки (остання редакція станом на 06.11.2014 року) містила посилання, що такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було невірно застосовано норму Закону та як наслідок, невірно здійснено висновок про те, що вексель не є цінним папером і його придбання не може вважатись інвестицією.

Як встановлено в ході розгляду справи, позивачем було придбано простий документарний ордерний вексель від 12.05.2010 року на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів та договору комісії на покупку цінних паперів, емітентом якого є ТОВ «Фінекогруп».

Факт придбання векселя позивач відобразив у бухгалтерській документації на субрахунку №351 «еквіваленти грошових коштів» рахунку №35 «поточні фінансові інвестиції» з урахуванням того, що вексель був придбаний з метою отримання прибутку в майбутньому.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, за договором купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2012 року відбувся подвійний продаж, а саме ТОВ «Торг Арго Інвест» придбало у позивача простий документарний ордерний вексель, а позивач придбав у ТОВ «Торг Арго Інвест» акції, у зв»язку з чим відбулося зустрічне виконання зобов»язань.

Водночас, судова колегія вважає хибними доводи податкового органу про те, що платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі, оскільки вони не ґрунтуються за Законі України «Про обіг векселів в Україні». У даному випадку по зазначеним правовідносинам платежу за векселем як такого взагалі не мало місця, оскільки відбувся перехід права вимоги за векселем.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 05 листопада 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.