Постанова № 53193540, 04.11.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.11.2015 справа №908/982/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретаріОСОБА_4розглянувши апеляційну скаргу Державної організації «Комбінат «Зірка», м. ЗапоріжжяЗа участю представників сторін: позивача - відповідача - ОСОБА_5 (посвідчення від 12.04.13 № 016182) ОСОБА_6Є (довіреність від 24.12.2014 № 857)на рішення господарського суду Запорізької областівід29.04.2014 рокуу справі№908/982/14 (суддя Гандюкова Л.П.)за позовомВ.о. Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м.Запоріжжядо Державної організації «Комбінат «Зірка», м. Запоріжжяпропро стягнення суми 31965,65 грн. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря

ВСТАНОВИВ:

Запорізький міжрайонний екологічний прокурор звернувся в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжя до господарського суду Запорізької області з позовом до Державної організації «Комбінат «Зірка»» про стягнення 31 965,65 грн. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.04.2014р. позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з Державної організації «Комбінат «Зірка», м. Запоріжжя, на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету Запорізької обласної ради та місцевого бюджету Заводського району м. Запоріжжя суму 31 965 (тридцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 65 коп. збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря та зараховано вказану суму на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевим бюджетами».

Стягнуто з Державної організації «Комбінат «Зірка» судовий збір у сумі 1827,00 грн.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи доведений факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу в порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря» і порушник повинен нести цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування завданої ним Державі шкоди.

Відповідач Державна організація «Комбінат «Зірка» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати в цілому рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2014р. по справі №908/982/14 та відмовити в задоволенні позову.

Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги заявник, зокрема, вказує на те, що судом першої інстанції не були взяти до уваги заперечення відповідача, а саме відповідач зазначав, що по джерелу №13 «Автомобільна естакада» фактично було відпрацьовано 225год./рік, а не 720 год./рік, як було вказано в довідці відповідача та, відповідно, застосовано при розрахунку збитків позивачем. Зазначає, що дані були надані помилково, винна особа відповідальна за раніше надану інформацію про фактичні роботи стаціонарних джерел притягнута до відповідальність.

Також відповідач не згоден з нарахування збитків по джерелу №19 «ОСОБА_4 легкового автотранспорту» на загальну суму 110,52 грн., оскільки дане джерело є пересувним і згідно Податкового кодексу України на нього справляється екологічний податок.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи.

Звертає увагу на те, що внаслідок дій відповідача (викидів забруднюючих речовин без дозволу) державі завдано збитків в сумі 31 965,65 грн., які розраховані на підставі Методики розрахунку відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.12.2008р. №639, згідно з довідкою відповідача про фактичні роботи стаціонарних джерел та звіту з інвентаризації забруднюючих речовин в атмосферу.

Згідно зі звітом з інвентаризації забруднюючих речовин в атмосферу ДО «Комбінат «Зірка» джерело викиду № 19 є стаціонарним.

Розпорядженням від 20.10.15 року №04-08/825/15 у звязку з находженням у відпустці судді Кододової О.В. та судді Мартюхіної Н.А на підставі ч.5 ст.26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п.10.1, 17 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 23.06.2015р, змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Агапов О.Л., судді: Сгара Е.В., Склярук О.І.

Розпорядженням від 03.11.15 року №04-08/975/15 у звязку з находженням у відрядженні судді Сгара Е.В. на підставі ч.5 ст.26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п.10.1, 17 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 23.06.2015р, змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Агапов О.Л., судді: Малашкевич С.А., Склярук О.І.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників, Донецький апеляційний господарський суд встановив.

В період з 30.10.2013 р. по 13.11.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області було проведено планову перевірку дотримання ДО «Комбінат «Зірка» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДО «Комбінат «Зірка» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 127 (а.с. 23-31). Перевірка здійснювалася за участю головного інженера ДО «Комбінат «Зірка». В Акті перевірки екологічною інспекцією зафіксовано виявлені порушення, зокрема, зазначено, що відповідач здійснював господарську діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами спеціально уповноваженого на те органу виконавчої влади у період з 27.12.2012 р. по 12.08.2013 р. включно. Акт отримав генеральний директор ДО «Комбінат «Зірка».

Відносно генерального директора ДО «Комбінат «Зірка» позивачем складений протокол № 003142 від 12.11.2013 р. про здійснення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.78 КУпАП. Постановою № 000675/01/07 від 25.11.2013 р. на генерального директора накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Генеральному директору ДО «Комбінат «Зірка» внесено припис від 19.11.2013 р. № 200/07-П. На виконання зазначеного припису відповідачем надано довідку про фактичні години роботи з 27.12.2012 р. по 12.08.2013 р. стаціонарних джерел викидів промислового майданчика ДО «Комбінат «Зірка» (лист від 25.11.2013 р. № 756, т.1 а.с. 18).

Позивачем направлено відповідачу претензію від 30.01.2014 р. № 361/03 про сплату на зазначений рахунок шкоди, заподіяної державі у розмірі 31965,65 грн. У відповіді на претензію № 148 від 27.02.2014 р. відповідач зазначив про свою незгоду з розрахунком шкоди, надав свій розрахунок збитків.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13, ч.ч. 1, 2 ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно статті 2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст.5 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси на території України підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України.

Згідно з ст. 41 вказаного Закону економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.22 Закону «Про охорону атмосферного повітря» для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають, зокрема: відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Статтями 33 та 34 вказаного Закону встановлено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 68, 69 "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст.1166 ЦК України, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 5 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. № 02-5/215 «Про деякі питання вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди» підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені ст.1166 ЦК України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища.

Зобов'язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи - шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

При вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, на позивача покладений обов'язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок; на відповідача - відсутність вини.

Згідно з пунктом 1.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.09.2008р. № 464, акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Порушення, які мають значення для вирішення даного спору, встановлені в акті перевірки дотримання ДО «Комбінат «Зірка» вимог природоохоронного законодавства. Акт підписаний присутнім при перевірці головним інженером ДО «Комбінат «Зірка», та екземпляр акту отриманий генеральним директором, відносно якого також складений протокол про адміністративні правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу. Доказів оскарження та скасування вказаного акту перевірки і постанови у встановленому законом порядку не надано.

Відповідно до ст.10 Закону «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни- суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно з ст. 11 вказаного Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Як зазначено у акті перевірки та підтверджено сторонами у справі, відповідач у період з 27.12.2012 р. по 12.08.2013 р. включно здійснював господарську діяльність без дозволу спеціально уповноваженого на те органу виконавчої влади на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Відповідно до даного акту відповідач на момент перевірки надав дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: дозвіл №2310136600-13 терміном дії з 27.12.2007 р. по 26.12.2012 р., дозвіл № 2310136600-13 терміном дії з 13.08.2013 р. по 12.08.2018 р.

Відповідач щодо відсутності спеціального дозволу за зазначений період (з 27.12.2012 р. по 12.08.2013 р.) не заперечує. У матеріалах справи мається копія дозволу № 2310136600-13 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (а.с. 88), виданого ДО «Комбінат «Зірка»; термін дії дозволу з 13.08.2013 р. по 12.08.2018 р. Дозвіл виданий на промисловий майданчик по вул. Республіканській, 127 в м. Запоріжжя.

Враховуючи викладені обставини, підстави позову, суд першої інстанції правомірно зазначив, що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства: здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без спеціального дозволу, є доведеним. Зважаючи на приписи законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та встановлюються підстави настання відповідальності, в даному випадку відповідальність у вигляді відшкодування шкоди (збитків) покладається на відповідача. Відповідачем не доведено відсутність його вини у спричиненні шкоди.

Розрахунок розміру заподіяних збитків здійснено згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639 (далі - Методика). Розмір заявленої до стягнення суми збитків становить 31965,65 грн. Розрахунок здійснено за період часу з 27.12.2012 р. по 12.08.2013 р. включно згідно з відомостями про фактичні години роботи за зазначений період стаціонарних джерел викидів промислового майданчика ДО «Комбінат «Зірка», наданими відповідачем (лист-довідка відповідача від 25.11.2013 р. № 756, а.с. 19).

Згідно з п. 1.2 Методики вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Відповідно до п. 2.1.2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема: викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Згідно з п.п. 2.2, 2.8 даної Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведені перевірки суб'єктів господарювання інструментально - лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 2.7.1 Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу (п. 3.11). Факт усунення порушення може бути підтверджений отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 3.12 Методики).

При розрахунку розміру збитків враховується час роботи джерела (кількість годин) викиду і-тої забруднюючої речовини, згідно довідки підприємства.

Із наданого позивачем розрахунку слідує, що при визначені розміру збитків приймалися: фактична кількість шкідливих речовин, викинутих в атмосферу (г/с), потужність дозволеного викиду шкідливих речовин, безрозмірний показник відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини та прийняті коефіцієнти, що відповідає Методиці.

Як слідує з матеріалів справи, розрахунок збитків здійснений позивачем, виходячи з фактичних годин роботи джерел викидів відповідача, відповідно до довідки відповідача (а.с. 19), наданої на виконання припису позивача та підписаної генеральним директором ДО «Комбінат «Зірка» із засвідченням підпису печаткою підприємства. Розрахунок зроблений, виходячи з кількості годин окремо по кожному джерелу відповідача.

Заперечуючи проти розрахунку збитків, відповідач зазначає, зокрема, що по джерелу № 13 «Автомобільна естакада» фактично було відпрацьовано 225 год./рік, а не 720 год./рік, як було вказано в довідці відповідача та, відповідно, застосовано при розрахунку збитків позивачем. Зазначає, що дані були надані помилково, винна особа притягнута до відповідальності.

