Постанова № 53200091, 16.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2015 року № 826/10047/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 1, Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни (далі - відповідач-2, Уповноважена особа Фонду), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О. оформлене наказом № 61 від 29.08.2014 року, в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу № 05/1090-2014 від 20.05.2014 та банківського рахунку № 49089 від 20.05.2014 року укладених ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк";

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Л.О. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Старокиївський банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.05.2014 між нею та ПАТ "Старокиївський банк" укладено договір банківського вкладу № 05/1090-2014 та договір банківського рахунку № 49089. У зв'язку із віднесенням ПАТ "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних та, в подальшому, відкликання банківської ліцензії, позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із вимогою про виплату вкладів та нарахованих відсотків. Проте Уповноважена особа Фонду на заяву не відреагувала, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладів не включила.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, подав письмові заперечення, у яких посилався на відсутність протиправної бездіяльності, оскільки Фонд не володів і не повинен був володіти жодною додатковою інформацією про позивача, окрім тієї, що містилась в Переліку вкладників на підставі якого формується загальний реєстр. Оскільки позивач був відсутній у вказаному переліку вкладників відповідачем правомірно не включено позивача до загального реєстру вкладників та не здійснено відповідне відшкодування.

Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах та у спосіб передбачених чинним законодавством. Також вказував, що 12.05.2014 року Національним Банком України прийнято Постанову № 276/БТ, якою застосовано заходи впливу відносно ПАТ "Старокиївський банк" шляхом встановлення обмежень в тому числі і залучення вкладів, проте договори банківського вкладу та рахунку укладались позивачем саме після дії зазначених обмежень. Крім того, заперечуючи проти позову відповідач 2 звертав увагу, що уповноважена особа Фонду не визнає правочин нікчемним, а лише виявляє чи забезпечує таке виявлення і як наслідок фіксує даний факт.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи убачається, що 20.05.2014 між Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу № 05/1090-2014, за умовами якого банк відкриває вкладнику вкладний (строковий) рахунок "Надійний" у гривні, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 190 000,00 грн.

Також, 20.05.2014 між Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку № 49089, за умовами якого банк за заявою клієнта відкриває банківський поточний (на вимогу) рахунок клієнта НОМЕР_2 у гривні та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства.

На підставі укладеного договору позивач через касу банку вніс на відкритий рахунок грошові кошти в розмірі 190 000,00 грн., що підтверджується квитанцією № CASH 27 від 20.05.2014, копія якої наявна в матеріалах справи.

Згідно з банківською випискою від 11.09.2014, 23.06.2014 грошові кошти вкладу у розмірі 190 000,00 грн. та 2 342,00 грн. - нараховані на вклад, проценти перераховані банком на поточний рахунок позивача, відкритий у банку.

17 червня 2014 року правлінням Національного банку України прийнято постанову № 365 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних", відповідно до якої ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

17 червня 2014 року виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 50 "Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Старокиївський банк", яким вирішено, зокрема: з 18 червня 2014 року розпочати процедуру виведення ПАТ "Старокиївський банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; запровадити тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року включно; призначити уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Старокиївський банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.

11 вересня 2014 року правлінням НБУ прийнято постанову № 563 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк".

17 вересня 2014 року виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 92 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", яким вирішено, зокрема: розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" з відшкодуванням з боку ФГВФО коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18 вересня 2014 року; призначити уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О. строком на 1 рік з 18 вересня 2014 року по 18 вересня 2015 року.

Згідно наказу від 29.08.2014 року № 61 Уповноваженою особою зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку та визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку в тому числі і договори банківського вкладу № 05/1090-2014 і рахунку № 49089 від 20.05.2014.

16.09.2014 позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни з вимогою про виплату вкладу та нарахованих на нього відсотків. Проте, відповіді не отримала, в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами включена не була, а тому вважаючи порушеним право на отримання передбаченого Законом відшкодування коштів за вкладами ОСОБА_1 звернулась до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами врегульований статтею 27 Закону №4452-VI.

Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно зі ст. 26 вказаного Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частиною 2 ст. 38 Закону №4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно копії виписки з протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2014 року № 182/14 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено підтримати пропозицію Уповноваженої особи щодо тимчасового блокування виплати грошових коштів за рахунки фізичних осіб-вкладників ПАТ "Старокиївський банк" згідно переліку та надано доручення на звернення із відповідною заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що протоколом засідання комісії з перевірки договорів від 29.08.2014 виявлено операції із перерахування грошових коштів з поточних рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб в періоді з 12.05.2014 року по 17.06.2014 року які були здійснені всупереч обмеженню щодо залученню вкладів фізичних осіб, встановлених Постановою НБУ у зв'язку з чим Уповноваженій особі надано перелік нікчемних договорів ті інших правочинів виявлених за результатами перевірки в тому числі і договір № 05/1090-2014 та № 49089.

В подальшому, наказом Уповноваженої особи від 29.08.2014 № 61 визнано нікчемним, зокрема, правочин позивача з ПАТ "Старокиївський банк".

Як вбачається з копії наказу № 61, керуючись саме частинами 2 та 3 ст. 38 Закону №4452-VI Уповноваженою особою визнано договір банківського вкладу № 05/1090-2014 та банківського рахунку № 49089 нікчемними та всі транзакції, тому суд вважає за доцільне дослідити відповідність прийнятого рішення відповідачем саме вказаним положенням Закону.

Аналогічний підхід до вирішення адміністративних спорів, пов'язаних із застосуванням наслідків нікчемності правочину, викладений у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2008 року (реєстраційний номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 2182152).

