Ухвала суду № 53201271, 04.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/527/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання дій протиправними та визнання податкової звітності поданою,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження» (далі - ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» або позивач) звернулось до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Ірпінська ОДПІ або відповідач) про визнання відмови відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, додатку №5 до неї, реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року протиправною та визнання зазначеної податкової звітності поданою у день її фактичного отримання відповідачем.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нову постанову, якою позов залишити без розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 грудня 2014 року позивачем до Ірпінської ОДПІ було подано в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року №9074211324 разом із додатком №5 до податкової декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)».

Цього ж дня вказана податкова декларація була доставлена та прийнята на районному рівні Державної податкової служби України, про що свідчать дані наявної в матеріалах справи копії квитанції №2 (а.с.14).

Крім цього, 22.12.2014 позивачем до Ірпінської ОДПІ було подано в електронній формі реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року №9074199117.

Вказаний реєстр виданих та отриманих податкових накладних був доставлений та прийнятий на районному рівні Державної податкової служби України 22.12.2014, про що свідчать дані наявної в матеріалах справи копії квитанції №2 (а.с.19).

Однак, 24 грудня 2014 року відповідачем на адресу позивача надіслано лист за №1065/10/18-01 у якому зазначено, подані позивачем засобами електронного зв'язку податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року (№907411324 від 22.12.2014), додаток №5 до податкової декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року (від 22.12.2014 №9074199117) вважаються неприйнятими.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що податковим органом було направлено позивачу лист від 24.12.2014 за №1065/10/18-1 у якому зазначено, подані позивачем засобами електронного зв'язку податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року, додаток №5 до неї та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року вважаються неприйнятими (не вважаюся податковою звітністю) у зв'язку з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову від 24.02.2015 відповідач конкретизував порушення, які, на його думку, були допущенні позивачем при заповненні та поданні податкової звітності, а саме, не підписання такої звітності особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку.

Інших підстав для неприйняття зазначених податкових документів відповідачем не наведено.

Вважаючи вказані дії податкового органу протиправними, позивач звернувся з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно з пунктами 48.1, 48.2, 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції (пункт 48.5 статті 48 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 8 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, а саме - самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Норми пункту 48.5.1 статті 48 Податкового кодексу визначають, що у разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що законодавство не передбачає обов'язку підприємства покладати зобов'язання з ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності на окрему особу.

Крім того, відповідно до п. 7.1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011, після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

На час подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року форма декларації з цього виду податку була затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678. Декларація повинна містить, зокрема, поле для заповнення інформації щодо керівника, у якому зазначаються реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта керівника, підпис, ініціали, прізвище та аналогічне поле для заповнення інформації щодо головного бухгалтера.

Зі змісту поданих відповідачеві податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, додатку №5 до неї, реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року вбачається, що вони заповненні наступним чином: у полі «керівник» зазначено «ОСОБА_3, НОМЕР_1»; поле «головний бухгалтер» містить словосполучення «не передбачено».

Як зазначив представник позивача, такі дії зумовлені тим, що в штаті підприємства відсутня посада бухгалтера, а відповідальним за ведення бухгалтерського обліку є директор товариства ОСОБА_3, що підтверджується наказами ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» від 03.12.2014 №03/12-шр «Про затвердження штатного розпису» та №201-К/01/БО (а.с.57, 61, 62), що не було спростовано відповідачем.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій позивача щодо зазначення у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2014 року у полі «головний бухгалтер» словосполучення «не передбачено», оскільки такий запис відповідає дійсним обставинам та не суперечить вимогам законодавства.

Крім того, судом першої інстанції також було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем протягом 2014 року до податкового органу постійно подавались податкові декларації з податку на додану вартість, додатки до них та реєстри виданих та отриманих податкових накладних із заповненням графи «головний бухгалтер», як і у спірній податковій звітності, словосполученням «не передбачено».

Однак, як стверджує позивач та не заперечувалось відповідачем, вказані податкові звітності приймались відповідачем без жодних зауважень та застережень.

Враховуючи всі зазначені вище обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відмовляючи в прийнятті податкової звітності позивача, яка подана ним 22.12.2014, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Міщук М.С.

Бєлова Л.В.