Ухвала суду № 53194501, 02.11.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

510/2047/13-к 1-кп/521/58/15

У Х В А Л А

м. Одеса 02 листопада 2015 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Морозової І.В.

за участю секретаря - Бурмістр І.І.,

прокурора - Григор'єва В.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілих - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

у підготовчому судовому засіданні за результатами проведення підготовки до судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, у скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 29 травня 2013 року за № 12013170400000371,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт надійшов до суду від прокуратури Одеської області.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, потерпіла, представник потерпілих, обвинувачений заявили про неможливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, просили повернути обвинувальний акт прокурору.

Заслухавши доводи сторін, вивчивши надані матеріали, суд прийшов до наступних висновків.

Пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Однак, в обвинувальному акті щодо ОСОБА_3 відсутнє формулювання обвинувачення, як твердження про вчинення певною особою злочину (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України), а лише зазначено, що йому повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Також обвинувальний акт не містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, а саме: які ж дії ОСОБА_3 (а не інших осіб) прокурор вважає грубим порушенням порядку, в чому конкретно виразились особлива зухвалість і винятковий цинізм дій ОСОБА_3, чи спричинив ОСОБА_3 потерпілому тілесні ушкодження і, якщо спричинив, то які саме. Зазначені обставини є кваліфікуючими ознаками злочину, інкримінованого ОСОБА_3, і їх викладення в обвинуваченні є обов'язковим.

Крім того, частиною 1 статті 291, пунктом 13 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що обвинувальний акт затверджується прокурором. Вимоги до затвердження обвинувального акту в законі не зазначені. Проте, суд вважає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 затверджений неналежним чином, оскільки затверджений лише підписом прокурора Бабіна О.Д. без печатки відповідної прокуратури, що відповідно до загальних правил документообігу є неналежним затвердженням.

Також, частиною 4 статті 291 КПК України встановлено вичерпний перелік документів, які додаються до обвинувального акту. Однак, всупереч зазначеним положенням, прокурором до обвинувального акту долучені і передані суду всі письмові докази (т. 1-4), і ця обставина може стати підставою для сумнівів в неупередженості суду, який мав можливість ознайомитись з доказами і сформувати власну думку з приводу провадження і свою позицію щодо його вирішення.

Таким чином, встановлено, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, що є підставою для його повернення прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, прокурору як такий, що не відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя І.В.Морозова