Постанова № 53200152, 04.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року м. Київ № 826/20645/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В. розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 832 870, 29 грн. шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків, що його обслуговують.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість зі сплати єдиного податку та податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 827 870, 29 грн., внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року було відкрито скорочене провадження у справі № 826/20645/15 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Зазначена ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі направлялась на адресу відповідача, проте була повернута на адресу суду із позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».

ФОП ОСОБА_1 у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) знаходиться за адресою: 03062, АДРЕСА_1 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу було подано податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 30 жовтня 2013 року, 04 лютого 2014 року, 25 квітня 2014 року та 15 липня 2014 року, якими він самостійно визначив суми грошових зобов'язань у загальному розмірі 5 412, 04 грн.

Також, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 листопада 2014 року № НОМЕР_2, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 827 509, 91 грн., у тому числі за основним платежем на суму 661 871, 93 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 165 637, 98 грн.

Податковим органом на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 направлялась податкова вимога форми «Ф» від 28 січня 2015 року № 81-25 на загальну суму 832 870, 29 грн., з якої сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб складала 827 509, 91 грн. та з єдиного податку з фізичних осіб складала 5 360, 38 грн.

Зазначену податкову вимогу від 28 січня 2015 року № 81-25 було повернено ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві із позначкою причин повернення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу, оскільки відповідно до п. 4.8 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року № 576 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1840/24372, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Не сплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань з єдиного податку та податку на доходи фізичних осіб обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 статті 57 ПК України).

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями на загальну суму 832 870, 29 грн. ФОП ОСОБА_1 суду не надано.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Отже, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань зі сплати єдиного податку та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 832 870, 29 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, поданими податковими деклараціями, прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням та обліковими картками такого платника податку.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України)

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми заборгованості відповідачем суду надано не було.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, не спростував тверджень позивача, у добровільному порядку кошти не сплатив, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи і дослідженими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до положень ч. 1 статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених, в тому числі, п. 4 ч. 1 статті 183-2 цього Кодексу, а саме, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Керуючись статтями 69-71, 160-162, 183-2, 254, 256 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість на загальну суму 832 870, 29 грн. (вісімсот тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят гривень двадцять дев'ять копійок), у тому числі:

- по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 5 360, 38 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят гривень тридцять вісім копійок) на р/р 31515970700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 18050400, одержувач - УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074;

- по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 827 509, 91 (вісімсот двадцять сім тисяч п'ятсот дев'ять гривень дев'яносто одна копійка) на р/р 33117343700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 11010500, одержувач - УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк