Постанова № 53201339, 27.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11931/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Земляної Г.В.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомототех» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомототех» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 серпня 2015 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомототех» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує наявністю в нього права на формування податкового кредиту, а висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ПП «Нікон-Торг» є необґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 12 лютого 2015 року по 17 лютого 2015 року, на підставі направлення від 12 лютого 2015 року №284/22-01, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.2 ПК України, відповідно до наказу від 12 лютого 2015 року №336 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автомототех» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із ПП «Нікон-Торг» за період 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 24 лютого 2015 року №107/26-57-22-02/37674173, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 472263,00 грн., в тому числі за жовтень 2014 року на суму 380886,00 грн., за листопад 2014 року на суму 91377,00 грн.

На підставі акта перевірки від 24 лютого 2015 року №107/26-57-22-02/37674173 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12 березня 2015 року №0000882202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 708394,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 472263,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 236131,50 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав до ГУ ДФС у м.Києві скаргу від 30 березня 2015 року №30-03/15, проте листом ГУ ДФС у м.Києві від 29 травня 2015 року №8725/10/26-15-10-05-35 позивача повідомлено, що його скарга не підлягає розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, в редакції, що була чинною на момент виникнення таких правовідносин, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У своїй апеляційній скарзі позивач посилається на реальність вчинення господарських операцій між позивачем та ПП «Нікон-Торг», про що в матеріалах справи містяться належні докази - документи первинної бухгалтерської звітності.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Автомототех» та ПП «Нікон-Торг» позивачем надано копії первинних документів, які доводять факт здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

29 вересня 2014 року між ПП «Нікон-Торг» (постачальник) та ТОВ «Автомототех» (покупець) укладено договір №НТ7852/14, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар у відповідності із замовленнями, а замовник прийняти і оплатити його (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору найменування, асортимент, кількість, ціна товару узгоджуються сторонами і визначаються в видаткових накладних.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору та реальності вчиненої за ним господарської операції позивачем подано до суду: видаткову накладну від 01 жовтня 2014 року №13 на поставку 386 найменувань товару на загальну суму 827358,85 грн., в тому числі ПДВ 137893,14 грн.; податкову накладну від 01 жовтня 2014 року №13 на загальну суму 827358,85 грн., в тому числі ПДВ 137893,14 грн.; товарно-транспортну накладну від 01 жовтня 2014 року №Р5610, згідно якої вантажовідправник ПП «Нікон-Торг», вантажоодержувач ТОВ «Автомототех», вантаж на суму 827358,85 грн.; видаткову накладну від 10 жовтня 2014 року №906 на поставку 370 найменувань товару на загальну суму 677031,85 грн., в тому числі ПДВ 112838,64 грн.; податкову накладну від 10 жовтня 2014 року №906 на загальну суму 677031,85 грн., в тому числі ПДВ 112838,64 грн.; витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №24115808; товарно-транспортну накладну від 10 жовтня 2014 року №Р0663, згідно якої вантажовідправник ПП «Нікон-Торг», вантажоодержувач ТОВ «Автомототех», вантаж на суму 677031,85 грн.; видаткову накладну від 20 жовтня 2014 року №1902 на поставку 330 найменувань товару на загальну суму 584262,89 грн., в тому числі ПДВ 97377,15 грн.; податкову накладну від 20 жовтня 2014 року №1902 на загальну суму 584262,89 грн., в тому числі ПДВ 97377,15 грн.; витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №4092245; товарно-транспортну накладну від 20 жовтня 2014 року №8244, згідно якої вантажовідправник ПП «Нікон-Торг», вантажоодержувач ТОВ «Автомототех», вантаж на суму 584262,89 грн.; видаткову накладну від 29 жовтня 2014 року №2805 на поставку 312 найменувань товару на загальну суму 744926,14 грн., в тому числі ПДВ 124154,36 грн.; податкову накладну від 29 жовтня 2014 року №2805 на загальну суму 744926,14 грн., в тому числі ПДВ 124154,36 грн.; витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №12112125; а також обороти по рахунку ТОВ «Автомототех» №631 за жовтень 2014 року по контрагенту ПП «Нікон-Торг» щодо надходження товару на загальну суму 2833579,73 у тому числі ПДВ 472263,29 грн.

Додатково в матеріалах справи наявні: копія оборотно-сальдової відомості ТОВ «Автомототех» по рахунку №361, №631 за жовтень 2014 року на підтвердження розрахунків з ПП «Нікон-Торг» згідно договору від 29 вересня 2014 року №НТ7852/14, розшифровка податкового кредиту в розрізі контрагентів по постачальникам, зокрема і ПП «Нікон-Торг», платіжні доручення з належними відмітками банку із зазначенням отримувача ПП «Нікон-Торг» і призначенням платежу - оплата за обладнання, матеріали, інструменти згідно договору №НТ7852/14 від 29 вересня 2014 року: від 30 жовтня 2014 року №1168 на суму 189000,00 грн., від 13 листопада 2014 року №1229 на суму 261000,00 грн., від 17 листопада 2014 року №1241 на суму 57000,00 грн., від 18 листопада 2014 року №1247 на суму 129000,00 грн., від 19 листопада 2014 року №1251 на суму 160000,00 грн.

Разом з тим, до суду подано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПП «Нікон-Торг», місцезнаходження юридичної особи: 65026, Одеська обл., м.Одеса, бул.Приморський, 10, кв.11, та витяг №1415534500311 з реєстру платників ПДВ щодо ПП «Нікон-Торг».

Як вбачається з акту перевірки ТОВ «Автомототех», основною підставою для висновків податкового органу щодо відсутності підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Нікон-Торг» є аналіз даних, що містяться в АІС «Податковий Блок», згідно яких станом на період проведення перевірки позивача ПП «Нікон-Торг» має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження.

Разом з тим, з наявної в матеріалах справи копії постанови Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року у справі №815/6734/14, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року та набрала законної сили, за адміністративним позовом ПП «Нікон-Торг» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вбачається, що дії податкового органу по внесенню до діючих автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформації на підставі листа ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 17 листопада 2014 року №38847/4/15-53-22-3-/17 (щодо неможливості проведення зустрічної звірки у зв'язку із станом платника « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) визнано протиправними та зобов'язано ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 17 листопада 2014 року №38847/4/15-53-22-3-/17.

Також на підтвердження дійсного економічного змісту вчинених господарських операцій, позивачем надано до суду документи на підтвердження часткової реалізації придбаної продукції, а саме: видаткова накладна від 02 жовтня 2014 року №4854 на поставку ТОВ «Тідісі Україна» 9 найменувань товару на загальну суму 36065,90 грн., в тому числі ПДВ 6010,98 грн.; видаткова накладна від 06 жовтня 2014 року №4941 на поставку ТОВ «Технооптторг-Трейд» 28 найменувань товару на загальну суму 56954,09 грн., в тому числі ПДВ 9492,35 грн.; видаткова накладна від 06 жовтня 2014 року №4951 на поставку ТОВ «Будівельно-промислова компанія «Ягуар»» 55 найменувань товару на загальну суму 35997,10 грн., в тому числі ПДВ 5999,52 грн.; видаткова накладна від 08 жовтня 2014 року №4980 на поставку ТОВ «Доктор Шина» Балансувального верстату для В/А GALAXY 1690 на загальну суму 106000,00 грн., в тому числі ПДВ 17666,67 грн.; видаткова накладна від 14 жовтня 2014 року №5126 на поставку ПП «Шипшина» 45 найменувань товару на загальну суму 53271,89 грн., в тому числі ПДВ 8878,65 грн.; видаткова накладна від 31 жовтня 2014 року №5599 на поставку ТОВ «Тайр ленд» 11 найменувань товару на загальну суму 100183,91 грн., в тому числі ПДВ 16697,32 грн.; оборотно-сальдова відомість ТОВ «Автомототех» по рахунку №281 за жовтень 2014 року - червень 2015 року.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог п.44.1 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Розглянувши докази, подані позивачем суд першої інстанції дійшов висновку, що кожен окремий доказ не є виключно-достатнім для доведення фактичності поставки товару та свідчить лише про окремі факти, проте, розглянувши подані позивачем докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що вони підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача (оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів).

Також, враховуючи що в судовому засіданні від 13 серпня 2015 року по даній справі ОСОБА_2, прийнявши присягу свідка, повідомив суду, що саме він підписував накладні, про що також зазначено в оскаржуваній постанові, колегія суддів вбачає невідповідність обставинам справи висновку суду першої інстанції щодо наявності в рядку ТТН «прийняв» підпису невстановленої особи.

Твердження відповідача про відсутність реально вчинених господарських операцій між позивачем та ПП «Нікон-Торг» спростовано наявними в матеріалах справи доказами, які підтверджують, що правочин, укладений між ТОВ «Автомототех» та ПП «Нікон-Торг», був спрямований та мав наслідком реальне здійснення господарських операцій щодо поставки товару та безпосередньо пов'язаний з господарською діяльністю позивача, основним видом якої є оптова торгівля деталями та приладами для автотранспортних засобів.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З акта перевірки вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на даних, що містяться в АІС «Податковий Блок», згідно яких станом на період проведення перевірки позивача ПП «Нікон-Торг» має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження.

Зазначене обґрунтування спростоване постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року у справі №815/6734/14, що набрала законної сили 10 лютого 2015 року.

Окрім того, юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. В будь-якому випадку порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ПП «Нікон-Торг» та відсутності реального здійснення договору, укладеного між ПП «Нікон-Торг» та позивачем.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ПП «Нікон-Торг», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставок товару та проведення оплати за нього, безпосередньої пов'язаності з господарською діяльністю позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 12 березня 2015 року №0000882202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 708394,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 472263,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 236131,50 грн., яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 серпня 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомототех» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 серпня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомототех» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві №0000882202 від 12 березня 2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

Г.В.Земляна

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Земляна Г.В.