Постанова № 53201545, 03.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 356/501/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Капшученко І.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

за участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Березані Київської області та Публічного акціонерного товариства «Березанське» на постанову Березанського міського суду Київської області від 09 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Березань про зобов»язання призначити пільгову пенсію,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Березані про визнання бездіяльності управління з ненадання ОСОБА_2 рішення колегіального органу УПФ України в м. Березань про відмову у призначенні пільгової пенсії, про визнання незаконним рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії, скасування зазначеного рішення, про визнання за позивачем права на пільгову пенсію за віком відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зобов»язання відповідача призначити позивачу пільгову пенсію за віком.

Відповідно до постанови Березанського міського суду Київської області від 07.09.2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м. Березані Київської області та особа, яка не приймала участь у розгляді справи - Публічне акціонерне товариство «Березанське» подали апеляційні скарги в яких просять: УПФ України в м. Березань скасувати постанову Березанського міського суду та розглянути справу по суті; ПАТ «Березанське» - скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у січні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до УПФ України в м. Березані із заявою про призначення йому пільгової пенсії за віком.

27.04.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому рішення щодо призначення чи відмови у призначенні пільгової пенсії за віком.

Відповідно до рішення УПФ в м. Березані ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зазначене рішення позивачу направлено не було і доказів такого направлення представник відповідача в ході розгляду справи до суду не надав.

В суді апеляційної інстанції представник пенсійного фонду не зміг пояснити з яких причин управління не направило позивачу рішення та повідомив, що у пенсійній справі доказів відправлення поштовою кореспонденцією рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії або ж про вручення рішення особисто позивачу, не має.

Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо протиправності бездіяльності УПФ України в м. Березані про ненадання позивачу рішення, яким було відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком.

Щодо протиправності рішення відповідача, яким було відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком, то колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову в цій частині та вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено та дана обставина підтверджується трудовою книжкою, що у період часу з 24.03.1982 року по 19.07.2004 року позивач працював у радгоспі ім. 60-річчя Радянської України, який у 1991 році був перейменований в радгосп «Березанський» та правонаступником якого з 1996 року є ВАТ «Березанське».

З 20.07.2004 року по 09.11.2004 року позивач по переведенню з ВАТ «Бережанське» в ТОВ «Корпорація» «Термінал» працював на посаді тракториста-машиніста автотракторного парку до філії «Березанська»; з 10.11.2004 року по 24.04.2005 року по переведенню з ТОВ «Корпорації «Термінал» працював в ПП «Автопарк-Плюс» на посаді тракториста-машиніста відділу сільськогосподарської техніки; з 26.04.2005 року по 17.02.2006 року працював на посаді тракториста-машиніста відділу сільськогосподарської техніки «Баришівська МТС».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Як вбачається із оскаржуваного рішення УПФ України в м. Березані про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2, а також з матеріалів справи під час перевірки пенсійним органом було встановлено, що пільгова довідка №3 від 12.01.2015 року за період роботи з 24.03.1982 року по 19.07.2004 року видана безпідставно так як відповідно до перевірених документів, а саме доплати за стаж як трактористу, який зайнятий повний польовий період підтверджує роботу тракториста з 1984 по 1994 роки, тому наказом №3 від 18.03.2015 року ПАТ «Березанське» скасував раніше видану довідку позивачу.

Отже, оскільки за документами пенсійної справи не підтверджено пільгового стажу за віком на пільгових умовах ОСОБА_2, право на пенсію виникне у нього лише у 60 років.

Згідно з роз»ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємства сільського господарства» відповідно до статті 13 (пункт "в") Закону України "Про пенсійне забезпечення" правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються машиністи-трактористи, які безпосередньозайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства.

До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.17 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12 серпня 1993 р. N 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

Як вищезазначено судом, із трудової книжки позивач вбачається, що він з 24.03.1982 року працював трактористом в сільськогосподарських підприємствах.

Відповідно до ч.3 вищезазначеного Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Частиною 18 зазначеного Порядку визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як пояснив в судовому засіданні представник ПАТ «Березанське» підтвердити документально зайнятість позивача як тракториста-машиніста повний польовий період не можливо, так як такі документи відсутні, тому комісія, яка була створена у товаристві, прийшла до висновку про відсутність у позивача стажу роботи як тракториста-машиніста, що був зайнятий на роботах повний польовий період.

Відповідно до наказу директора ПАТ «Березанське» від 18.03.2015 року довідка видана на ім»я ОСОБА_2 від 12.01.2015 року була анульована та відкликана товариством з УПФ України в м. Березані, а у подальшому комісією товариства знищена.

Крім того, представник товариства зазначив, що 18.03.2015 року ПАТ «Березанське» було видано нову довідку позивачу відповідно до якої до періоду роботи для призначення пільгової пенсії за віком віднесено період з 1982 року по 1995 року.

Таким чином, надавши оцінку встановленим у справі обставинам та з урахуванням вимог чинного законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що УПФ України в м. Березані прийняло правомірне рішення про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відсутнє документальне підтвердження пільгового стажу за віком на пільгових умовах.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства, у разі звернення тракториста-машиніста за призначенням пенсії на пільгових умовах адміністрація (правління) господарства подає в органи Пенсійного фонду довідку про стаж роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення (за затвердженою формою). Така довідка видається на підставі первинних документів, що зберігаються в господарстві, які підтверджують виконання названих вище робіт.

Таким чином довідка про стаж роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, є обов»язковою для пенсійного органу для призначення пенсії, а тому не брати її до уваги відповідач при вирішенні питання призначення позивачу пільгової пенсії не мав правових підстав.

Підстав для самостійного витребування документів для підтвердження пільгового стажу, пенсійний орган в даному випадку підстав не мав, оскільки витребування додаткових документів може мати місце у разі, якщо довідкою, що видається підприємством, відповідний стаж роботи підтверджується, проте виникає необхідність його документального підтвердження.

Також колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права оспорити довідку ПАТ «Березанське» про стаж роботи, що була видана для пенсійного органу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального законодавства, без встановлення всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В решті постанову суду слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції скасувати її та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Березані Київської області та Публічного акціонерного товариства «Березанське» задовольнити частково.

Постанову Березанського міського суду Київської області від 07.09.2015 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії, про визнання права на пільгову пенсію, зобов»язання призначити пільгову пенсію та ухвалити нову постанову, якою в цій частині у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.

Повний текст виготовлено: 04 листопада 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.