Тобто, під час розгляду та вирішення даної справи суду необхідно перевірити обґрунтованість висновку Уповноваженої особи про нікчемність договорів банківського вкладу № 05/1090-2014 та банківського рахунку № 49089 від 20.05.2014, укладених між позивачем та ПАТ "Старокиївський Банк".

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Так, зокрема, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази здійснення банком безоплатного відчуження майна, прийняття зобов'язань банком при укладенні договорів банківського вкладу та рахунку з позивачем без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій або відмовився від власних майнових вимог.

Відповідачами не надано суду жодного доказу, що внаслідок укладання договору банківського вкладу та рахунку з позивачем ПАТ "Старокиївський банк" став неплатоспроможним та виконання його зобов'язань перед іншими кредиторами стало неможливим та/або даними договорами передбачено передачу майна (коштів) з метою надання окремим категоріям пільг прямо не встановлених законодавством.

Також укладаючи вищевказані вказані договори банк не здійснював відчуження чи передачу у користування або придбання (отримав у користування) майно, не оплачував результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язувався здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; не оплачував кредитору, не приймав майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк не приймав на себе зобов'язання шляхом укладання вказаних договорів з позивачем (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; не укладав кредитних договорів, умови яких передбачають надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, а також відповідачами не доведено, що укладені з ОСОБА_3 договори передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач є пов'язаною особою ПАТ "Старокиївський банк" та невідповідності укладених договорів вимогам законодавства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Уповноваженою особою Фонду безпідставно визнано договори банківського вкладу № 05/1090-2014 та банківського рахунку № 49089 від 20.05.2014 нікчемними правочинами, оформлене наказом № 61 від 29.08.2014 року, в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу № 05/1090-2014 від 20.05.2014 та банківського рахунку № 49089 від 20.05.2014 року укладених ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк".

В силу положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому незастосування правових наслідків нікчемності правочину шляхом повернення другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину в даному випадку грошових коштів внесених позивачем до каси банку вказує на помилковість висновків відповідача 2 про невизнання, а лише фіксування факту нікчемності та відсутності вчинення дій передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI s порушенням як наслідок речового права ОСОБА_1.

Також заперечуючи проти позовних вимог представник Уповноваженої особи Фонду вказував про наявність Постанови Правління Національного банку України від 12.05.2014 № 276/БТ, якою ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії проблемних та встановлено обмеження в його діяльності щодо проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів укладених до набрання чинності цією Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Стосовно наявності вищевказаної Постанови Правління Національного банку України та укладення позивачем договорів банківського вкладу та рахунку після винесення зазначеної Постанови, суд зазначає наступне.

Згідно вимог Закону України "Про банки та банківську діяльність", Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку" від 05.07.2012 року № 2 та Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства" від 17.08.2012 року № 346 наслідком віднесення банку до категорії проблемних є здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб моніторингу проблемного банку з метою отримання чіткого уявлення про фінансово-господарську діяльність та фінансовий стан проблемного банку, ймовірності його віднесення до категорії неплатоспроможних.

Як встановлено судом, вказана Постанова становить банківську таємницю.

Відповідно до п. 1. 2 Постанови Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року N 267 "Про затвердження правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці" (далі - Постанова № 267) банки зобов'язані забезпечувати зберігання та захист інформації, яка містить банківську таємницю, з метою недопущення її незаконного розкриття і завдання внаслідок цього матеріальної чи моральної шкоди своїм вкладникам, кредиторам та іншим клієнтам.

Банки зобов'язані виконувати письмові вимоги судів загальної юрисдикції, а також ухвалені ними рішення (постанови) про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України (п. 3.2 Постанова № 267).

Судом врахована ймовірність зупинення з дати прийняття вищевказаної Постанови здійснення таких операцій, як залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб у національній та іноземній валютах або відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) та залучення на поточні рахунки клієнтів (у тому числі карткові) - фізичних осіб (резидентів) коштів у національній та іноземній валютах.

Проте, враховуючи, що дана Постанова становить банківську таємницю, розголошення якої заборонено, а в матеріалах справи відсутнє судове рішення про розкриття банківської таємниці, суд наголошує на неможливість обізнаності позивача при укладенні договору банківського вкладу №05/1090-2014 та договору банківського рахунку 49089 про ймовірне зупинення вчинення певних видів операцій в тому числі і укладення договорів банківських вкладів.

Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача 2 на наявність проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12014000000000367 за фактом зловживання службовими особами юридичної особи приватного права ПАТ "Старокиївський банк" своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки, у вигляді матеріальних збитків Банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України як на безумовну підставу для невиконання передбаченого Законом обов'язку щодо відшкодування належних вкладнику коштів в силу дії конституційного принципу презумпції невинуватості.

Враховуючи, що при дослідженні матеріалів справи судом не встановлено підстави правомірності визнання укладених договорів банківського вкладу № 05/1090-2014 та банківського рахунку № 49089 нікчемними правочинами з підстав визначених ст. 38 Закону №4452-VI, суд приходить до висновку про доцільність визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О. оформлене наказом № 61 від 29.08.2014, в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу № 05/1090-2014 та банківського рахунку № 49089 від 20.05.2014 укладених ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк" та зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону №4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до п. 2, п.4, п.5 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за №1548/21860 (далі - Положення №14) Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти на підставі укладених з ними договорів.

Оскільки зобов'язання уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, то суд приходить до висновку про необхідність задоволення і вищевказаної вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни, оформлене наказом № 61 від 29.08.2014 року, в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу № 05/1090-2014 від 20.05.2014 та банківського рахунку № 49089 від 20.05.2014 року укладених ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ПАТ "Старокиївський банк".

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Старокиївський банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур