Постанова № 53199154, 28.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 жовтня 2015 р. № 820/8074/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представників позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування повідомлення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати повідомлення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 07.08.2015 року № 1658/10-20-38-15-02-20; зобов'язати Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області поновити з червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс" в переліку платників податку на додану вартість, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що контролюючим органом направлено на адресу товариства повідомлення від 07.08.2015 року № 1658/10-20-38-15-02-20, відповідно до якого повідомлено позивача про лист ГУ ДФС України у Харківській області від 07.08.2015 року, яким направлено на опрацювання перелік суб'єктів господарювання, які відповідно до Порядку визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. Відповідач у повідомленні не зазначив не відповідність товариства якомусь із існуючих критеріїв, передбачених п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України. Таким чином, в порушення діючого законодавства та прав і інтересів позивача, контролюючий орган виключив Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс" із переліку платників податків, які мають право на бюджетне відшкодування. У зв'язку із чим, проси позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 28.10.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 28.10.2015 року не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Також надав письмові заперечення проти позову, відповідно до яких зазначив, що контролюючим органом направлено на адресу позивача повідомлення, яке містило інформацію та узагальнені матеріали щодо автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. Оскаржуване повідомлення не впливає на права та інтереси позивача. У зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс" повідомлення від 07.08.2015 року № 1658/10/20-38-15-02-20.

Відповідно до вказаного повідомлення контролюючий орган повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс", що Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області зобов'язано здійснити заходи щодо відпрацювання суб'єктів господарювання, які відповідно до Порядку визначення відповідності платника податку ПДВ критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ.

Зазначене повідомлення направлено на підставі листа ГУ ДФС у Харківській області від 07.08.2015 року № 8219/7/20- 40-15-02-16, яким направлено узагальнені матеріали щодо автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2015 року, надані листом ДФС України від 07.08.2015 року № 29215/7/99-99-15-01-01-17, яким зазначено, що станом на 07.08.2015 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс" встановлено завищення податкового кредиту за 1095 днів у сумі 278 тис.грн. та заниження податкового зобов'язання у сумі 0,7 тис. грн.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Так, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені ст. 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Згідно з п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно всім критеріям, що визначені зазначеною нормою цього Кодексу, зокрема відповідно до п.п.200.19.4 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

В той же час, п. 200.20 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Так, пунктом 2 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №781, передбачено, що для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платник податку повинен відповідати одночасно критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 розділу V Кодексу.

Критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.

Разом з тим, пунктом 200.21 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності у такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Вказана норма також кореспондується з п. 7 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №781, яким встановлено, що територіальний орган доходів і зборів протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомляє платника податку шляхом надсилання/вручення письмового повідомлення про невідповідність критеріям, визначеним у Кодексі, які дають право на автоматичне бюджетне відшкодування, з наданням детального пояснення і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано (за формою згідно з додатком до цього Порядку, яка формується на підставі даних переліку платників податку, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ).

Виходячи із системного аналізу зазначених нормативно-правових норм, суд приходить до висновку, що відповідач, виконуючи вимоги законодавства, повинен направити позивачеві повідомлення відповідно до форми затвердженої Порядком № 781 та окремим документом надати детальні пояснення та розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано платником.

Так, з оскаржуваного повідомлення та з наданих суду представником відповідача заперечень не вбачається, що контролюючим органом прийнято рішення про невідповідність ТОВ "Амкріс" критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, контролюючим органом лише повідомлено позивача про можливість здійснення заходів щодо відпрацювання суб'єктів господарювання, які відповідно до Порядку визначення відповідності платника податку ПДВ критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ.

Таким чином, оскаржуване повідомлення не відповідає вимогам визначеним чинним законодавством України, отже, не є рішенням відповідно до п.200.21 ст.200 Податкового кодексу України та підставою для виключення позивача з переліку платників, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування подтатку на додану вартість, а тому не впливає на права та інтереси позивача, а містить лише інформаційний характер.

Згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленим цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням прав та інтересів платників податків.

Повідомлення в даному випадку є носієм інформації, тобто по суті не є рішенням в розумінні Податкового кодексу України, яке несе за собою відповідні наслідки для платника податків. Так, по суті саме по собі повідомлення обов'язкової сили не має.

Суд зазначає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача поновити з червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс" в переліку платників податку на додану вартість, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів того, що його виключено із переліку платників податку на додану вартість, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування.

Повідомлення контролюючого органу є лише інформаційним листом та не є підставою для виключення позивача з переліку платників, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

За приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи положення частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення суб'єктом владних повноважень.

Відтак, суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позивач повинен довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваними діями (бездіяльністю) відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи те, що позивачем не доведено факту порушення його прав повідомленням відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав. Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6-14, 71, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування повідомлення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 02.11.2015р.

Суддя С.О. Чудних