Ухвала суду № 53201320, 05.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2222/15 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача Керноз К.І.,

від відповідача Григор'єв Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гараж Мобайл Груп» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.12.2014 № 0003172302.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року скасувати.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Гараж Мобайл Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013.

За результатами перевірки було складено акт від 23.10.2014 № 544/10-13-22-01-121/35040775, в якому встановлено несвоєчасне оприбуткування позивачем готівки в сумі 35518,52 грн. у книгах ОРО, зареєстрованих до РРО, що є порушенням п. 2.6 Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

Перевіркою КОРО № 1013011765 від 22.08.2013, яка була зареєстрована до РРО встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівки, а саме: до розділу II КОРО на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту РРО № 00008 за 17.09.2013 вчинено запис про оприбуткування готівки в сумі 10388,02 грн. 18.09.2013.

Перевіркою КОРО № 1013004931/4 від 24.07.2012, яка була зареєстрована до РРО встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівки, а саме: до розділу II КОРО на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту РРО № 1451 за 06.11.2012 вчинено запис про оприбуткування готівки в сумі 8887,50 грн. після 14.11.2012.

Перевіркою КОРО № 1013008924/2 від 15.01.2013, яка була зареєстрована до РРО встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівки, а саме: до розділу II КОРО на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту РРО № 0930 за 02.04.2013 вчинено запис про оприбуткування готівки в сумі 2324,0 грн. після 08.04.2013.

Перевіркою КОРО № 1013008875/2 від 13.11.2012, яка була зареєстрована до РРО встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівки, а саме: до розділу II КОРО на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту РРО № 1332 за 13.11.2013 вчинено запис про оприбуткування готівки в сумі 10919,00 грн. 14.11.2013 (КОРО № 1013008875/2 розпочата 14.11.2013).

На підставі акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003172302 від 09.12.2014 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 162592,6 грн.

Вважаючи вказане рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що, позивач здійснює оприбуткування готівкових коштів у відповідності абз. 3 п. 2.6 Положення № 637 із застосуванням РРО та, крім цього, для застосування штрафних санкцій сплинули строки давності.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на час виникненні спірних правовідносин (далі по тексту - Положення № 637).

Вимоги до організації готівкових розрахунків закріплені у розділі 2 названого Положення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення № 637 підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Пунктом 2.6 Положення № 637 закріплено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до пункту 4.2 Положення №637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - «Вкладні аркуші касової книги», залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - «Звіт касира», є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Пунктом 4.3 названого Положення передбачено, що записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 цього Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, усі надходження і видану готівку в національній валюті позивач відображає в касовій книзі, яка ведеться в електронному вигляді. ТОВ «Гараж Мобайл Груп» має центральну касу, веде касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті, яка пронумерована, прошнурована та скріплена відбитком печатки підприємства. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не проводяться. Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Про вищенаведене свідчать записи у пункті 3.7.1 акта перевірки від 23.10.2014 та безпосередньо копія книги обліку розрахункових операцій № 1013004931/4 від 24.07.2012, яка наявна в матеріалах справи.

Як встановлено судом, 17.09.2013, 06.11.2012, 02.04.2013 та 13.11.2013 позивачем було вчинено відповідні записи до розділу ІІ КОРО № 1013011765, № 1013004931/4, № 1013008924/2 та № 1013008875/2 (а.с. 64-72). Докази вчинення позивачем записів про оприбуткування готівки згідно Z-звіту РРО № 00008 за 17.09.2013 - 18.09.2013; Z-звіту РРО № 1451 за 06.11.2012 після 14.11.2012; Z-звіту РРО № 0930 за 02.04.2013 після 08.04.2013 та Z-звіту РРО № 1332 за 13.11.2013 - 14.11.2013 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, судом не встановлено порушення позивачем пункту 2.6 Положення №637 в частині оприбуткування готівки в касі підприємства у день її надходження, що виключає застосування до суб'єкта господарської діяльності адміністративно-господарських санкцій.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем визначених ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України строків застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом першої інстанції встановлено, що у КОРО № 1013011765 від 22.08.2013 до розділу II на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту РРО № 00008 за 17.09.2013 вчинено запис про оприбуткування готівки в сумі 10388,02 грн. 18.09.2013. Таким чином, днем порушення, яке на думку ДПІ мало місце, є 17.09.2012 - дата, коли позивач зобов'язаний згідно законодавства внести відповідний запис в КОРО. У КОРО № 1013004931/4 від 24.07.2012 до розділу II на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту РРО № 1451 за 06.11.2012 вчинено запис про оприбуткування готівки в сумі 8887,50 грн. після 14.11.2012. Таким чином, днем порушення, яке на думку ДПІ мало місце, є 06.11.2012 - дата, коли позивач зобов'язаний згідно законодавства внести відповідний запис в КОРО. У КОРО № 1013008924/2 від 15.01.2013 до розділу II на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту РРО № 0930 за 02.04.2013 вчинено запис про оприбуткування готівки в сумі 2324,00 грн. після 08.04.2013. Таким чином, днем порушення, яке на думку ДПІ мало місце, є 02.04.2013 - дата, коли позивач зобов'язаний згідно законодавства внести відповідний запис в КОРО. У КОРО № 1013008875/2 від 13.11.2012 до розділу II на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту РРО № 1332 за 13.11.2012 вчинено запис про оприбуткування готівки в сумі 10919,00 грн. 14.11.2012. Таким чином, днем порушення, яке на думку ДПІ мало місце, є 13.11.2012 - дата, коли позивач зобов'язаний згідно законодавства внести відповідний запис в КОРО.

Оскільки штрафні (фінансові) санкції за вказане порушення за своєю юридичною природою є адміністративно-господарськими санкціями, а виявлені відповідачем порушення, виходячи з позиції контролюючого органу, вчинені позивачем протягом квітня-листопада 2013 року, фінансова санкція за такі порушення застосована у грудні 2014 року, тобто із порушенням встановленого ст. 250 Господарського кодексу України строку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення відповідачем визначених ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України строків застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій та наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 05.11.2015

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.