Постанова № 53193610, 04.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2015 р. Справа№ 910/15549/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,

представників:

від позивача Чечотка М.В., дов. від 09.09.2015 №610/22,

Бугаєнко М.Б., дов. від 09.09.2015 №615/22,

від відповідача Федорець Д.Д., дов. від 30.12.2014 №19-270,

Бабіна Т.М., дов. від 23.10.2015 №23.10.2015,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2015 (підписане 28.07.2015)

у справі №910/15549/15 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»

про стягнення 23 701 962,37 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (далі - відповідач) 11 682 478,43 грн попередньої оплати, 2 504 201,72 грн пені за порушення строків поставки та 9 515 282,22 грн пені за недопоставлений товар.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2015 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 11 682 478, 43 грн попередньої оплати, 2 504 201,72 грн пені за порушення строків поставки товару, 9 515 282,22 грн пені за недопоставлений товар та 73 080 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2015 скасувати частково, постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Центренерго» в частині стягнення пені в сумі 2 504 201,72 грн за порушення строків поставки та пені в сумі 9 515 282,22 грн за недопоставлений товар відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не враховано, що товар отриманий позивачем у строки та в обсязі, передбачені контрактом від 02.09.2014 №212. При цьому, судом першої інстанції безпідставно стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» пеню за недопоставку товару, оскільки на зазначену у оскаржуваному рішенні суду суму позивач попередню оплату не проводив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 30.09.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали від 25.08.2015) - 27.08.2015, долучені до матеріалів справи.

29.09.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу.

29.09.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 відкладено розгляд апеляційної скарги на 26.10.2015.

21.10.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав письмові пояснення щодо наявності в контракті умови про попередню оплату товару та безпідставність стягнення пені, а також письмові пояснення щодо не дослідження судом першої інстанції обставин справи відносно актів приймання-передачі товару та нарахування пені.

23.10.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав узагальненні пояснення.

У судовому засіданні 26.10.2015оголошно перерву до 04.11.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 строк вирішення спору у справі №910/15549/15 продовжено на 15 днів.

02.11.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав клопотання, у порядку ст.83 ГПК України про зменшення розміру штрафних санкцій (пені).

03.11.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач подав додаткові заперечення.

У судовому засіданні 04.11.2015 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2015 скасувати частково, постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Центренерго» в частині стягнення пені в сумі 2 504 201,72 грн за порушення строків поставки та пені в сумі 9 515 282,22 грн за недопоставлений товар відмовити.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2014 між Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (покупець) укладено контракт №212 (далі - контракт), за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець купити вугілля марки Т, ввезене на митну територію України по коду відповідно до УКТ ЗЕД 2701 19 00 00 (далі - товар), на умовах, вказаних у контракті.

Загальна кількість товару, який поставляється орієнтовно складає 110 000 метричних тон (+/- 10%) (пункт 1.2 контракту).

Поставка товару виконується партіями, розмір партії визначається сторонами в додатках до контракту, які є його невід'ємною частиною (пункт 1.4 контракту).

Пунктом 3.1 контракту передбачено, що поставка товару проводиться залізничним транспортом, партіями, насипом, у відкритих, технічно справних, очищених від залишків раніше перевезеного вантажу, залізничних на піввагонах із застосуванням необхідних заходів проти замерзання вантажу за мінусових температур. Реквізити вантажоотримувача зазначаються у заявках покупця, заздалегідь узгоджених з продавцем, або у додатках до контракту, а також інструкції із заповнення залізничних накладних.

За умовами контракту до 15 числа поточного місяця покупець зобов'язався надіслати продавцю по електронній пошті заявку на наступний календарний місяць із зазначенням кількості запланованого до поставки товару, станції призначення вантажоотримувача (пункт 3.2 контракту).

Порядок проведення розрахунків за товар контрагенти погодили в п.5.2 контракту, яким встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок продавця на підставі рахунків продавця і розрахунку суми платежу з урахуванням положень пунктів 4.7, 5.3 контракту.

Окрім оплати за товар покупець компенсує продавцю фактичні затрати, понесені при поставці товару:

- за перевезення товару від залізничної станції-переходу кордону України до залізничної станції вантажоотримувача. Компенсація проводиться на підставі виставленого продавцем рахунка і детальної розшифровки фактично понесених затрат;

- обов'язкових платежів і послуг з митного оформлення товару в Україні. Компенсація проводиться на підставі виставленого продавцем рахунка і копій підтверджуючих документів, завірених належним чином;

- обов'язкових платежів, пов'язаних з купівлею валюти, відкриттям та виконанням акредитиву. Компенсація проводиться на підставі виставленого продавцем рахунка і копій підтверджуючих документів, завірених належним чином;

- за проведення інспекції міжнародною лабораторією (SGS) на станції вантажоотримувача. Компенсація проводиться на підставі виставленого продавцем рахунка і копій підтверджуючих документів, завірених належним чином (пункт 5.3 контракту).

Відповідно до п.6.2 контракту датою поставки партії товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі товару (пункт 6.3 контракту).

Контракт набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014 або до виконання сторонами зобов'язань, визначених контрактом (пункт 11.5 контракту).

02.09.2014 сторонами було підписано додаток № 1 до контракту (далі - додаток №1), в якому зазначено, зокрема, реквізити вантажоотримувачів, а саме:

- Зміївська ТЕС (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Комсомольське; ідентифікаційний код 05471247), код одержувача 3128, станція вантажоотримувача - Лиман Південний з/д, Україна, код ст. 444002; період відвантаження: вересень 2014 року; період поставки вересень - жовтень 2014; кількість вугілля марки Т до відвантаження - 30 000 тонн (+/-10%) (п.п.2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 п.2.1 додатку № 1);

- Трипільська ТЕС (08120, Київська область, Обухівський район, м.Українка; ідентифікаційний код 00131334), код одержувача 3371, станція вантажоотримувача - Трипілля - Дніпровське Південно-Західної з/д, Україна, код ст. 344707; період відвантаження: вересень 2014 року; період поставки вересень - жовтень 2014; кількість вугілля марки Т до відвантаження - 70 000 тонн (+/-10%) (п.п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 п.2.2 додатку № 1).

Додаток № 1 є невід'ємною частиною контракту (п.4 додатку №1).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

Частинами 1, 2 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом першої інстанції, Публічним акціонерним товариством «Центренерго» здійснено передоплату за постачання вугілля за вказаним вище контрактом у сумі 82 876 961,60 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: від 04.09.2014 № 4524 на суму 27 266 085 грн; від 11.09.2014 № 4603 на суму 28 503 090 грн; від 19.09.2014 №4692 на суму 4 403 220 грн; від 03.10.2014 № 4890 на суму 2 325 769,25 грн; від 08.10.2014 № 4969 на суму 4 300 000 грн; від 15.10.2014 № 5057 на суму 2 012 570,35 грн; від 29.10.2014 № 5238 на суму 14 066 227 грн.

На виконання умов контракту відповідач здійснив поставку товару у кількості 49 436,25 тонн загальною вартістю 67 639 306,83 грн, що підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції: від 03.12.2014 №212-1; від 03.12.2014 №212-2; від 03.12.2014 №212-3; від 04.12.2014 №212-4; від 04.12.2014 №212-5; від 04.12.2014 №212-6; від 04.12.2014 №212-7; від 04.12.2014 №212-8; від 04.12.2014 №212-9; від 04.12.2014 №212-10; від 04.12.2014 №212-11; від 05.12.2014 №212-12; від 05.12.2014 №212-13; від 05.12.2014 №212-14; від 05.12.2014 №212-15; від 05.12.2014 №212-16; від 05.12.2014 №212-17; від 05.12.2014 №212-18; від 05.12.2014 № 212-19; від 05.12.2014№212-20; від 05.12.2014 №212-21; від 05.12.2014№212-22; від 05.12.2014 №212-23; від 05.12.2014 №212-24; від 08.12.2014 №212-25; від 08.12.2014 №212-26; від 08.12.2014 №212-27; від 08.12.2014 №212-28; від 08.12.2014 №212-29; від 08.12.2014 №212-30; від 08.12.2014 №212-31; від 08.12.2014 №212-32; від 08.12.2014 №212-33; від 08.12.2014№212-34; від 08.12.2014 №212-35; від 08.12.2014 №212-36; від 08.12.2014 №212-37; від 09.12.2014 №212-38; від 09.12.2014 №212-39; від 09.12.2014 №212-40; від 09.12.2014№212-41; від 09.12.2014 №212-42; від 09.12.2014№212-43; від 09.12.2014 №212-44; від 09.12.2014 №212-45; від 09.12.2014 №212-46; від 09.12.2014 №212-47; від 09.12.2014 №212-48; від 09.12.2014 № 212-49; від 09.12.2014 №212-50; від 10.12.2014 №212-51; від 10.12.2014 № 212-52; від 10.12.2014 №212-53; від 10.12.2014 № 212-54; від 11.12.2014 №212-55; від 11.12.2014 № 212-56; від 11.12.2014 №212-57; від 11.12.2014 №212-58; від 11.12.2014 №212-59; від 11.12.2014 №212-60; від 11.12.2014 №212-61; від 12.12.2014 №212-62; від 19.12.2014 №212-63; від 19.12.2014 №212-64; від 19.12.2014 №212-65; від 19.12.2014 №212-66; від 19.12.2014 №212-67; від 19.12.2014 №212-68; від 19.12.2014 №212-69.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без жодних зауважень та заперечень.

З наявних в матеріалах справи актів на відшкодування фактично понесених відповідачем затрат: від 30.12.2014 від №1; від 30.12.2014 №2; від 12.01.2015 №3 та від 26.02.2015 № б/н вбачається, що відповідач поніс затрати як продавець на загальну суму 3 555 176,34 грн.

Матеріали справи свідчать, що об'єм недопоставленого відповідачем вугілля складає 40 563,75 тонн.

Вказаний об'єм розрахований наступним чином:

30 000 тонн (Зміївська ТЕС) + 70 000 тонн (Трипільська ТЕС) = 100 тонн - 10% (допустима похибка) = 90 000 тонн (запланований об'єм згідно додатку №1 до контракту);

49 436,25 тонн - об'єм поставленого товару;

90 000 тонн - 49 436,25 тонн = 40 563, 75 тонн.

Враховуючи суму передоплати та об'єм фактично поставленого вугілля, сума передоплати на яку не було здійснено поставку складає 11 682 478,43 грн (82 876 961,60 грн - 3 555 176,34 грн - 67 639 306,83 грн).

24.04.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою №8-0412133, якою просив у семиденний строк сплатити штрафні санкції та повернути суму попередньої оплати.

У відповідь на вказаний лист відповідач у листі від 28.05.2015 №01-1.1/01984 (вх.350-1/22 від 03.06.2015) зазначив про те, що застосування штрафних санкцій до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» є необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам контракту, оскільки пропуску строку поставки не відбулось.

За умовами додатку № 1 до контракту, який є його невід'ємною частиною, сторони погодили: кількість вугілля, яке має бути поставлено відповідачем (100 000 тонн); період поставки (вересень - жовтень 2014); дату поставки - дата підписання сторонами акта приймання-передачі партії товару.

Доводи скаржника про те, що Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» поставлено товар у повному обсязі та у визначений строк, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Долучені відповідачем до матеріалів справи сертифікатами СЖС підтверджують якість вугілля та фактичне його доставлення вантажоодержувачу (Зміївська ТЕС та Трипільська ТЕС).

Щодо посилань скаржника на обов'язок оформлення актів приймання-передачі обома сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.п.2.2.1 контракту якість товару, що поставляється по даному контракту повинна відповідати контрактним показникам та підтверджуватись сертифікатом якості незалежної міжнародної лабораторії (SGS), виданим окремо на кожну партію товару.

Згідно з п.п.2.2.2 контракту продавець залучає за власний рахунок для перевірки якості та кількості товару незалежну міжнародну лабораторію (SGS) на станції призначення вантажоотримувача.

Міжнародна лабораторія (SGS) спільно з уповноваженим представником продавця та представником покупця проводить спільну інспекцію якості і кількості партії товару на станції призначення вантажоотримуача, за результатами якої виписується сертифікат (п.п.2.2.3 контракту).

Для своєчасного проведення спільної інспекції якості та кількості партії товару, продавець зобов'язаний забезпечити присутність свого уповноваженого представника на станції вантажоотримувача (п.п.2.2.4 контракту).

Тобто, умовами контракту передбачено обов'язок продавця залучити міжнародну лабораторію для інспекції товару по якості та кількості, а також обов'язок забезпечити присутність свого уповноваженого представника для здійснення приймання товару по якості та кількості.

Після перевірки за участю представників сторін поставленого товару по якості і кількості, оформлення сертифіката SGS, сторони оформлюють та підписують акт приймання-передачі партії товару (п.2.3 контракту).

Акти приймання-передачі вугільної продукції фіксують остаточний обсяг фактично переданого товару за певний період, а відтак, оскільки саме відповідач є тією особою, яка вчиняє першу дію - передає товар, він, як продавець за спірним правочином повинен надати відповідним чином оформлений акт для прийняття покупцем товару (вугільної продукції).

Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи невиконання відповідачем обов'язку передання оплаченого товару та неповернення грошових коштів, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 11 682 478,43 грн попередньої оплати є правомірним.

Доводи апелянта щодо неможливості своєчасного оформлення актів приймання-передачі товару у зв'язку із здійсненням процедури перереєстрації на підконтрольній державним органам України території та переміщення працівників, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не впливають на процедуру оформлення актів приймання-передачі товару. Первинна інформація, необхідна для складання актів приймання-передачі товару була саме у Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго». Воно є продавцем за контрактом і має першочергову інформацію щодо строків, обсягів, марки та іншої інформації, необхідної для складання акта приймання-передачі товару.

Щодо вимог в частині стягнення з відповідача 2 504 201,72 грн пені за порушення строків поставки товару та 9 515 282,22 грн пені за недопоставлений товар, необхідно зазначити наступне.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач визначає періоди прострочення поставки товару, починаючи з 01.11.2014 (31.10.2014 - останній день строку поставки вугілля) до дати оформлення відповідних актів приймання-передачі вугілля, зокрема: 02.12.2014; 03.12.2014; 04.12.2014; 07.12.2014; 08.12.2014; 09.12.2014; 10.12.2014; 11.12.2014; 18.12.2014.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (п. 4 ст.231 ГК України).

Як зазначалось вище, оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок продавця на підставі рахунків продавця і розрахунку суми платежу з урахуванням положень пунктів 4.7, 5.3 контракту.

Посилання відповідача щодо наявності в контракті умови попередньої оплати, зокрема, в п.4.7 контракту безпідставне, оскільки даний пункт відноситься до розділу 4 контракту «Валюта контракту та ціна товару». Вказаний пункт контракту не регулює порядок розрахунків за поставлений товар, а фактично визначає порядок конвертації валюти контракту з долара в гривню.

Умовами контракту, зокрема, п.1.3 не передбачено здійснення поставки товару на суму попередньої оплати.

Крім того, при перерахуванні коштів за поставку вугільної продукції в сумі 82 876 961,60 грн в платіжних доручення в графі «призначення платежу» не вказано, що це попередня оплата, а тому твердження відповідача спростовуються наведеним вище.

В п.8.3 контракту сторони передбачили, що у випадку порушення строків поставки та/або об'ємів поставки продавець оплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості невідвантаженого в строк та/або недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст.231 ГК України застосування штрафних санкцій у визначених цією статтею розмірах є обов'язковим, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.12.2013 у справі №3-35гс13.

За таких обставин твердження апелянта про те, що умови п.8.3 контракту не відповідають положенням діючого законодавства, що регулюють питання стягнення з боржника пені за порушення зобов'язання, є хибними.

Перевіривши розрахунок, суд першої інстанції задовольнив вимогу про стягнення з відповідача 2 504 201,72 грн пені за порушення строків поставки товару та 9 515 282,22 грн пені за недопоставлений товар, з чим погоджується колегія суддів.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) необхідно зазначити наступне.

Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання передбачено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18).

На підтвердження існування виняткових обставин апелянт посилається на те, що на підставі Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014 з 15.04.2014 у Донецькій області розпочалась антитерористична операція, переміщення працівників за межі постійного міста роботи з 01.11.2014, а також важкий фінансовий стан відповідача, що викликаний, зокрема, тим, що НКРЕКП ДП «Енергоринок» не оплатив Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» в період лютий-квітень 2015 року за електричну енергію кошти в обсязі 718 млн. грн.

Проте, про проведення у Донецькій області антитерористичної операції заявнику було відомо задовго до укладення контракту (02.09.2014).

Відповідно до статті 6 ЦК Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Решта підстав, наведених відповідачем, виникла у Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», як продавця за контрактом вже після набуття ним зобов'язань за останнім, зокрема, з приймання та оплати вартості отриманого товару.

Таким чином, оцінивши надані відповідачем докази, а також враховуючи інтереси обох сторін, за висновками колегії суддів наведені апелянтом обставини не є винятковими.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2015 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2015 у справі №910/15549/15 - без змін.

2. Матеріали справи №910/15549/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій