Ухвала суду № 53201022, 02.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2015 року

справа № 808/2550/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі №808/2550/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправною відмови у поверненні суми переплати митних платежів, визнання неправомірною бездіяльності та стягнення коштів ,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (далі Товариство) задоволено частково. Визнано протиправною відмову Запорізької митниці ДФС у поверненні Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» суми переплати митних платежів за ВМД № 112030000/2013/017457 від 02.08.2013 р. у розмірі 11790,26 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» переплату ввізного мита в сумі 11790,26 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з рішення суду в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову та ухвалити рішення про відмову в позові в повному обсязі. Апелянт зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а відтак підлягає скасуванню. Крім того вказує на відсутність документів, які б підтверджували помилкову та/або надмірну сплату коштів до бюджету позивачем.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги виходить з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що внаслідок прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості від 02 серпня 2014 року №112030000/2013/000551/1 (далі - рішення від 02 серпня 2014 року), Товариство здійснило митне оформлення товару за ціною, визначеною Митницею, у зв'язку з чим надмірно сплатило до державного бюджету ПДВ у сумі 11790,26 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі №808/947/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014, рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості № 112030000/2013/000551 від 02 серпня 2014 року скасовано як протиправне.

26 листопада 2014 року позивач звернувся до Запорізької митниці із заявою від 25 листопада 2014 №171/1-529 (а.с.44), в якій просив повернути надмірно сплачені ним до бюджету грошові кошти. Крім того, до заяви Товариство додало відповідні документи, згідно переліку наведеному у ній.

Листом від 26 листопада 2014 року (а.с. 45) відповідач повідомив, що Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, якою скасовано рішення митниці про коригування митної вартості від 02 серпня 2014 року, не є підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів.

Вважаючи зазначену відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови митного органу у задоволенні заяви Товариства про повернення надмірно сплачених ним митних платежів, оскільки факт незаконного коригування митної вартості товару з боку митного органу, що і було причиною сплати позивачем зайвих митних платежів, встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили.

В частині відмови в задоволенні позову постанова суду не оскаржується.

Колегія суддів вважає такий висновок суду правомірним, а апеляційну скаргу необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 264 МК у разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Як вже встановлено вище, підставою для звернення Товариства до митного органу з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів стала постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, що набрала законної сили, якою скасовано рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості № 112030000/2013/000551 від 02 серпня 2014 року. Отже, має місце сплата позивачем зайвих сум митних платежів через неправомірне рішення митного органу.

Так, саме Порядок повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 р. (далі – Порядок повернення) визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Порядку взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо відсутності у митного органу підстав для відмови у задоволенні заяви Товариства про повернення надмірно сплачених ним митних платежів відповідає фактичним обставинам справи.

Доводи апелянта про відсутність документів, які б підтверджували помилкову та/або надмірну сплату коштів до бюджету спростовуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 46-49) та документами, які надано позивачем разом із заявою про повернення надмірно сплачених коштів.

За наведених обставин належним способом захисту прав позивача є стягнення на його користь з Державного бюджету України суми переплати ввізного мита.

В частині відмови в задоволенні позову постанова суду не оскаржувалась.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, що мали значення для розгляду справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни такого рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року у справі №808/2550/15 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко