Постанова № 53194726, 08.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 р. Справа № 804/6690/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяВіхрова В.С.

при секретарі судового засідання Драгота С.А.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2015 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-0004221703 від 03.04.2015 р., податкові повідомлення-рішення від 15.05.2015 р. №0005981703, №0005951703, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005961703 від 15.05.2015 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначені податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій, податкову вимогу про сплату боргу незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки не ґрунтуються на законі та прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити, надав письмові заперечення проти позову.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Державні податкові інспекції є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Порядок проведення документальних перевірок залежить від способу організації та місця проведення. Методика проведення перевірок контролюючими органами передбачена главою 8 Податкового кодексу України, а саме види перевірок, порядок та особливості проведення, умови та порядок допуску посадових осіб, строки їх проведення, оформлення перевірок.

У відповідності п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що у період з 16.03.2015 р. по 27.03.2015 р. податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено Акт № 1084/04-07-17-03.2576706794 від 03.04.2015 р. (надалі Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неведения книги обліку доходів та витрат за період діяльності з 01.01.2012 р. по 31.03.2013 р.; пп. 177.1, 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 5836,80 грн. за 2014 р.; абз.2 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 13502,51 грн. за 2014 р.; п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 7782,41 грн., в т.ч. за травень 2014 р. на суму 287,39 грн., червень 2014 р. на суму 389,88 грн., липень 2014 р. на суму 725,97 грн., серпень 2014 р. на суму 809,22 грн., вересень 2014 р. на суму 810,18 грн., жовтень 2014 р. на суму 1029,68 грн., за листопад 2014 р. на суму 1258,37 грн., за грудень 2014 р. на суму 2471,72 грн.

За даними позивача, не погоджуючись з висновками Акту перевірки позивач 30.05.2015 р. надав податковому органу заперечення, за результатами розгляду якого висновки Акту перевірки залишені без змін (лист Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 12.05.2015 р. №1835/10/04-07-17-02.12).

03.04.2015 р. податковим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0004221703 на суму у розмірі 13502,51 грн.

15.05.2015 р. податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0005981703, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами у розмірі 35351,40 грн. (за основним платежем 28281,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7070,28 грн.);

- №0000881701, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 9728,02 грн., (за основним платежем 7782,41 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1945,61 грн.);

- №0005951703, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у розмірі 7296,00 грн. (за основним платежем 5836,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1459,20 грн.).

Також, 15.05.2015 р. відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005961703, яким на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 675,13 грн. за наслідками донарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на суму у розмірі 13502,51 грн.

Доказів адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкції та/або податкової вимоги до податкового органу вищого рівня позивачем до суду не надано.

Акт перевірки містить наступний виклад порушень.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу на суму 38912,09 грн. за 2014 рік в результаті заниження валового доходу.

Визначення загального оподаткованого доходу здійснено на підставі поданих до контролюючого органу податкових декларацій від 28.01.2013 р. №9085977405, від 09.04.2013 р. №9019025222, від 13.01.2014 р. №9086898166, від 14.01.2015 р. №9077671335 (за даними платника 1682852,67 грн., за даними перевірки 1721764,76 грн., розбіжність 38912,09 грн.).

В ході проведення перевірки правильності визначення загального оподатковуваного доходу за перевіряємий період встановлено, що на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 в період 08.05.2014 р. по 31.12.2014 р. надійшли грошові кошти як оплата вартості товарів через платіжний термінал на загальну суму 46694,50 грн.,(в т.ч. ПДВ 7782,41 грн.), які не були враховані у складі загально оподатковуваного доходу за 2014 р.

Перевіркою відображених у рядку 1 декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» показників за період з 14.11.2013 р. по 31.12.2014 р. у загальній сумі 356428,00 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 14.11.2013 р. по 31.12.2014 р. на підставі первинних документів встановлено заниження задекларованих фізичною особою - підприємцем показників у рядку 1 декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» всього на суму 7782,41 грн., в т.ч. за травень 2014 р. на суму 287,39 грн., червень 2014 р. на суму 389,88 грн., липень 2014 р. на суму 725,97 грн., серпень 2014 р. на суму 809,22 грн., вересень 2014 р. на суму 810,18 грн., жовтень 2014 р. на суму 1029,68 грн., за листопад 2014 р. на суму 1258,37 грн., за грудень 2014 р. на суму 2471,72 грн.

Позивач не погоджується з такими висновками податкового органу та надав наступні пояснення. При проведенні розрахунків через термінал суми продажу вибивались на касовому апараті, а після проведення транзакції по терміналу на касовому апараті помилково натискалась кнопка готівка, замість оплата картою. В якості доказу помилкових дій надано пояснень продавців. Після встановлення даного порушення проведено інструктаж найманих працівників щодо правильного проведення даних операцій через касовий апарат, про що складено протокол з ознайомленням всіх найманих працівників від 24.03.2015 р. Дана помилка жодним чином не вплинула на правильність ведення податкового обліку, оскільки суми проведені через платіжний термінал включені до складу оподатковуваного доходу за 2014 рік. Доказом є сума залишків товарно-матеріальних цінностей на 01.01.2015 р, яка складає 116,3 тис.грн. Залишок товарних запасів підтверджується копіями актів інвентаризації та копіями видаткових, товарно-транспортних накладних.

Випадки невірного нарахування або не нарахування єдиного внеску на вищевказані суми допомоги та компенсацій в акті перевірки не описані. Необхідність нарахування єдиного внеску суми доходу, отриманого від діяльності фізичних осіб-підприємців передбачена не абз.2 ст.7, а абз.1 п.2 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Винесення вимоги про сплату боргу з єдиного внеску до моменту отримання акту перевірки платником податків, до надання відповіді на заперечення на акт перевірки свідчить про формальний підхід з боку податкової при розгляді заперечень на Акт перевірки.

Оскільки позивач не погоджуюсь з донарахуванням єдиного внеску, то відсутні і підстави для донарахування штрафних санкцій. Вищевказане рішення складено з порушенням. Так, в абзаці першому, де повинно бути вказана посада, прізвище, ініціали посадової особи, яка приймає рішення, зазначено: «Я, заступник начальника Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у [ніпропетповськщ області ОСОБА_4». При цьому рішення підписано в.о заступника начальника Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5

На підтвердження викладеного позивачем долучено до матеріалів справи наступні первинні документи: копія протоколу проведення навчань від 24.03.2015 р.; копії пояснень продавців ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 від 24.03.2015 р.; копії трудових договорів з ОСОБА_10 від 01.11.2013 р., з ОСОБА_6 від 29.09.2014 р., з ОСОБА_7 від 01.06.2013 р., з ОСОБА_9 від 01.06.2013 р., з ОСОБА_8 від 01.09.2013 р.; копії актів інвентаризації товарних запасів на 01.06.2013 р., на 01.07.2013 р., на 01.08.2013 р., на 01.09.2013 р., на 01.10.2013 р., на 01.11.2013 р., на 01.12.2013 р., на 01.01.2014 р., на 01.02.2014 р., на 01.03.2014 р., на 01.04.2014 р. на 01.05.2014 р., на 01.06.2014 р., на 01.07.2014 р., на 01.09.2014 р., на 01.10.2014 р., на 01.11.2014 р., на 01.12.2014 р., на 01.01.2015 р.; копії накладних № В_В-0666141 від 28.05.2013 р., № РН-42-015656 від 29.05.2013 р., № В17119/17346 від 29.05.2013 р., № Н0008074 від 30.05.2013 р., №ЗП13-000056940 від 30.05.2013 р., №ЗП13-000056940 від 30.05.2013 р., № 17843/18023 від 04.06.2013 р., № Н0008348 від 04.06.2013 р., № Н0008483 від 06.06.2013 р., № В_В-067665 від 10.06.2013 р., № Н0008719 від 11.06.2013 р., № Н0008721 від 11.06.2013 р., № 49565 від 11.06.2013 р., № 18581/18731 від 11.06.2013 р., № РН-42-017106 від 12.06.2013 р., № 3505 від 14.06.2013 р., № 50123 від 18.06.2013 р., № 19636/19740 від 18.06.2013 р., № РН-42-017949 від 19.06.2013 р., на 1 арк.; № Н0009210 від 20.06.2013 р., № Н0009228 від 20.06.2013 р., № ВВ-069374 від 24.06.2013 р., № В_20573/20643 від 25.06.2013 р., № РН-42-018794 від 26.06.2013 р., № 51020 від 27.06.2013 р., №ЗП13-000058847 від 05.06.2013 р., №ЗП13-000060428 від 08.06.2013 р., №ЗП13-000061687 від 12.06.2013 р., №ЗП13-000062989 від 15.06.2013 р., №ЗП13-000064049 від 19.06.2013 р., №ЗП13-000065643 від 22.06.2013 р., №ЗП13-000066712 від 26.06.2013 р., № Н0010017 від 04.07.2013 р., № Н0010023 від 04.07.2013 р., № В_В-070964 від 08.07.2013 р., № 22164/22284від 09.07.2013 р., № 51920 від 09.07.2013 р., № РН-42-020509 від 10.07.2013 р., № Н0010365 від 11.07.2013 р., № Н0010374 від 11.07.2013 р., № 22887/23003 від 16.07.2013 р., № РН-42-0221241 від 17.07.2013 р., № Н0010729 від 18.07.2013 р., № В_В-072598 від 22.07.2013 р.; № 53174 від 23.07.2013 р., № 23662/23790 від 23.07.2013 р., № РН-42-022302 від 25.07.2013 р., № Н0011112 від 25.07.2013 р., № Н0011111 від 25.07.2013 р., № 53909 від 31.07.2013 р., №ЗП13-000069348 від 03.07.2013 р., №ЗП13-000070969 від 06.07.2013 р., №ЗП13-000072109 від 10.07.2013 р., №ЗП13-000073774 від 13.07.2013 р., №ЗП13-000074837 від 17.07.2013 р., №ЗП13-000076493 від 20.07.2013 р., №ЗП13-000079285 від 27.07.2013 р., №ЗП13-000080383 від 31.07.2013 р., № РН-42-023054 від 01.08.2013 р., № Н0011557 від 01.08.2013 р., № Н0011562 від 01.08.2013 р., № В_В-074053 від 05.08.2013 р., № 25249/25447 від 06.08.2013 р., № РН-42-023583 від 07.08.2013 р., № Н0011897 від 08.08.2013 р., № Н0011892 від 08.08.2013 р., № 25827/25982 від 13.08.2013 р., № 55116 від 14.08.2013 р., № РН-42-024383 від 14.08.2013 р., № Н0012312 від 15.08.2013 р., № Н0012317 від 15.08.2013 р., № В_В-075654 від 19.08.2013 р., № 26466/26619 від 20.08.2013 р., № РН-42-025217 від 21.08.2013 р., № Н0012752 від 22.08.2013 р., № Н0012732 від 22.08.2013 р., № Н0012714 від 22.08.2013 р., № 56263 від 27.08.2013 р., №ЗП13-000082010 від 03.08.2013 р., №ЗП13-000083108 від 07.08.2013 р., №ЗП13-000085920 від 14.08.2013 р., №ЗП13-000087478 від 17.08.2013 р., №ЗП13-000088561 від 21.08.2013 р., № В_В-077215 від 02.09.2013 р., № РН-42-026840 від 04.09.2013 р., № 25323/28514 від 05.09.2013 р., № Н0013521 від 05.09.2013 р., № Н0013529 від 05.09.2013 р., № В_В-077950 від 09.09.2013 р., № 57585 від 10.09.2013 р., № РН-42-027692 від 11.09.2013 р., № 29678/29680 від 17.09.2013 р., № РН-42-028381 від 18.09.2013 р., № 58511 від 18.09.2013 р., № 15927 від 19.09.2013 р., № Н0014228 від 19.09.2013 р., № Н0014237 від 19.09.2013 р., № 5725 від 20.09.2013 р., № 30493/30509 від 24.09.2013 р., № РН-42-029221 від 25.09.2013 р., № В_В-079910 від 26.09.2013 р., № 16563 від 26.09.2013 р., № 16562 від 26.09.2013 р., № Н0014599 від 26.09.2013 р., № Н0014631 від 26.09.2013 р., № 5839 від 27.09.2013 р., № 18615від 30.09.2013 р., №ЗП13-000095310 від 07.09.2013 р., №ЗП13-000096387 від 11.09.2013 р., №ЗП13-000097866 від 14.09.2013 р., №ЗП1З-000098929 від 18.09.2013 р., №3П13-000100473 від 21.09.2013 р., №ЗП1З-000101566 від 25.09.2013 р., №ЗП13-000103071 від 28.09.2013 р.,№ РН-42-030098 від 02.10.2013 р., № Н0015107 від 03.10.2013 р., № Н0015147 від 04.10.2013 р., № 59888 від 04.10.2013 р.,№ В_В-080758 від 07.10.2013 р., № 32032/32041 від 08.10.2013 р., № РН-42-030837 від 09.10.2013 р., № Н0015510 від 10.10.2013 р., № Н0015519 від 10.10.2013 р., № 6160 від 11.10.2013 р., № 20941 від 12.10.2013 р., № 18123 від 12.10.2013 р., № В_В-081613 від 14.10.2013 р., № 32955/32842 від 15.10.2013 р., № РН-42-031661 від 16.10.2013 р., № 18522 від 17.10.2013 р., № Н0015876 від 17.10.2013 р., № Н0015894 від 17.10.2013 р., № 22057 від 19.10.2013 р., № 6364 від 22.10.2013 р.,№ 34024/3768 від 22.10.2013 р., № В_В-082495 від 22.10.2013 р., № РН-42-033452 від 23.10.2013 р., № Н0016258 від 24.10.2013 р., № 19096 від 24.10.2013 р., № 0-00000139 від 29.10.2013 р., № 6481 від 29.10.2013 р., № Н0016620 від 31.10.2013 р., №ЗП13-000104137 від 02.10.2013 р., №ЗП13-000109235 від 16.10.2013 р., №ЗП13-000110825 від 19.10.2013 р., №ЗП1З-000111903 від 23.10.2013 р., №ЗП13-000113451 від 26.10.2013 р., № 6601 від 05.11.2013 р., № 35993/35669 від 05.11.2013 р., № РН-42-034138 від 06.11.2013 р., № Н0016873 від 07.11.2013 р., № Н0016862 від 07.11.2013 р., № В_В-084681 від 11.11.2013 р., № 6729 від 12.11.2013 р., № 36727/36355 від 12.11.2013 р., № РН-42-035048 від 13.11.2013 р.,№ Н0017222 від 14.11.2013 р., № Н0017225 від 14.11.2013 р.,№ 21077 від 14.11.2013 р., № Н0017598 від 21.11.2013 р., № Н0017628 від 21.11.2013 р., № 6947 від 26.11.2013 р., № 602363 від 26.11.2013 р., № 38319/37897 від 26.11.2013 р., № РН-42-036573 від 27.11.2013 р., № Н0018043 від 28.11.2013 р., № Н0018064 від 28.11.2013 р., № Н0018047 від 28.11.2013 р., № 22217 від 28.11.2013 р., № 39038/38582 від 30.11.13 р., №ЗП13-000116144 від 02.11.2013 р., №ЗП13-000118840 від 09.11.2013 р., №3П13-000127181 від 30.11.2013 р., № 7040 від 03.12.2013 р., № В_В-086899 від 02.12.2013 р., № РН-42-037613 від 05.12.2013 р., № Н0018552 від 05.12.2013 р., № Н0018540 від 05.12.2013 р., № 0-00000165 від 06.12.2013 р., № 603524 від 10.12.2013 р., № РН-42-038172 від 11.12.2013 р., № Н0018895 від 12.12.2013 р., № Н0018892 від 12.12.2013 р., № В_В-088607 від 16.12.2013 р., № 604097 від 17.12.2013 р., № 40870/40174 від 17.12.2013 р., № 7253 від 17.12.2013 р., № Н0019297 від 19.12.2013 р., № Н0019298 від 19.12.2013 р., № Н0019293 від 19.12.2013 р., № РН-42-038961 від 18.12.2013 р., № 23515 від 19.12.2013 р., № 41773/41104 від 24.12.2013 р., № РН-42-039750 від 25.12.2013 р., № 29975 від 26.12.2013 р., № Н0019744 від 26.12.2013 р., № В_В-089995 від 26.12.2013 р., № 605366 від 30.12.2013 р., № Рн5-0007479 від 31.12.2013 р., №ЗП13-000128292 від 04.12.2013 р., №ЗП13-000129827 від 07.12.2013 р., №ЗП13-000130861 від 11.12.2013 р., №ЗП13-000132428 від 14.12.2013 р.. №3П13-000133487 від 18.12.2013 р., №3П13-000135027 від 21.12.2013 р., №3П13-000136124 від 25.12.2013 р., №ЗП13-000137848 від 28.12.2013 р., № 271/232 від 08.01.2014 р., № Н0000277 від 09.01.2014 р., № Н0000273 від 09.01.2014 р., №395 від 09.01.2014 р., № РН-42-000518 від 09.01.2014 р., №291 від 09.01.2014 р., № 87 від 10.01.2014 р., № В_В-001088 від 13.01.2014 р., № РН-42-001000 від 15.01.2014 р., № Н0000556 від 16.01.2014 р., № Н0000552 від 16.01.2014 р., № 1488/1419 від 21.01.2014 р., № 302 від 21.01.2014 р., № РН-42-001695 від 22.01.2014 р., № 1409 від 23.01.2014 р. № Н0000811 від 23.01.2014 р., № В_В-002332 від 23.01.2014 р., № 1385 від 22.01.2014 р., № 2219/2169 від 28.01.2014 р., № РН-42-002382 від 29.01.2014 р., № 1923 від 30.01.2014 р., № Н0001073 від 30.01.2014 р., № Н0001058 від 30.01.2014 р., №ЗП14-000000066 від 02.01.2014 р., №ЗП14-000001007 від 04.01.2014 р., №ЗП14-000003068 від 11.01.2014 р., №ЗП14-000004110 від 15.01.2014 р., №ЗП14-000005698 від 18.01.2014 р., №ЗП14-000006777 від 22.01.2014 р., №ЗП14-000008274 від 25.01.2014 р.,№ЗП14-000009484 від 29.01.2014 р., № В_В-003173 від 03.02.2014 р., № 489 від 04.02.2014 р., № 2412 від 05.02.2014 р., №РН-42-003099 від 05.02.2014 р., № Н0001348 від 06.02.2014 р., № Н0001338 від 06.02.2014 р., № 2682 від 06.02.2014 р., № Н0000552 від 16.01.2014 р., № В_В-003959 від 10.02.2014 р., № 616 від 11.02.2014 р., № 3518/3366 від 11.02.2014 р., № РН-42-004077 від 13.02.2014 р., № 3208 від 13.02.2014 р., № Н0001627 від 13.02.2014 р., №Н0001625 від 13.02.2014 р., №В_В-004798 від 17.02.2014 р., № 741 від 18.02.2014 р., № Н0001923 від 20.02.2014 р., № 3546 від 19.02.2014 р., № Н0001916 від 20.02.2014 р., № 4912/4778 від 25.02.2014 р., № РН-42-005334 від 26.02.2014 р., № Н0002224 від 27.02.2014 р., № 4347 від 27.02.2014 р., №ЗП14-000011037 від 01.02.2014 р., №ЗП14-000012062 від 05.02.2014 р., №ЗП14-000013755 від 08.02.2014 р., №ЗП14-000014832 від 12.02.2014 р., №ЗП14-000016931 від 15.02.2014 р., №ЗП14-000017521 від 19.02.2014 р., №ЗП14-000020209 від 26.02.2014 р., № В_В-006338 від 03.03.2014 р., № 969 від 04.03.2014 р., № 5683/5531 від 04.03.2014 р., №4638 від 05.03.2014 р., № РН-42-006086 від 05.03.2014 р., № Н0002501 від 06.03.2014 р., № Н0002494 від 06.03.2014 р., № В_В-007096 від 10.03.2014 р., № 1111 від 11.03.2014 р., № 6269/6095 від 11.03.2014 р., № РН-42-006835 від 12.03.2014 р., № В_В-007935 від 17.03.2014 р., № РН-42-007667 від 19.03.2014 р., № 5792 від 20.03.2014 р., № 5945 від 20.03.2014 р., № Н0002985 від 20.03.2014 р., №Н0002999 від 20.03.2014 р., № 1316 від 21.03.2014 р., №7625/7340 від 25.03.2014 р., № В_В-008795 від 24.03.2014 р., № 6515 від 27.03.2014 р., № Н0003261 від 27.03.2014 р., № Н0003253 від 27.03.2014 р., № В_В-009579 від 31.03.2014 р., №ЗП 14-000022743 від 05.03.2014 р., №31114-000024348 від 08.03.2014 р., №31114-000025367 від 12.03.2014 р., №ЗП14-000026865 від 15.03.2014 р., №ЗП14-000021758 від 01.03.2014 р., №ЗП14-000027920 від 19.03.2014 р., №3П14-000029573 від 22.03.2014 р., №ЗП14-000030631 від 26.03.2014 р., №ЗП14-000032268 від 29.03.2014 р., № 1473 від 01.04.2014 р., № 8500/8103 від 01.04.2014 р., № 7108 від 03.04.2014 р., №6952 від 03.04.2014 р., № Н0003529 від 03.04.2014 р., № 9165/8740 від 08.04.2014 р., № В_В-010495 від 08.04.2014 р., №7805 від 09.04.2014 р., № Н0003716 від 10.04.2014 р., № 7611 від 10.04.2014 р., № В_В-011150 від 14.04.2014 р., № 9829/9348 від 15.04.2014 р., № 1698 від 15.04.2014 р., № РН-42-001109 від 16.04.2014 р., № 8834 від 16.04.2014 р., №Н0003924 від 17.04.2014 р., №Н0003925 від 17.04.2014 р., №10740/10131 від 22.04.2014 р., №1806 від 22.04.2014 р., № Н0004110 від 24.04.2014 р., № Н0004109 від 24.04.2014 р., № 10003 від 24.04.2014 р., №В_В-011979 від 21.04.2014 р., № В_В-012758 від 28.04.2014 р., № 11546/10867 від 29.04.2014 р., № 1925 від 29.04.2014 р., № Н0004260 від 29.04.2014 р., № Н0004261 від 29.04.2014 р., №11114 від 30.04.2014 р., №ЗП14-000033283 від 02.04.2014 р., №ЗП14-000034861 від 05.04.2014 р., №ЗП14-000035861 від 09.04.2014 р., №ЗП14-000037459 від 12.04.2014 р., №ЗП14-000038591 від 16.04.2014 р., №ЗП14-000040172 від 19.04.2014 р., №ЗП14-000040721 від 23.04.2014 р., №ЗП14-000042324 від 26.04.2014 р., №ЗП14-000043387 від 30.04.2014 р., № В_В-013491 від 05.05.2014 р., №12202/11481 від 06.05.2014 р., № 2041 від 06.05.2014 р., № 11665 від 07.05.2014 р., № Н0004458 від 08.05.2014 р., № В_В-014238 від 12.05.2014 р., № 2212 від 13.05.2014 р., №13082/12170 від 13.05.2014 р., № 12947 від 15.05.2014 р., №РН-42-002717 від 15.05.2014 р., №Н0004688 від 15.05.2014 р., №В_В-015125 від 19.05.2014 р., №2354 від 20.05.2014 р., №9-2000947 від 20.05.2014 р., № 13930/12989 від 20.05.2014 р., № 13933 від 21.05.2014 р., № Н0004899 від 22.05.2014 р., № В_В-015918 від 26.05.2014 р., № 14784/13710 від 27.05.2014 р., № 2501 від 27.05.2014 р., № РН-42-003887 від 28.05.2014 р., № 4536 від 29.05.2014 р., № 15168 від 29.05.2014 р., №Н0005075 від 29.05.2014 р., №ЗП14-000044885 від 03.05.2014 р., №ЗП14-000045881 від 07.05.2014 р., №ЗП14-000047518 від 10.05.2014 р., №ЗП14-000048605 від 14.05.2014 р., №ЗП14-000050140 від 17.05.2014 р., №ЗП14-000052879 від 24.05.2014 р., №ЗП14-000055519 від 31.05.2014 р., №ЗП14-000055518 від 31.05.2014 р., № 15690/14570 від 03.06.2014 р., №9-2000026 від 03.06.2014 р., № В_В-017678 від 09.06.2014 р., № 2808 від 10.06.2014 р., № 16362/15184 від 10.06.2014 р., № 16987 від 11.06.2014 р., № РН-42-005114 від 11.06.2014 р., №5885 від 12.06.2014 р., № Н0005465 від 12.06.2014 р., №В_В-018531 від 16.06.2014 р., №2959 від 17.06.2014 р., №9-2000819 від 17.06.2014 р., №18375 від 19.06.2014 р., №В_В-019373 від 23.06.2014 р., № РН-42-006356від 25.06.2014 р., № 18109/16915 від 25.06.2014 р., № Н0005884 від 26.06.2014 р., № 19389 від 26.06.2014 р., № 3182 від 27.06.2014 р., №31114-000056631 від 04.06.2014 р., №ЗП14-000058259 від 07.06.2014 р., №ЗП14-000059352 від 11.06.2014 р., №ЗП14-000060999 від 14.06.2014 р., №ЗП14-000062124 від 18.06.2014 р., №ЗП14-000063836 від 21.06.2014 р., №ЗП14-000064958 від 25.06.2014 р., №ЗП14-000066640 від 28.06.2014 р., № 19039/17585 від 01.07.2014 р., №9-2000005 від 01.07.2014 р.,№ РН-006899 від 02.07.2014 р., № 20262 від 02.07.2014 р., № В_В-020900 від 07.07.2014 р., № 19767/18166 від 08.07.2014 р., № Рн-0003401 від 08.07.2014 р., №21231 від 10.07.2014 р., № Н0006342 від 10.07.2014 р., №20505/18771 від 15.07.2014 р., №3568 від 15.07.2014 р., №РН-42-007896 від 16.07.2014 р., №В_В-022176 від 16.07.2014 р., № 21943 від 16.07.2014 р., № 9516 від 17.07.2014 р., № Н0006480 від 17.07.2014 р., № 21315/19445 від 22.07.2014 р., № Н0006652 від 24.07.2014 р., №В_В-023536 від 28.07.2014 р., №22100/20181 від 29.07.2014 р., №9-2001784 від 29.07.2014 р., №3842 від 29.07.2014 р., №23825 від 30.07.2014 р., №ЗП14-000067756 від 02.07.2014 р., №ЗП14-000069395 від 05.07.2014 р., №ЗП14-000070518 від 09.07.2014 р., №ЗП14-000072175 від 12.07.2014 р., №ЗП14-000073386 від 16.07.2014 р., №ЗП14-000074985 від 19.07.2014 р., №ЗП14-000076216 від 23.07.2014 р., №ЗП14-000077829 від 26.07.2014 р., №ЗП14-000078982 від 30.07.2014 р., № В_В-024353 від 04.08.2014 р., №23012/20855 від 05.08.2014 р., № 3999 від 07.08.2014 р., № Н0007014 від 07.08.2014 р., № В_В-025331 від 11.08.2014 р., № 9-2002817 від 12.08.2014 р., №23676/21364 від 12.08.2014 р., №4180 від 12.08.2014 р., № РН-42-009847 від 13.08.2014 р., №25528 від 13.08.2014 р., №9-2003310 від 19.08.2014 р., №24356/21918 від 19.08.2014 р., №26435 від 20.08.2014 р., № Н0007458 від 