Ухвала суду № 53194348, 26.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 11-кп/796/1382/205 Головуючий в суді І-ої інстанції: Бандура І.С.

Категорія КК: ч. 3 ст. 187 КК Доповідач: Одинець В.М.

У х в а л а

Іменем України

26.10.2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого судді - Одинця В.М.,

суддів - Єфімова О.І., Бовтрук В.М.,

при секретарі - Яцевич Н.А.,

за участю прокурора - Глиняного С.В..,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12014100080008723 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 05 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця містаБуча Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого, судимого:

12.05.2015 Святошинським районним судом м. Києва за ст. 191 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн,

- визнано винуватим в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України і призначено йому покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 визначено обчислювати з 15 жовтня 2014 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою до вступу року в законну силу - залишений без змін.

Визначено, згідно з ч. 3 ст. 72 КК України вирок Святошинського районного суду м. Києва від 2.05.2015, за яким ОСОБА_2 засуджено за ст. 191 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. 00 коп. - виконувати самостійно.

Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) вартість витрат за ведення експертиз: 786 (сімсот вісімдесят шість) грн. 24 коп. за проведення трасологічної -експертизи № 1374 від 24.10.2014, та 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 84 коп. за проведення дово-хімічної експертизи № 995 хс від 17.11.2014.

Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПГІ НОМЕР_1) матеріальну шкоду в розмірі 1318 (одна тисяча триста вісімнадцять) грн. 00 коп. на користь ТОВ «Компаньйон Фінанс» (код ЄДРПОУ 37026574).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) матеріальну шкоду в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. на користь ТОВ «Партнер Фінанс» (код ЄДРПОУ 8327699).

За цим вироком ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що06.10.2014 приблизно о 14 год. 00 хв. з проникненням в інше приміщення - павільйон «Київське відділення № 196» по проспектуПалладіна, 13/1 в м. Києві, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, вчинив напад на ОСОБА_4 з метою заволодіння грошима, завдавши ТОВ «Компаньйон фінанс» майнову шкоду на загальну суму 1 318 грн.

Так, ОСОБА_2, не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, вирішив отримати гроші для особистих потреб шляхом вчинення розбійерного нападу на установу, яка надає громадянам споживчі кредити готівкою. З метою виконання злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном шляхом розбою, ОСОБА_2 06.10.2014 приблизно о 09 год., знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, взяв кухонний ніж, який мав намір використати під час вчинення злочину, та сховавши його у внутрішню кишеню своєї куртки, електропотягом прибув до залізничної станції «Святошин» в м. Києві.

О 12 год. того ж дня, ОСОБА_2, прибув до станції метро «Академмістечко» в м. Києві, та почав обходити територію, розташовану біля перехрестя вул. Уборевича та пр. Академіка Палладіна в м. Києві, з метою підшукання установи, яка пов'язана з наданням готівкових коштів.

Приблизно о 14 год. 06.10.2014 ОСОБА_2 звернув увагу на павільйон, розташований по пр. Палладіна, 13/1 в м. Києві, який належить ТОВ «Компаньйон фінанс», та з рекламного оголошення, розміщеного біля входу, дізнався про можливість отримання готівки у даному приміщенні. Переконавшись у відсутності в приміщенні, яке належить ТОВ «Компаньйон фінанс», відвідувачів, з метою вчинення злочину, зайшов в середину павільйону, де знаходилась лише молодший менеджер ОСОБА_4

Діставши з кишені своєї куртки заздалегідь приготований ніж і утримуючи його в руці, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_4 та погрожуючи останній застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, змусив її відчинити сейф та видати всі наявні в ньому грошові кошти. У свою чергу ОСОБА_4, будучи наляканою наявним у ОСОБА_2 ножем та відчуваючи у зв'язку з цим реальну небезпеку для свого життя та здоров'я, відчинила встановлений біля її робочого місця сейф, поставила його на робочий стіл, звідки ОСОБА_2 дістав гроші в сумі 1318 грн., які належать ТОВ «Компаньйон фінанс», та сховавши гроші до кишені своєї куртки, з місця вчинення злочину втік, завдавши ТОВ «Компаньйон фінанс» майнову шкоду.

ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, 15.10.2014 р. вирішив вчинити розбійний напад з проникненням в інше приміщення - павільйон «Кредит кафе», що розташований по вул. Уборевича, 1 в м. Києві, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, з метою заволодіння грошима, які належать ТОВ «Партнер фінанс».

Так, ОСОБА_2, з метою виконання злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном шляхом розбою, 15.10.2014 приблизно о 09 год., знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, взяв кухонний ніж, який мав намір використати під час вчинення злочину, та сховавши його у внутрішню кишеню своєї куртки, електропотягом прибув до залізничної станції «Святошин» в м. Києві.

Після цього прослідував до станції метро «Академмістечко» в м. Києві, та почав обходити територію, розташовану біля перехрестя вул. Уборевича та пр. Академіка Палладіна в м. Києві, з метою підшукання установи, діяльність якої пов'язана з наданням готівкових коштів.

Приблизно о 12 год. 20 хв. 15.10.2014 ОСОБА_2 звернув увагу на павільйон з вивіскою і «Кредит кафе», розташований по вул. Уборевича, 1 в м. Києві, який належить ТОВ «Партнер фінанс», та з рекламного оголошення, розміщеного біля входу, дізнався про можливість отримання готівки у даному приміщенні. Переконавшись у відсутності в приміщенні «Кредит кафе», відвідувачів, з метою вчинення злочину, прослідував всередину павільйону, де знаходилась лише операціоніст-касир ОСОБА_5

Діставши з куртки заздалегідь приготований ніж та тримаючи його в руці, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_5 та погрожуючи останній застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, змусив її відчинити сейф та видати всі наявні в ньому грошові кошти. У свою чергу ОСОБА_5, будучи наляканою наявним у ОСОБА_2 ножем та відчуваючи реальну небезпеку для свого життя таздоров'я, відчинила встановлений біля її робочого місця сейф, звідки дістала гроші в сумі 8 000 грн. купюрами по 200 грн., які належать ТОВ «Партенр фінанс» та віддала їх ОСОБА_2, який, сховавши гроші до кишені своєї куртки, з місця вчинення злочину втік, завдавши ТОВ «Партнер фінанс» майнову шкоду.

Не погоджуючись з вироком суду захисник ОСОБА_3, просить змінити вирок, та перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_2 з ч. 3 ст.187 КК України, на менш тяжке кримінальне правопорушення, а саме на ч. 1 ст.187 КК України, з урахуванням характеристик, молодого віку ОСОБА_2, та відсутності обставин які обтяжують покарання ОСОБА_2

В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник вказує, що засудження ОСОБА_2 у скоєні злочину передбаченого ч. З ст. 187 КК України, а саме: розбою, поєднаного з проникненням у інше приміщення чи сховище,є передчасними, помилковим та не відповідає обставинам справи, оскільки приміщення павільйонів мали вільний доступ для всіх відвідувачів, а тому в даному випадку склад злочину передбачений ч. 3 ст.187 КК України, а саме: розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище відсутній, оскільки відсутнє незаконне проникненняОСОБА_2 в приміщення, а факт вільного доступу відвідувачів та самого ОСОБА_2 до приміщень підтверджуються записам відеокамер спостереження.

Також, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що у павільйонах були відсутні, допоміжні приміщення, підсобка, або конструкції перегородок, які мали б забезпечити відвідувачам перешкоду для "незаконного" проникнення.

Крім того, захисник вказує, що висновки суду про наявність умислу у ОСОБА_2 на вчинення розбійного нападу, протирічатьпостанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», яка вказує, що під проникненням в приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.

Заслухавши доповідь судді доповідача, захисника ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу, та просив перекваліфікувати дії обвинуваченого, з призначенням більш м'якого покарання згідно санкції ч. 1 ст. 187 КК України, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу захисника та просив змінити вирок, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги захисника і приходить до висновку про її безпідставність з таких підстав.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника в частині невірної кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 187 КК України, а саме, що в його діях відсутня така складова, як проникнення до іншого приміщення, оскільки приміщення павільйонів мали вільний доступ для всіх відвідувачів, тобто захист не оспорює сам факт скоєння вказаного злочину але вважає що його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 187 КК України.

Як вірно зазначив суд першої інстанції у вироку, що відповідно до постанови ПВС України від 06 11 2009 р. № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» та листа ВССУ від 29 01 2013 р. № 223-161/0/4-13 « Про практику застосування судами окремих норм матеріального права щодо кваліфікації розбою, поєднаного з проникненням у приміщення», відповідно до яких, якщо суб»єкт злочину поставив собі за мету заволодіти майном певного виду, якості, місце знаходження якого зумовлює вибір конкретний спосіб посягання, реалізація якого передбачає входження чи потрапляння в приміщення незважаючи на режим доступу до нього ( вільний, заборонений), то фізичне опинення в такому приміщенні з означеною ціллю є незаконним, а з вчиненням наступних дій із застосуванням насильства чи погроз його застосування з метою заволодіння майном, має кваліфікуватися як розбій поєднаний з проникненням у приміщення.

Як було встановлено, обвинувачений не заперечував, що проникав до вказаних приміщень ТОВ «Компаньйон фінанс» та ТОВ «Партнер фінанс» саме з метою розбійного нападу, та заволодіння майном потерпілих, готувався до цього, взявши з дому ніж.

Також, колегія бере до уваги, що в своїх доводах в апеляційній скарзі захисник не відмежовує терміни приміщення та іншого приміщення, що значно відрізняються за поняттям, про що вказано в Постанові Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 «Про практику застосування судами окремих норм матеріального права щодо кваліфікації розбою.

Серед іншого, колегія суддів, при перевірці доводів апеляційної скарги захисту, бере до уваги обґрунтованість висновків суду першої інстанції в частині призначення покарання в майже мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 187 КК України, та неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства.

Відповідно до ст. 55 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як засудженим так і іншими особами.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при- значаючи покарання обвинуваченому суд першої інстанції врахував всі обставини по справі, особу ОСОБА_2, той факт, що скоєний ним злочин віднесено до категорії особливо тяжких, дані про його особу та призначив покарання яке відповідає тяжкості скоєного злочину вірно вказавши про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, та яке буде достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Беручи до уваги, що в ході апеляційного розгляду кримінального провадження не було встановлено підстави для скасування чи зміни вироку, та керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 413, 414 КПК України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 05.06.2015 року щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187 КК України - залишити без змін.

Судді:

______ ______ _______