Постанова № 53196460, 30.09.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року Справа № П/811/2918/15

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мовекс К» до Кіровоградської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2015 року №0000822204, яким товариству збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 3627933 грн. та №0000832204, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35065 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки №92/11-23-22-04/37297848 від 16.07.2015 року Кіровоградською ОДПІ винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджуючись із встановленими відповідачем висновками зазначає, що відповідачем невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки акту не відповідають чинному законодавству (бухгалтерському та податковому обліку) а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судове засідання представник позивача не зявився, від нього надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, судом відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мовекс К» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Нафтакомпані» за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 року.

Результати перевірки оформлені актом від 16.07.2015 року №92/11-23-22-04/37297848 (т1 а.с.8-22).

В ході перевірки встановлено порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 2418622 грн. за лютий 2015 року;

- завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 Декларації з ПДВ) на загальну суму 35065 грн. за лютий 2015 року;

- завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту, завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.24 Декларації з ПДВ) на загальну суму 35065 грн. за лютий 2015 року.

У звязку з виявленими порушеннями відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.07.2015 року №0000822204 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ в розмірі 3627933 грн., в т.ч. 2418622 грн. основний платіж та 1209311 грн. штрафна (фінансова) санкція (т.1 а.с.23) та №0000832204 форми «В4», яким завищено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на 35065 грн. (т.1 а.с.25).

Як зазначено в акті перевірки, грошові зобовязання визначено податковим органом у звязку з включенням ТОВ «Мовекс К» до складу податкового кредиту сум за господарськими взаємовідносинами з ТОВ «Нафтакомпані», які на думку відповідача не носять реального характеру, а отже, у звязку з відсутністю факту придбання товарів, робіт, послуг перевіркою встановлено відсутність обєкту оподаткування податком на додану вартість.

Правовідносини сторін регулюються пп.198.1. ст.198 ПК України, відповідно до якого право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено в судовому засіданні, господарські взаємовідносини між ТОВ «Мовекс К» та ТОВ «Нафтакомпані» в періоді, що перевірявся відбувались на підставі укладених договорів поставки нафтопродуктів: №НК-0041 від 01.02.2015 року (т.1 а.с. 28), №НК-0074 від 09.02.2015 року (т.1 а.с.32), №НК-0096 від 11.02.2015 року (т.1 а.с.36), №НК-0141 від 16.02.2015 року (т.1 а.с.40), №НК-0193 від 23.02.2015 року (т.1 а.с.44) та №НК-0241 від 25.02.2015 року (т.1 а.с.48).

У відповідності до умов зазначених договорів, ТОВ «Мовекс К» купувало, а ТОВ «Нафтакомпані» поставляло нафтопродукти в асортименті.

На умовах вказаних договорів, на кожну окрему партію товару між сторонами укладались додаткові угоди з зазначенням асортименту, кількості, ціни товару та вартості нафтопродуктів, факти поставок підтверджуються актами прийому-передачі нафтопродуктів (т.1 а.с. 29-30, 33-34, 37-38, 41-42, 45-46, 49-50).

У відповідності до п.4.2, кожного з договорів поставки нафтопродуктів поставлялись товариству на умовах ЕХW- резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» або інших автобаз, що використовувались ПАТ «Дніпронафтопродукт». Зберігання нафтопродуктів в резервуарах ПАТ «Дніпронафтопродукт» здійснювалось на підставі укладеного між ТОВ «Мовекс К» та ПАТ «Дніпронафтопродукт» договору зберігання №4485 від 22.12.2014 року (т.1 а.с.58-59).

Подальше транспортування на окремі АЗС товариства здійснювалось автомобільним транспортом на підставі укладеного між ТОВ «Мовекс К» та ТОВ «ТД «Кременчукнафтапродуктсервіс» договору перевезення №134 від 12.12.2014 р (т.1 а.с. 52-54). Факти поставок нафтопродуктів безпосередньо на АЗС підтверджено відповідними товарно-транспорними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.72-130).

На кожну поставку нафтопродуктів продавцем були складені та зареєстровані в реєстрі податкові накладні (т.1 а.с.63).

Також, на підтвердження господарських операцій, позивачем надано до суду копії: договору оренди нерухомого майна №24 від 01.12.2014 року з актами приймання передачі (стаціонарні автозаправні станції), журналів обліку надходження нафтопродуктів на АЗС/АГЗС №№1,3,4,5,8,16, змінних звітів АЗС та Х-звітів по датам надходження нафтопродуктів на АЗС за лютий 2015 року (т.1 а.с. 141-257, т.2 а.с.1-56).

Посилання відповідача на акт перевірки контрагента позивача, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаним актом жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки позивача так і акту перевірки контрагента.

Крім того, висновки акту перевірки не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та вказаним підприємством оскільки є субєктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.

Відповідно до частини першої ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України (в редакції на час звернення до суду), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 487,20 грн. підлягає присудженню позивачу з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Мовекс К» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 30.07.2015 року №0000822204, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Мовекс К» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 3627933 грн. та №0000832204, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35065 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мовекс К» судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1