21.08.2014 р., № В_В-026660 від 21.08.2014 р., № 4457 від 22.08.2014 р., №2505/22479 від 26.08.2014 р., №ЗП14-000080746 від 04.08.2014 р., №ЗП14-000081655 від 06.08.2014 р., №ЗП14-000083339 від 09.08.2014 р., №ЗП14-000084776 від 13.08.2014 р., №ЗП14-000086256 від 16.08.2014 р., №ЗП14-000087361 від 20.08.2014 р., №ЗП14-000088856 від 23.08.2014 р., №ЗП14-000090126 від 27.08.2014 р., №ЗП14-000091901 від 30.08.2014 р., №ЗП14-000101970 від 27.09.2014 р., №ЗП14-000100281 від 24.09.2014 р., №ЗП14-000099469 від 20.09.2014 р., №ЗП14-000099085 від 20.09.2014 р., №ЗП14-000097469 від 17.09.2014 р., №ЗП14-000096307 від 13.09.2014 р., №ЗП14-000094723 від 10.09.2014 р., №ЗП14-000093916 від 06.09.2014 р., №ЗП14-000092737 від 03.09.2014 р., № 5226 від 30.09.2014 р., №28715/25672 від 30.09.2014 р., № В_В-030796 від 29.09.2014 р., № 31473 від 25.09.2014 р., № Н00083667 від 25.09.2014 р., №РН-42-012702 від 24.09.2014 р., №27895/24951 від 23.09.2014 р., № 9-2001513 від 23.09.2014 р., №5094 від 23.09.2014 р., №В_В-030143 від 22.09.2014 р., №30267 від 17.09.2014 р., №27135/24356 від 16.09.2014 р., № 9-2000959 від 16.09.2014 р., №9-2000960 від 16.09.2014 р., № Рн5-0004941 від 16.09.2014 р., №В_В-029237 від 15.09.2014 р., № Н0008026 від 11.09.2014 р., №29223 від 10.09.2014 р., № 26468/23713 від 09.09.2014 р., №9-2000479 від 09.09.2014 р., № 4772 від 09.09.2014 р., №В_В-028495 від 08.09.2014 р., № 28365 від 03.09.2014 р., №РН-42-011239 від 03.09.2014 р., № 25808/23128 від 02.09.2014 р., №9-20000007 від 02.09.2014 р., № 4644 від 02.09.2014 р., №В_В-027684 від 01.09.2014 р., № Н0008579 від 02.10.2014 р., № В_В-031598 від 06.10.2014 р., № 5375 від 07.10.2014 р., №29454/26354 від 07.10.2014 р., №33445 від 09.10.2014 р., № Н0008751 від 09.10.2014 р., №В_В-032346 від 13.10.2014 р., №9-2000835 від 14.10.2014 р., №5513 від 14.10.2014 р., № 30199/27019 від 14.10.2014 р., №РН-42-014233 від 15.10.2014 р., №Н0008967 від 17.10.2014 р., №В_В-033092 від 20.10.2014 р., № 5637 від 21.10.2014 р., №9-2001202 від 21.10.2014 р., № 31048/27685 від 21.10.2014 р., №35430 від 22.10.2014 р., № В_В-033783 від 27.10.2014 р., №9-2001609 від 28.10.2014 р., № 31773/28348 від 28.10.2014 р., №5768 від 28.10.2014 р., № 36349 від 29.10.2014 р., №3П14-000103073 від 01.10.2014 р., №ЗП14-000104726 від 04.10.2014 р., №ЗП14-000105822 від 08.10.2014 р., №ЗП14-000107438 від 11.10.2014 р., №ЗП14-000108624 від 15.10.2014 р., №ЗП14-000110226 від 18.10.2014 р., №ЗП14-000111434 від 22.10.2014 р., №ЗП14-000113051 від 25.10.2014 р., №ЗП14-000114197 від 29.10.2014 р., № В_В-034474 від 03.11.2014 р., № 5893 від 04.11.2014 р., №9-2002046 від 04.11.2014 р., №32644/29073 від 04.11.2014 р., №РН-42-015685 від 05.11.2014 р., №В_В-035232 від 10.11.2014 р., №9-2002445 від 11.11.2014 р., №33320/29719 від 11.11.2014 р., № 6027 від 11.11.2014 р., №РН-42-016227 від 12.11.2014 р., №Н0009663 від 13.11.2014 р., №В_В-035990 від 17.11.2014 р., № 6228 від 18.11.2014 р., №9-2002894 від 18.11.2014 р., № РН-42-016758 від 19.11.2014 р., №34290/30765 від 19.11.2014 р., № Н0009790 від 20.11.2014 р., №39305 від 20.11.2014 р., № В_В-036799 від 24.11.2014 р., №Рн5-0006339 від 25.11.2014 р., № 9-2003272 від 25.11.2014 р., № 9-2003271 від 25.11.2014 р., №35087/31305 від 25.11.2014 р., № 40141 від 26.11.2014 р., №Н00009950 від 27.11.2014 р., №ЗП14-000115957 від 01.11.2014 р., №ЗП14-000117038 від 05.11.2014 р., №ЗП14-000118674 від 08.11.2014 р., №ЗП14-000119842 від 12.11.2014 р., №ЗП14-000121622 від 15.11.2014 р., №ЗП14-000122725 від 19.11.2014 р., №ЗП14-000124441 від 22.11.2014 р., №ЗП14-000125665 від 26.11.2014 р., №ЗП14-000127367 від 29.11.2014 р., № В_В-037476 від 01.12.2014 р., № 36034/32134 від 02.12.2014 р., №6493 від 02.12.2014 р., №РН-42-017619 від 03.12.2014 р., №В_В-038184 від 08.12.2014 р., №6626 від 09.12.2014 р., №36621/32675 від 09.12.2014 р., № 9-20000394 від 09.12.2014 р., №9-20000393 від 09.12.2014 р., №42309 від 11.12.2014 р., № Н0010281 від 11.12.2014 р., №Н0010280 від 11.12.2014 р., № В_В-038848 від 15.12.2014 р., №37384/33375 від 16.12.2014 р., №6748 від 16.12.2014 р., №РН-42-018906 від 18.12.2014 р., № 43227 від 18.12.2014 р., № В_В-039606 від 22.12.2014 р., №38210/34148 від 23.12.2014 р., № 9-2001395 від 23.12.2014 р., №9-2001394 від 23.12.2014 р., № 6968 від 26.12.2014 р., №6965 від 26.12.2014 р., №В_В-040336 від 29.12.2014 р., № 7034 від 30.12.2014 р., №39323/35023 від 30.12.2014 р., № 44922 від 31.12.2014 р., №ЗП14-000128443 від 03.12.2014 р., №ЗП14-000130070 від 06.12.2014 р., №31114-000131190 від 10.12.2014 р., №31114-000132917 від 13.12.2014 р., №31114-000133978 від 17.12.2014 р., №ЗП14-000135925 від 20.12.2014 р., №ЗП14-000136924 від 24.12.2014 р., №ЗП14-000138664 від 27.12.2014 р., №ЗП14-000140108 від 31.12.2014 р.; копії ТТН № РКР-004375 від 01.06.2013 р., № РКР-004519 від 06.06.2013 р., № РКР-004801 від 13.06.2013 р., № 1278 від 14.06.2013 р., № РКР-005117 від 20.06.2013 р., № РКР-005376 від 27.06.2013 р., № РКР-005900 від 11.07.2013 р., № РКР-006193 від 18.07.2013 р., № РКР-006694 від 01.08.2013 р., № РКР-006944 від 08.08.2013 р., № РКР-007201 від 15.08.2013 р., № РКР-007506 від 22.08.2013 р., № РКР-008074 від 05.09.2013 р., №РКР-008358 від 12.09.2013 р., № РКР-008865 від 26.09.2013 р., № РКР-009320 від 10.10.2013 р., № РКР-009562 від 17.10.2013 р., № РКР-010044 від 31.10.2013 р., № STF00093343 від 06.11.2013 р., № РКР-010287 від 07.11.2013 р., № STF00098394 від 13.11.2013 р., № РКР-010532 від 14.11.2013 р., № STF000103337 від 20.11.2013 р., № РКР-010991 від 28.11.2013 р., № STF000114329 від 04.12.2013 р., № РКР-011311 від 10.12.2013 р., № STF000123596 від 18.12.2013 р., № РКР-011392 від 19.12.2013 р., № STF000131236 від 27.12.2013 р., № STF00135945 від 08.01.2014 р., № STF00137881 від 10.01.2014 р., № STF00146288 від 22.01.2014 р., № STF00147203 від 24.01.2014 р., № STF00154905 від 05.02.2014 р., № STF00161165 від 14.02.2014 р., № STF00162336 від 17.02.2014 р., № STF00170198 від 26.02.2014 р., № STF00170972 від 28.02.2014 р., № STF00177008 від 07.03.2014 р., № в STF00180008 від 12.03.2014 р., № STF00185360 від 19.03.2014 р., № STF00186996 від 21.03.2014 р., № STF00197569 від 04.04.2014 р., № STF00197292 від 04.04.2014 р., № STF00199941 від 09.04.2014 р., № STF00206311 від 18.04.2014 р., № STF00212644 від 25.04.2014 р., № STF00218383 від 02.05.2014 р., № STF00222955 від 12.05.2014 р., № STF00233597 від 23.05.2014 р., № STF00238475 від 30.05.2014 р., № STF00250348 від 12.06.2014 р., № STF00294619 від 07.08.2014 р., № STF00306549 від 21.08.2014 р., № STF00312338 від 28.08.2014 р., № KOF00032276 від 25.09.2014 р., на 1 арк.; № KOF00030893 від 18.09.2014 р., № KOF00029312 від 11.09.2014 р., № STF00317593 від 04.09.2014 р., № KOF0033412 від 02.10.2014 р., № KOF00035762 від 16.10.2014 р., № KOF0037054 від 23.10.2014 р., № KOF00039600 від 06.11.2014 р., № KOF0041653 від 18.11.2014 р., № KOF0045547 від 06.12.2014 р., № KOF00046155 від 11.12.2014 р., № KOF00047593 від 18.12.2014 р.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Стаття 201 Податкового кодексу України встановлює вимоги до складання податкових накладних.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Витрати підприємця можна віднести до складу валових лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування валових витрат. У свою чергу, фактичність витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо повязаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обовязкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обовязкове страхування життя або здоровя працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що повязані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги звязку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, повязані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо повязаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ч.2 вказаного закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг);

У відповідності до норм Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013 р. № 417 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за № 1618/24150 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО).

Використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;

здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Тобто, книга ОРО повинна містити інформацію щодо розрахункових операцій, проведених у готівковій та безготівковій формах.

У відповідності до ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у звязку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені в абзацах першому - сьомому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті.

Відповідно до вимог п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналізуючи зазначені нормативні приписи слід прийти до висновку, що господарські операції, за рахунок яких платник податків зобов'язаний формувати свої зобов'язання з ПДВ є індивідуально визначеними, а не абстрактними та мають документуватись відповідними первинними документами.

Згідно положень Поодаткового кодексу України, а також враховуючи принципи прийняття суб'єктом владних повноважень рішень, які викладенні у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається прийняття рішень на підставі припущень, які не підтверджуються відповідними доказами. У силу положень ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України саме на ДПІ покладено обов'язок доказувати законність своїх рішень. При цьому під доказами в адміністративному судочинстві розуміють будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України). Припущення в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не є доказами у справі.

Дослідженням матеріалів справи, у т.ч. Акту перевірки встановлено, що відповідачем чітко визначено, що призвело до заниження оподаткованого доходу та на підставі яких документів, наведено структуру загального оподаткованого доходу, надеведі дати та час проводки, сума, валюта та призначення платежу щодо коштів, які надійшли як оплата вартості товарів через термінал.

Натомість, надані позивачем первинні документи та пояснення продавців жодним чином не спростовують викладене. По суті позивачем визнано, що ним була допущена помилка у веденні податкового обліку. Щодо суми залишків товарно-матеріальних цінностей та/або використання товарів у власній господарській діяльності порушень не наведено, порушення податкового органу стосувалися виключно формування позивачем загального оподаткованого доходу.

Обґрунтування протиправності податкової вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій фактично ґрунтуються на твердженнях щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідальність за порушення пп. 1 п. 2 ст. 6, п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачена ч. 3 п. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до якої за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Оскільки судом встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу за 2014 р. на суму 38912,09 грн. правомірною є вимога про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 13502,51 грн. та застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 675,13 грн.

Позивач вказує, що Акт перевірки надійшов на його адресу поштою лише 27.04.2015 р. разом з яким надійшла і вимога про сплату боргу (недоїмки). Позивач вважає, що чинним законодавством передбачено право платника податків подавати заперечення на Акт перевірки, а отже вимога про сплату боргу може бути винесена лише після розгляду заперечень.

Проте, відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 р. № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за № 1622/24154 (чинної, на момент виникнення спірних відносин, втратила чинність 29.05.2015 р.) органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті. Вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до органу доходів і зборів та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням- розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску.

Також, суд критично відноситься до посилання позивача про процедурні порушення податковим органом при складанні рішення про застосування штрафних санкцій у вигляді невірного зазначення посади, прізвища, ініціалів посадової особи, яка прийняла рішення, оскільки такі доводи жодним чином не спростовують виявлені під час перевірки порушення та не можуть слугувати виключними підставами для скасування такого рішення.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідачем належним чином доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та податкової вимоги.

Твердження позивача протилежного не доводять.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які б могли свідчити про обґрунтованість позовних вимог.

За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що під час звернення до адміністративного суду позивач сплатив судовий збір за майнові вимоги у розмірі 182,70 грн., із необхідних 1827,00 грн. то з нього підлягає стягнення до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу, відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 12 червня 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 12.06.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_11 ОСОБА_11 ОСОБА_12