Судова колегія зазначає, що судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги заперечення відповідача, оскільки як вбачається з копії наказу генерального директора ДО «Комбінат «Зірка» від 28.02.2014 р. № 11к про оголошення догани (а.с. 56), в наказі зазначено, що години роботи джерела № 13 вказані помилково (720 годин при фактичних 189). При цьому, в контррозрахунку збитків відповідача по джерелу № 13, 189 годин є приблизною величиною, вирахуваною арифметично. Тобто, вбачаються певні розбіжності: 225 годин зазначено в письмовому відзиві, 189 годин в наказі. Таким чином, судом взяті до уваги дані, зазначені в першому листі-довідці, наданому відповідачем, - 720 годин та які були використані в розрахунку збитків. Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що лист-довідка відповідача від 25.11.2013 р. № 756, в якій вказано 720 годин роботи, підписаний не притягнутим до дисциплінарної відповідальності провідним інженером, а генеральним директором ДО «Комбінат «Зірка» (т.1, а.с. 18).

Крім того, відповідач заперечує щодо нарахування збитків по джерелу № 19 «ОСОБА_4 легкового автотранспорту» на загальну суму 110,52 грн., оскільки, на його думку, дане джерело не є стаціонарним, а є пересувним джерелом забруднення, відповідний (екологічний) податок утримується і сплачується податковими агентами під час реалізації палива.

Судова колегія не може погодитись з такою позиціє відповідача виходячи з наступного.

Згідно зі звітом відповідача з інвентаризації забруднюючих речовин в атмосферу (т.1 а.с. 89-101) джерело викиду № 19 є стаціонарним.

Відповідно до Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995р. № 7, в даній Інструкції узагальнені та викладені основні вимоги до оформлення звіту по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин (п. 1.2). Застосування даної Інструкції обов'язкове при проведенні інвентаризації викидів забруднюючих речовин виробничими об'єднаннями і промисловими підприємствами, організаціями і установами, які мають викиди забруднюючих речовин в атмосферу, незалежно відомчого підпорядкування і форм власності (п. 1.3). Матеріали звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин затверджуються керівником підприємства, для якого виконується інвентаризація (п. 1.11). Інвентаризація викидів - систематизація інформації про розміщення джерел забруднення атмосфери на території, види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря (п. 1.15.2). Стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу (п. 1.15.5).

Таким чином, враховуючи, що розрахунок розміру збитків, здійснений позивачем на підставі звіту відповідача з інвентаризації забруднюючих речовин в атмосферу (звіт затверджений керівником підприємства-відповідача) та відповідно до якого джерело викиду № 19 є стаціонарним джерелом забруднення атмосфери, розрахунок розміру збитків здійснений позивачем вірно. Крім того, предметом спору є стягнення збитків, а не обов'язкових зборів та податків.

Як зазначалося вище, відповідач дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в період часу з 27.12.2012 р. по 12.08.2013 р. включно не надав, здійснення господарської діяльності без спеціального дозволу не заперечував.

Таким чином, господарський суду дійшов правомірного висновку щодо того, що відповідач, здійснюючи викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, порушив вимоги ст.11 Закону «Про охорону атмосферного повітря» та має нести цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування завданої ним державі шкоди. Розмір збитків в сумі 31965,65 грн. здійснений позивачем вірно відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639..

Стосовно стягнення збитків на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Запорізької обласної ради та місцевого бюджету Запорізької міської ради, судом враховано наступне.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема: б) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Статтею 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" було встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2014 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьої ст.29 Бюджетного кодексу України..

Відповідно до ст.29 Бюджетного кодексу України, в редакції, чинній на дану прийняття судового рішення, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Частиною 2 ст.69 Бюджетного кодексу України було передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Пунктом 4.1 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013р. № 43, визначено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім'я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації.

Пунктом 8.3 зазначеного Положення визначено, що органи Казначейства при веденні бухгалтерського обліку операцій з виконання державного бюджету за доходами та іншими надходженнями забезпечують облік усіх операцій з виконання державного бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на поточний рік (доходи загального фонду, доходи спеціального фонду, доходи, які розподіляються між загальним та спеціальним фондами, доходи, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами, надходження, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету, надходження від повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів до загального та спеціального фондів державного бюджету) в розрізі кодів бюджетної класифікації.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011р. № 11 «Про бюджетну класифікацію до коду класифікації доходів бюджету « 24062100» належать грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Таким чином, підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області у справі судова колегія не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статями 33, 38, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 року у справі № 908/982/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в 20-ти денний строк.

Головуючий суддя О.Л. Агапов

Судді: С.А. Малашкевич

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим

1-позивачу

1-відповідачу

1-у справу

1-ДАГС

1-ГСЗО