Постанова № 53201205, 04.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/7877/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.І.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 ( далі - позивач ) звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові ( далі - відповідач ) про:

- визнання незаконними дій відповідача щодо зміни раніше визначеного базового місяця для проведення індексації пенсії наростаючим підсумком;

- зобов'язання відповідача негайно провести перерахунок пенсії позивача, починаючи з 16.06.2014 р., з урахуванням раніше визначеного базового місяця для проведення індексації, та поновити базовий місяць для обчислення суми індексації пенсії позивача наростаючим підсумком - жовтень 2011 року;

- зобов'язання відповідача проводити в подальшому нарахування та виплату пенсії позивача з урахуванням додатково нарахованих сум індексації її пенсії наростаючим підсумком за базовий місяць жовтень 2011 року та виплатити недоплачену суму індексації;

- стягнення з відповідача заборгованості з недоплаченої щомісячної державної пенсії, починаючи з 16.06.2014 р., з урахуванням інфляційних виплат та 3% річних;

- стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2015 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції шляхом визнання неправомірними дій відповідача щодо визначення нового базового місяця для проведення індексації пенсії наростаючим підсумком (червень 2014 року) при поновленні права позивача на більший розмір пенсії з дати її призначення та зобов'язання відповідача поновити базовий місяць - жовтень 2011 року і виплатити утриману суму індексації пенсії з червня 2014 року по травень 2015 року, здійснити перерахунок сум індексації від поновленого базового місяця та проводити в подальшому нарахування та виплату пенсії з урахуванням додатково нарахованих сум індексації наростаючим підсумком за базовим місяцем жовтнем 2011 року, а також стягнути з відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на думку апелянта, оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Чернігові з 31.10.2011 р. та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідачем на підставі та на виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Чернігова № 750/11146/14, виданого 23.03.2015 р., було проведено перерахунок пенсії позивача з 16.06.2014 р., що призвело до збільшення розміру її пенсії з 2785,91 грн. до 3076,46 грн.

Судова колегія встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивачу призначена і виплачується у відповідності до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-XII ( далі - Закон № 1282-ХІІ ), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення грошових доходів населення» від 17.07.2003 р. № 1078 ( далі - Порядок № 1078 ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 1 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст. 3 Закону № 1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до ст. 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У п. 2 Постанови № 1078 закріплено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Відповідно до п. 5 Постанови № 1078 У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для зміни базового місяця для проведення індексації пенсії особи є збільшення постійних складових такої пенсії внаслідок їх підвищення.

Водночас, саме лише здійснення органами ПФУ перерахунку розміру пенсії особи внаслідок виявлення помилок при її первісному обчисленні, наприклад на підставі рішення суду щодо розрахунку розміру пенсії особи з урахуванням сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, не є достатньою та необхідною правовою підставою для зміни базового місяця для проведення індексації пенсії.

Аналогічний правовий підхід викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2015 року № К/800/9155/15.

Виходячи з цього, колегія суддів встановила, що 31.10.2011 р. УПФУ в м. Чернігові ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу» в розмірі 80 % від заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та визначено базовим місяцем для індексації її пенсії жовтень 2011 року.

У червня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФУ в м. Чернігові про визнання неправомірними дій відповідача з приводу відмови включити до заробітної плати, з якої обчислено її пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати, а також про зобов'язання відповідача врахувати вказані види допомоги та індексацію при обчисленні розміру її пенсії.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2014 року у справі № 750/11146/14 було визнано неправомірними дії відповідача з приводу відмови ОСОБА_2 у включенні до заробітку для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати, починаючи з 16.06.2014 року, та зобов'язано УПФУ в м. Чернігові включити до заробітку ОСОБА_2 для обчислення пенсії, призначеної в розмірі 80 % від заробітної плати державного службовця, матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексацію заробітної плати, здійснити в зв'язку з цим донарахування до її пенсії, починаючи з 16.06.2014 року, та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок цього донарахування.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року зазначене рішення суду першої інстанції було змінено шляхом доповнення його резолютивної частини словами «позовні вимоги за період з 28.04.2014 р. по 15.06.2014 р. задоволенню не підлягають», а в іншій частині - залишено без змін.

На підставі вказаного судового рішення було видано виконавчий лист від 23.03.2015 р. № 750/11146/14, на виконання якого 26.03.2015 р. органами ДВС України було відкрито виконавче провадження ВП № 47031156.

Далі, 30.03.2015 р. відповідачем було отримано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 47031156 та на виконання вказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням визначених судом складових її заробітку.

При здійсненні такого перерахунку відповідачем було змінено базовий місяць для індексації пенсії ОСОБА_2 з жовтня 2011 року на червень 2014 року / а.с. 10-12 /, що призвело до зменшення розміру індексації пенсії позивача.

Таким чином, перерахунок пенсії позивача за період з 16.06.2014 р. та зміна базового місяця для індексації її пенсії було здійснено УПФУ в м. Чернігові після отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2015 р. ВП № 47031156 - 31.03.2015 р., а до суду ОСОБА_2 з даним адміністративним позовом звернулась 07.08.2015 р., тобто з дотриманням вимог ст. 99 КАС України, у межах шестимісячного строку звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу на те, що перерахунок пенсії позивача фактично був здійснений відповідачем у зв'язку з неправильним обчисленням її розміру (без урахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати), що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, а отже, достатні та необхідні правові підстави для зміни базового місяця для індексації її пенсії були відсутні, оскільки за таких обставин розмір пенсії ОСОБА_2 підвищився внаслідок виконання рішення суду для поновлення раніше порушеного права особи на пенсійне забезпечення, а не внаслідок дії загальних чинників.

Аналогічний правовий підхід викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2015 року № К/800/9155/15.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем було неправомірно змінено базовий місць для індексації пенсії позивача, а тому, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо зміни раніше визначеного базового місяця для проведення індексації пенсії наростаючим підсумком - жовтня 2011 року на червень 2014 року та зобов'язання відповідача поновити базовий місяць для проведення індексації пенсії позивача - жовтня 2011 року, провести перерахунок пенсії позивача, з урахуванням раніше визначеного базового місяця для проведення індексації - жовтня 2011 року, з 16.06.2014 р. та виплатити суму недоплачених коштів, що утвориться внаслідок такого перерахунку, - підлягають задоволенню.

Крім того, у своєму адміністративному позові ОСОБА_2 також було заявлено позовні вимоги про зобов'язання відповідача проводити в подальшому нарахування та виплату пенсії позивача з урахуванням додатково нарахованих сум індексації її пенсії наростаючим підсумком за базовий місяць жовтень 2011 року.

Разом з тим, у відповідності з приписами ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів вважає, що зазначені вимоги позивача є позовними вимогами на майбутнє, а отже, задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача заборгованості з недоплаченої щомісячної державної пенсії, починаючи з 16.06.2014 р., з урахуванням інфляційних виплат та 3% річних, то зазначені вимоги заявлені позивачем у порядку ЦК України, зокрема ч. 2 ст. 625, та задоволенню в межах даного адміністративного позову також не підлягають.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку судом першої інстанції було неповно встановлені обставини справи та порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Крім того, у відповідності до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тож, у відповідності до вказаної правової норми, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору за подання адміністративного позову ( 73,08 грн., згідно з квитанцією від 07.08.2015 р. № 19 / а.с. 1 /) та за апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (36,75 грн. , згідно з квитанцією від 10.09.2015 р. № 42 / а.с. 52/ та 43,64 грн. - квитанція від 02.11.2015 р. № 1 ), що загалом складають 153,47 грн., при задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог підлягають стягненню з відповідача відповідно до задоволених вимог, тобто у розмірі 76,73 грн. (153,47 : 2=76,73).

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову частково.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 серпня 2015 року - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо зміни раніше визначеного базового місяця для проведення індексації пенсії ОСОБА_2 наростаючим підсумком з жовтня 2011 року на червень 2014 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові поновити базовий місяць для проведення індексації пенсії ОСОБА_2 - жовтень 2011 року та провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, з урахуванням раніше визначеного базового місяця для проведення індексації - жовтня 2011 року, з 16.06.2014 р. та виплатити суму недоплати, що утвориться внаслідок такого перерахунку.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (код ЄДРПОУ 37972192) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 76,73 грн. ( сімдесят шість гривень та сімдесят три копійки ).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.