Справа № 815/2751/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЛевчук О.А.
судді Єфіменко К.С.
судді Стеценко О.О.
за участю секретаряТишкової Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання поновити на посаді, зобовязання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з даним позовом до суду та, уточнивши позовні вимоги, просить суд визнати протиправними та скасувати накази Міністерства внутрішніх справ України від 12.10.2011 року № 1694 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ ГУ МВС України в Одеській області» в частині звільнення ОСОБА_1 полковника міліції, заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області та від 18.07.2012 року № 605 о/с в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1(М-0478415), заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Одеській області від 19.07.2012 року № 352 о/с в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 (М-048415), заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області; зобов`язати Головне управління МВС України в Одеській області поновити полковника міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області; зобов`язати Головне управління МВС України в Одеській області нарахувати та виплатити полковнику міліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу із розрахунку середньомісячного грошового забезпечення у розмірі 7817, 94 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі висновку службового розслідування від 12.10.2011 року, 12.10.2011 року МВС було прийнято наказ № 1694 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_2 України в Одеській області», яким, крім іншого, ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх функціональних обов`язків, грубого порушення вимог ст.ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України «Про міліцію» в частині заходів особистої безпеки було звільнено з органів внутрішніх справ України.
На думку позивача, встановлені у вказаній кримінальній справі обставини повністю спростовують висновки наведеного службового розслідування щодо позивача, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС було здійснено незаконно, оскільки інших підстав звільнення, крім висновків службового розслідування, не наводилось.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивач звільнювався з ОВС за порушення дисципліни (п.64 «є»), а не за п. 67 Положення «Особи рядового або начальницького складу, притягнуті до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією, за яке накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що повязана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили». Тому посилання позивача на наявність виправдувального вироку не має відношення до суті справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 до судового засідання не з`явився, про явку сповіщений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1622 від 30.09.2011 року з метою встановлення обставин надзвичайної події в ГУМВС України в Одеській області, пов`язаної із загибеллю та пораненням працівників міліції, здійснення комплексу оперативно-розшукових заходів створено комісію МВС та затверджений її склад(а.с.156).
Комісією МВС України в період з 30.09.2011 року по 03.10.2011 року проведено службове розслідування за фактом надзвичайної події, яка сталася під час затримання працівниками ГУМВС України в Одеській області гр.. ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину на території Закарпатської області, за результатами якого складено висновок службового розслідування від 12.10.2011 року.(а.с. 166).
12.10.2011 року МВС України було винесено наказ №1694 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_2 України в Одеській області, яким, крім іншого, ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх функціональних обовязків, грубого порушення вимог ст.ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, Закону України Про міліцію в частині заходів особистої безпеки, наказу МВС від 24.04.1998 року №230 Про затвердження Настанови про заходи органів, підрозділів внутрішніх справ щодо розшуку і затримання озброєних та інших злочинців, які становлять підвищену суспільну небезпеку, наказу ГУМВС від 21.06.2006 року №513 Про затвердження методичних рекомендацій по забезпеченню особистої безпеки працівників органів, підрозділів внутрішніх справ під час виконання ними службових обовязків, було звільнено з ОВС. (а.с. 158-164).
Зазначений наказ було реалізовано наказами по особовому складу №605 о/с від 18.07.2012 року та № 352 о/с від 19.07.2012 року, яким ОСОБА_1 звільнили з ОВС за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. (а.с. 155, 73).
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
У Висновку службового розслідування за фактом надзвичайної події, яка сталася під час затримання злочинців працівниками ГУ МВС України в Одеській області від 12.10.2011 року, зазначено, що комісія встановила, що т.в.о. начальника УКР ГУМВС України в Одеській області полковник міліції ОСОБА_1, на якого було покладено обовязки в частині організації практичних оперативно-розшукових заходів із установлення та затримання озброєних злочинців, безвідповідально поставився до виконання зазначеної операції. Унаслідок непрофесійного керування підпорядкованим особовим складом, задіяним у проведенні операції, незастосуванням методики заходів щодо попередження втрат особового складу під час проведення спеціальних операцій із затримання озброєних злочинців, дій працівників міліції в екстремальних ситуаціях, вимог Закону України «Про міліцію» в частині заходів особистої безпеки, наказу МВС України від 24.04.1998 року № 230 «Про затвердження Настанови про заходи органів, підрозділів внутрішніх справ, щодо розшуку і затримання озброєних та інших злочинців, які становлять підвищену суспільну небезпеку», наказу ГУМВС України в Одеській області від 21.06.2006 року № 513 «Про затвердження методичних рекомендацій по забезпеченню особистої безпеки працівників органів і підрозділів внутрішніх справ під час виконання ними службових обовязків» ОСОБА_1 допустив грубі прорахунки у своїй службовій діяльності, що призвело до загибелі двох та поранення чотирьох працівників.(а.с.166-176).
На підставі висновку службового розслідування 12.10.2011 року Міністерством внутрішніх справ України виданий наказ № 1694 від 12.10.2011 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ ГУМВС України в Одеській області» та наказ по особовому складу № 605 о/с, яким відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено у запас (з поставленням на військовий облік) за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) полковника міліції ОСОБА_1 (М-048415), заступника начальника управління карного розшуку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.
На підставі наказів МВС України від 12.10.2011 року № 1694 та від 18.07.2012 року № 605 о/с ГУ МВС України в Одеській області виданий наказ № 352 о/с від 19.07.2012 року про звільнення у запас (з поставленням на військовий облік) за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) полковника міліції ОСОБА_1 (М-048415), заступника начальника управління карного розшуку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.
Одночасно порушено кримінальну справу за звинуваченням, крім інших, ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 Кримінального Кодексу України (службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки).
Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2013 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину (а.с. 85-100).
Кіровоградським районним судом Кіровоградської області від 19.12.2013 року по цій кримінальній справі встановлено та зазначено у вироку від 19.12.2013 року, що враховуючи, що станом на 29.09.2011 року в Одеській області оперативний план спеціальних заходів «Гром» введений не був, ОСОБА_1, будучи обмеженим у часі для належної підготовки, організації і реалізації зазначеного оперативного заходу, виконував наказ свого безпосереднього начальника у відповідності з наявною у нього вихідною інформацією та у відповідності зі своїми посадовими обов`язками.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 червня 2014 року, вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області в частині виправдання ОСОБА_1 залишений без змін.(а.с. 101-119).
В цій ухвалі Апеляційним судом Кіровоградської області зазначено, що районним судом достовірно встановлено, та це знайшло підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 такими відомостями не володів, не володів повноваженнями введення оперативних планів «Гром», «Сирена», «Перехват», будучи обмеженим у часі для належної підготовки, організації і реалізації зазначеного оперативного заходу, діяв у відповідності зі своїми посадовими обов`язками.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12 березня 2015 року вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2013 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 червня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, суд встановив, що як при проведенні службового розслідування так і при розгляді кримінальної справи встановлювались ті ж самі обставини, а саме коло та характер службових прав та обов`язків позивача, нормативні акти, які їх регламентують, фактичні обставини події та наявність причинного зв`язку між порушенням(невиконанням) посадовою особою своїх обов`язків та шкідливими наслідками, які настали, а також чи мав ОСОБА_1 реальну можливість виконати ці обов`язки.
При цьому, як вбачається із зазначених рішень судів по даній кримінальній справі, судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони складу інкримінованого йому злочину і відсутність його вини у тяжких наслідках, а також встановлено те, що ОСОБА_1 діяв у відповідності зі своїми посадовими обов`язками і у межах своїх повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Отже, обставини, встановлені по даній кримінальній справі, мають преюдиціальне значення для вирішення даної адміністративної справи.
При цьому, з системного аналізу ст.ст. 245-253 КАС України, слідує, що обставини встановлені при розгляді зазначеної кримінальної справи не є нововиявленими обставинами, оскільки на час розгляду адміністративної справи №1570/10/2012, кримінальна справа розглянута ще не була.
А згідно ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає, обґрунтованими доводи позивача, що даний адміністративний позов та позовні вимоги, які розглядались по справі № 1570/10/2012, є позовом між тими сторонами, про той самий предмет, але предявлений з інших підстав.
При цьому, на думку суду, обставини, встановлені під час розгляду кримінального провадження, повністю спростовують висновки викладені у висновку службового розслідування від 12.10.2011 року щодо ОСОБА_1.
За таких підстав, доводи представника відповідачів щодо наявності порушень позивачем вимог Закону України «Про міліцію» в частині заходів особистої безпеки, наказу МВС України від 24.04.1998 року № 230, наказу ГУМВС України в Одеській області від 21.06.2006 року № 513, які зазначені у висновку службового розслідування від 12.10.2011 року, а також у наказі МВС України №1694 від 12.10.2011 року, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування наказу МВС України №1694 від 12.10.2011 року, наказу МВС України від 18.07.2012 року № 605 о/с та наказу Головного управління МВС України в Одеській області від 19.07.2012 року № 352 о/с, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням цього позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому посилання представника відповідачів на те, що цю посаду скорочено, суд не приймає до уваги, оскільки у разі задоволення позову про поновлення на посаді позивач поновлюється саме на тій посаді з якої він був звільнений.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (зі змінами та доповненнями), правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
У частині 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (зі змінами та доповненнями) закріплено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Таким нормативно - правовим актом є Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення).
Згідно зі пунктом 24 Положення, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Згідно довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 30.07.2015 року № 176, середньомісячне грошове забезпечення складає 7 817, 94 грн., а середньоденне 252, 19 грн.(а.с. 142-143).
Оскільки заява позивача про поновлення на службі розглядається менше одного року, то, відповідно, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання Головне управління МВС України в Одеській області нарахувати та виплатити полковнику міліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню частково, а саме в частині зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного року за період з 20.07.2012 року по 20.07.2013 року із розрахунку середньомісячного грошового забезпечення у розмірі 7817 грн. 94 коп..
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
По вищевикладеним обставинам, суд дійшов до висновку про те, що позивача неправомірно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача з органів внутрішніх справ було проведено без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; без дотриманням необхідного балансу між наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За таких обставин, розглянувши справу в межах позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12.10.2011року N 1694 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників органів внутрішніх справ ГУ МВС України в Одеській області» в частині звільнення ОСОБА_1 полковника міліції, заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області; визнання протиправним та скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18.07.2012року N 605 о/с в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 (М-048415), заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління МВС України в Одеській області від 19.07.2012 року N 352 о/с в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 (М-048415), заступника начальника управління карного
розшуку Головного управління МВС України в Одеській області; поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області; зобов'язання Головного управління МВС України в Одеській області нарахувати та виплатити полковнику міліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного року за період з 20.07.2012 року по 20.07.2013 року із розрахунку середньомісячного грошового забезпечення у розмірі 7817 грн. 94 коп. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
У звязку з тим, що ОСОБА_1 поновлюється в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області, то у відповідності до п.1, 3 ч.1 ст. 256 КАС України постанова в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області та в частині стягнення з Головного управління МВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 7817 гривень 94 копійки підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від
12.10.2011року N 1694 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників
органів внутрішніх справ ГУ МВС України в Одеській області» в частині звільнення ОСОБА_1 полковника міліції, заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.07.2012року N 605 о/с в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 (М-048415), заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в
Одеській області від 19.07.2012 року N 352 о/с в частині звільнення полковника міліції
ОСОБА_1 (М-048415), заступника начальника управління карного
розшуку Головного управління МВС України в Одеській області.
Поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області.
Зобов'язати Головне управління МВС України в Одеській області нарахувати та виплатити полковнику міліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного року за період з 20.07.2012 року по 20.07.2013 року із розрахунку середньомісячного грошового забезпечення у розмірі 7817 грн. 94 коп.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника управління карного розшуку Головного управління МВС України в Одеській області та в частині стягнення з Головного управління МВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 7817 гривень 94 копійки.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
Повний текст складено та підписано 04 листопада 2015 року.
Головуючий суддяО.А. Левчук
СуддяК.С. Єфіменко
СуддяО.О. Стеценко
Судове рішення № 53196906, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 04.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/2751/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: