Ухвала суду № 53201200, 04.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа: № 826/18591/15

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський» до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Об'єднаний кооператив по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський» ( далі - позивач ) звернувся до суду з позовом до Київської міської ради ( далі - відповідач ) про:

- визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо не здійснення розгляду в місячний строк на пленарному засіданні клопотання позивача від 06.02.2015 р. №К-24355 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки площею 5208,03 м2, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2-а;

- зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача від 06.02.2015 р. № К-24355 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки площею 5208,03 м2, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2-а, на пленарному засіданні міської ради.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року у відкритті провадження у справі було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду, так як, на думку апелянта, судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав

Судова колегія встановила, що відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що спори, які виникають із земельних відносин, незалежно від участі в них суб'єкта владних повноважень, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому дана справа не підсудна судам адміністративної юрисдикції.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» ( далі - Закон № 280/97-ВР ).

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України передбачено, що в публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У ч. 2 ст. 4 КАС України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

У ч. 1, 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97-ВР закріплено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Отже, з викладених законодавчих норм вбачається, що до юрисдикції адміністративних судів належать виключно публічно-правові спори.

При цьому, єдиною та необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов: 1) однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій; 2) спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій; 3) перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.

Аналогічний правовий підхід викладено у п.п. 2, 3, 4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».

Виходячи з цього, колегія суддів встановила, що позовні вимоги у цій справі заявлені Об'єднаним кооперативом по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський» ( далі - ОК «Дніпровський» ) до Київської міської ради, яка є органом місцевого самоврядування, уповноваженим вирішувати питання із землеустрою, зокрема щодо надання дозволу фізичним та юридичним особам на розроблення відповідної землевпорядної документації для набуття ними права користування земельною ділянкою, а предметом спору є бездіяльність відповідача щодо не здійснення розгляду клопотання позивача про надання йому саме такого дозволу.

Отже, відповідачем у цій справі є суб'єкт владних повноважень, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій щодо розпорядження земельною ділянкою площею 5208,03 м2 за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2-а, за умови перебування сторін даного спору у відносинах влади-підпорядкування, а тому, такий спір є публічно-правовим і підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий підхід викладено у п. 12 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», також в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.09.2015 р. № К/800/59807/14, від 24.09.2015 р. №К/800/55385/14.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі, є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт у своїй апеляційній скарзі просить суд направити справу для продовження судового розгляду в іншому складі суду, однак, у відповідності до статті 15 КАС України, розподіл справ між суддями здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу, згідно з розділом IV глави 1 КАС України, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями визначати, в якому саме складі суду першої інстанції належить вирішення справи, а тому такі апеляційні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський» задовольнити частково, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський» - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 04.11.2015 р.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.