Постанова № 53200217, 02.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 листопада 2015 року 13:44 №826/15545/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Новик В.М., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 28.01.2015 №0000512208,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 листопада 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2015 №0000512208.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 30.12.2014 №1839/26-59-22-05/32658052, необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2015 №0000512208. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 30.12.2014 №1839/26-59-22-05/32658052 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 28.01.2015 №0000512208 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Квадрбуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вальма Груп» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 1 093 553,61 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 30.12.2014 №1839/26-59-22-05/32658052 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2015 №0000512208, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання із податку на додану вартість у розмірі 1 366 942,01 грн., у тому числі: 1 093 553,61 грн. – основний платіж, 273 388,40 – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 Податкового кодексу України, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у місті Києві від 30.12.2014 №1839/26-59-22-05/32658052 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» з товариством з обмеженою відповідальністю «Квадрбуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вальма Груп».

Слід зазначити, що товариством з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» на інформаційний запит контролюючого органу про надання податкової інформації, первинних документів, які б підтверджували правильність формування податкового кредиту за липень 2014 року у сумі 1 093 553, 61 грн. - не надано.

З огляду на викладене, позапланову перевірку позивача здійснено на підставі податкової інформації, що була в розпорядженні відповідача.

Зокрема, згідно податкової інформації, товариство з обмеженою відповідальністю «Квадрбуд» та товариство з обмеженою відповідальністю «Вальма Груп» здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в межах спірних правовідносин - товариству з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива».

Позивачем зазначені доводи контролюючого органу не спростовано.

Так, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

Позивачем не надано суду жодних первинних документів (договорів, податкових накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт по формі КБ-2в, довідок КБ-3, технічного завдання тощо) на підтвердження реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Квадрбуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вальма Груп», руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин, наявності ділової та економічної доцільності відповідних взаємовідносин та правильності формування даних свого податкового обліку за липень 2014 року і наявність правових підстав для формування податкового кредиту за липень 2014 року у сумі 1 093 553, 61 грн.

Відтак, реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» з товариством з обмеженою відповідальністю «Квадрбуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вальма Груп», позивачем суду не доведено, як не доведено наявність правових підстав для формування податкового кредиту за липень 2014 року у сумі 1 093 553, 61 грн.

В свою чергу, як вбачається з акту перевірки, контролюючими органами не вдалося встановити місцезнаходження контрагентів позивача за юридичними адресами, вбачається факт відхилення між сумами, задекларованими позивачем в якості податкового кредиту та податковими зобов'язаннями його контрагентів за відповідний період.

Як зазначено відповідачем та не спростовано позивачем, контролюючим органом встановлена відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності та досягнення економічних результатів товариством з обмеженою відповідальністю «Квадробуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вальма Груп», з огляду на те, що у зазначених підприємств відсутні технічні засоби для здійснення господарської діяльності, управлінський та технічний персонал, складські приміщення, транспортні засоби, об’єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників, покупців за перевіряємий період.

При цьому, позивачем не доведено, що він та його контрагенти відповідають критеріям добросовісності платників податків, реальності виконання господарських операцій, формування даних свого податкового обліку на підставі належних первинних документів, які відображають рух активів в процесі здійснення відповідних господарських операцій.

Відтак, висновки акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30.12.2014 №1839/26-59-22-05/32658052, позивачем не спростовано.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та про правомірність винесеного відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.01.2015 №0000512208, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4 384, 80 грн. (4 872, 00 грн. – 487,20 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальна молодіжна ініціатива» (04112, місто Київ, вулиця Степана Руданського, 3-А, код ЄДРПОУ 32658052) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 04.11.2015