Ухвала суду № 53201028, 27.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2015 року

справа № 2а-1949/10/0870(СН/808/26/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року у справі № 2а-1949/10/0870(СН/808/26/14) за адміністративним позовом Приватного підприємства " Епоха" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізької області, Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області, про визнання незаконною бездіяльності та стягнення 36000,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ЕПОХА" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя та Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області в особі Управління Державного казначейства у Ленінському районі міста Запоріжжя Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про визнання бездіяльності ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо неповернення надмірно сплачених коштів у сумі 36000 грн. за торговий патент незаконною; зобов'язання ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя анулювати по особовому рахунку позивача зарахування до бюджету 36 000 грн. за торговий патент, невикористаний у 3-му кварталі 2009 року; зобов'язання ГУДКУ в Запорізькій області в особі УДК у Ленінському районі м. Запоріжжя повернути з місцевого бюджету Ленінського району м. Запоріжжя позивачу надмірно сплачені кошти за торговий патент у розмірі 36 000 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо неповернення надмірно сплачених коштів у сумі 36000 грн за торговий патент. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ЕПОХА" (код ЄДРПОУ 32987403) суму у розмірі 36000грн. (тридцять шість тисяч гривень) сплаченої вартості торгового патенту.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що судом першої інстанції під час винесення судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, повністю не встановлені всі обставини справи та не досліджені докази, які мають значення для встановлення обставин справи, а тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, що 15.06.2009 Приватне підприємство "ЕПОХА" придбало у ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя торговий патент на право здійснення торговельної діяльності, діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу серії ТПА №728884.

15.06.2009 ПП "ЕПОХА" здійснило одноразову оплату за патент за 3 квартал 2009 року в сумі 36 000 грн.

У зв'язку з прийняттям 15.05.2009 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" №1334-VІ, який набрав чинності 25.06.2009, Приватним підприємством "Епоха" 10.09.2009 надісланий до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя лист, яким підприємство просило прийняти та анулювати торговий патент серії ТПА №728884 з 01.10.2009.

Отже, підприємство в своєму листі ставило питання про анулювання торгового патенту з 4 кварталу 2009 року. Питання про повернення надмірно сплачених коштів в зазначеному листі не ставилося.

Разом з листом від 10.09.2009 підприємством повернуло до ДПІ у Ленінському районі торговий патент.

29.12.2009 за вих.№29 ПП "ЕПОХА" надіслано лист до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя про повернення на його розрахунковий рахунок 36 000 грн., сплачених за торговий патент.

ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя листом від 17.05.2010 №7220/121/151 надала відповідь, що станом на 17.05.2010 на особовому рахунку підприємства обліковується заборгованість у сумі 56 316 грн. 73 коп., яка виникла через непогашення штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та запропонувала ПП "ЕПОХА" розглянути можливість погашення частини заборгованості за рахунок існуючої переплати у розмірі 36 000 грн. по платі за торгові патенти з надання послуг у сфері грального бізнесу.

У відповідь на зазначений лист позивач повідомив ДПІ у Ленінському районі, що він наполягає на поверненні надмірно сплачених коштів за торговий патент у сфері грального бізнесу у розмірі 36 000 грн. на розрахунковий рахунок підприємства.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем-1 безпідставно не вчинено дії щодо повернення надмірно сплачених позивачем коштів у сумі 36000 грн. за торговий патент, що в даному випадку відповідачами не дотримано вимог закону про захист охоронюваних прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, а тому зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" з дня набрання ним чинності видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання ним чинності, скасовуються.

Згідно з ч.5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" суб'єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент повертається до податкового органу, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні" примусово заборонив гральний бізнес з 26 червня 2009 року та скасував ліцензії на право ним займатися.

Тому, грошові кошти сплачені за період, на якій встановлена заборона на зайняття гральним бізнесом вважаються безпідставно набутим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

До прийняття Закону існувала підстава для сплати ліцензіатом коштів за ліцензію, однак після набрання ним чинності підстава відпала, тобто на законодавчому рівні відпала підстава для сплати коштів за патент.

Відповідно до пункту 5 глави 1 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 №226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за №1000/7288, повернення помилково або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету.

Окрім того, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, позивач втратив можливість проводити діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу із незалежних від суб'єкта підприємницької діяльності причин та у примусовому порядку внаслідок прийняття Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", а отже, повернення сплаченої вартості патенту є безумовним обов'язком податкового органу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем-1 безпідставно не вчинено дії щодо повернення надмірно сплачених позивачем коштів у сумі 3600,00 грн. за торговий патент, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до Положення про державне казначейство, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2005 р. №1232, казначейство відповідно до покладених на нього завдань повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Відповідно Наказу Міністерства фінансів України від 23.08.2012 р. №938 Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, п. 2.2., у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи Казначейства серед іншого формують розрахункові документи і проводять повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів на підставі відповідних документів органів, які згідно із законодавством контролюють справляння надходжень бюджету, погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами.

Таким чином, відповідачами не дотримано вимог закону про захист охоронюваних прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 29.10.2014 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізької області - без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський