Ухвала суду № 53201422, 27.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8432/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

27 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Земляної Г.В.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют фінанс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 серпня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют фінанс» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 23 грудня 2014 року (форми «С») №0017872210, №0017882210 та №0017892210.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем порушено законодавство про ведення касових операцій у національній валюті України, оприбуткування готівки в касі та патентування господарської діяльності, а тому податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем правомірно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс» має право здійснювати операції, зазначені у пунктах 3, 8 (діяльність з обміну валют та переказ коштів) ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями, відповідно до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 28 березня 2013 року №120, виданої Національним Банком України, яка діє до 31 липня 2016 року.

Івано-Франківське відділення №9 ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс» здійснює свою діяльність від імені ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс» та є структурною одиницею відокремленого підрозділу Київського регіонального управління позивача.

В період з 28 листопада 2014 року по 03 грудня 2014 року співробітниками Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці пункт обміну валют, що розташований за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Бачинського, 3 та підпорядкований ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс».

Зазначеною перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.п.2, 5 ст.4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення операції з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та невидача розрахункового документа встановленого зразка на повну суму операції;

- п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року №637, а саме: неоприбуткування готівкових коштів у встановленому порядку в касовій книзі в сумі їх фактичного надходження 28 листопада 2014 року в розмірі 13418,50 грн. згідно опису готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків;

- пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України, а саме: здійснення торгівлі валютними цінностями в пунктах обміну іноземної валюти без отримання відповідного торгового патенту за період з 06 червня 2014 року відповідно до витягу з наказу №06/0614-54 від 06 червня 2014 року «Про створення та початок господарської діяльності Івано-Франківського відділення №9».

За результатами проведеної фактичної перевірки ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області складено акт від 03 грудня 2014 року №0090/26/59/22/36060724 (178/09/19/22/07/36060724), на підставі якого ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві винесено податкові повідомлення-рішення форми «С» від 23 грудня 2014 року:

- №0017872210, згідно якого за порушення п.п.2, 5 ст.4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 1700,00 грн.;

- №0017882210, згідно якого за порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 67092,50 грн.;

- №0017892210, згідно якого за порушення пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 20468,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження ГУ ДФС у м.Києві прийнято рішення від 26 лютого 2015 року №3254/10/26-15-10-08-16 та ДФС України прийнято рішення від 28 квітня 2015 року №9017/6/99-99-10-01-02-05, якими податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем на надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України.

Згідно з пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Підпунктом 14.1.208 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що пункт обміну іноземної валюти для цілей розділу XII цього Кодексу - структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою), у порядку, встановленому Національним банком України, у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами - резидентами, а також національним оператором поштового зв'язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, та розташована поза межами операційного залу.

Постановою Правління НБУ від 12 грудня 2002 року №502 затверджено Інструкцію про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, яка встановлює порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України для уповноважених банків, а також для уповноважених фінансових установ та національного оператора поштового зв'язку, їх кас, пунктів обміну іноземної валюти та пунктів обміну іноземної валюти, що відкриваються банком, фінансовою установою на підставі укладених агентських договорів з юридичною особою-резидентом. Банки, фінансові установи здійснюють операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (п.1 розділу І Інструкції в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.7 розділу ІІ зазначеної інструкції відокремлений підрозділ банку, фінансової установи, пункт обміну валюти зобов'язані мати витяг із наказу банку, фінансової установи про відкриття відокремленого підрозділу, пункту обміну валюти, засвідчений підписом керівника та відбитком печатки банку, фінансової установи, із зазначенням переліку валютно-обмінних операцій, ініціалів, прізвищ касових працівників, допущених до здійснення таких операцій.

Касир каси відокремленого підрозділу, пункту обміну валюти на робочому місці повинен мати документ, що посвідчує його особу (службове посвідчення).

Крім того, пункт обміну валюти зобов'язаний мати торговий патент або його нотаріально засвідчену копію, що передбачено Податковим кодексом України.

Таким чином, наведені норми законодавства розмежовують поняття каси уповноваженої фінансової установи та пункту обміну валют, а також визначають наявність обов'язку мати торговий патент або його нотаріально засвідчену копію саме у останнього.

Згідно п.4 розділу ІІІ Положення про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженого розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05 грудня 2003 року №152 (в редакції, що діяла до 14 липня 2014 року), фінансова компанія має право надавати певні види фінансових послуг через її відокремлені підрозділи за умови внесення інформації про них до Реєстру.

У відповідності до Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 28 серпня 2003 №41, відокремлений підрозділ - філія, інший відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцезнаходженням юридичної особи та здійснює всі або частину функцій з надання фінансових послуг від її імені.

Позивач листом від 29 квітня 2014 року №451-1/290414 повідомив Управління Національного Банку України в Івано-Франківській області про відкриття відділень, зокрема, за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Бачинського, 3, яке має право виконувати діяльність з обміну валют.

З наявної в матеріалах справи копії Положення про Івано-Франківське відділення №9 ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс» вбачається, що останнє є структурною одиницею відокремленого підрозділу Київське регіональне управління ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс», що здійснює окремі операції, які має право здійснювати фінансова установа відповідно до генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 28 березня 2013 року №120, виданої Національним Банком України.

Згідно листа управління Національного Банку України в Івано-Франківській області (№93-04/13-015/2036 від 24 червня 2015 року) 05 травня 2014 року внесено до електронного реєстру небанківських установ наступні відділення ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс», зокрема, Івано-Франківське відділення №9.

Враховуючі викладені вище норми законодавства та наявні в матеріалах справи документи, суд приходить до висновку, що вимоги щодо необхідності отримання торгового патенту та сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (в контексті спірних відносин) поширюються лише на пункти обміну валют.

Приймаючи до уваги, що Івано-Франківське відділення №9 ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс» не є самостійним суб'єктом господарювання - пунктом обміну валют, та здійснює операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс», законодавством не передбачено обов'язку позивача щодо отримання торгового патенту, а отже у позивача відсутній обов'язок щодо сплати збору, передбаченого пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п.п.2, 5 ст.4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані, зокрема, проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій, та видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції.

Вказана стаття визначає обов'язки уповноважених банків, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єктів господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

В силу вимог п.2 ст.18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, поміж іншого, ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, вказані фінансові санкції застосовуються виключно до уповноважених банків або їх агентів.

Враховуючи, що позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або суб'єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, а діє на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, тому відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення п.п.2, 5 ст.4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року №637, визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

В силу вимог п.2.6 вказаного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Разом з тим, у постанові Івано-Франківського міського суду у справі №344/19348/14-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, яка перебувала з позивачем у трудових відносинах - займала посаду касира операційної каси, суд дійшов висновку про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП та закрив провадження у справі, виходячи з того, що надання фінансових послуг з переказу коштів та обмін валют здійснюється в операційних касах ТОВ «Фінансова компанія Абсолют фінанс» з використанням розрахункових документів, визначених Національним Банком України без застосування РРО та без придбання торгового патенту, згідно із вимогами ПК України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів НБУ» від 12 грудня 2002 року №502.

Приймаючи до уваги, що позивачем згідно положень п.3 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, оскільки вказані операції виконуються в операційній касі фінансової установи з оформленням розрахункових документів, відповідно до положень нормативних актів Національного банку України, висновок податкового органу про порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій, що призвело до неоприбуткування готівкових коштів у встановленому порядку в касі, є також необґрунтованим та недоведеним.

В силу вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 23 грудня 2014 року (форми «С») №0017872210, №0017882210 та №0017892210 не відповідають викладеним у ч.3 ст.2 КАС України критеріям, є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 серпня 2015 року прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 02 листопада 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

Г.В.Земляна

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Земляна Г.В.

Грищенко Т.М.