Постанова № 53193444, 04.11.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015 року Справа № 912/1809/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Сизько І.А. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження голови суду Євстигнеєва О.С. від 03.11.2015 року)

При секретарі Ковзикові В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Товкун А.В., довіреність №05/04 від 21.04.15, представник;

від відповідача представник у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Петрівське»

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 20 серпня 2015 року у справі № 912/1809/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Комунального підприємства «Петрівське», смт. Петрово Кіровоградської області

про стягнення 1 075 857,63 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20 серпня 2015 року (суддя Шевчук О.Б.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - задоволені частково.

Суд стягнув з Комунального підприємства «Петрівське» на користь Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - 952 256, 37 грн. заборгованості, з яких: 784 599,32 грн. - основний борг, 8383,39 грн. - 3% річних та 159 273,66 грн. - інфляційні втрати.

В решті частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Комунальне підприємство «Петрівське» звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема, апелянт вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав правомірність складання позивачем односторонніх актів приймання-передачі, на підставі яких була нарахована заборгованість, оскільки об'єм наданих послуг повинен визначатись за показниками приладу обліку, встановленого на межі балансової належності каналізаційних мереж. У зв'язку з тим, що відповідач не підписував двосторонні акти, то суд безпідставно нарахував заборгованість на підставі односторонніх актів.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 4 листопада 2015 року.

На підставі розпорядження голови суду від 03.11.2015 року відбулася зміна складу судової колегії.

В судове засідання представник відповідача, який був належним чином повідомленим про час та місце судового засідання ( про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), не з'явився, заяви про відкладення розгляду справи не надав, що дає право суду для розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 у справі №5013/1397/12 вважається укладеним з 01.08.2011 договір на надання послуг з очищення стічних вод № 2031-71-05 між КП"Петрівське" та ПАТ "ЦГЗК" (надалі - договір № 2031-71-05) на умовах, викладених в резолютивній частині постанови, тобто, на умовах, запропонованих позивачем, окрім пункту 5.2 договору, з тексту якого виключено наступне речення: "а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості", та пункту 5.3 договору, який повністю виключено з проекту договору в редакції позивача (а.с. 30-38).

Згідно з пунктом 1.1. договору № 2031-71-05 "Виконавець" (ПАТ "ЦГЗК") зобов'язується протягом терміну дії цього договору надавати послуги по прийому стічних вод з насосної станції № 1 "Замовника" (КП "Петрівське") для їх очищення на станції біологічної очистки "Виконавця" та перекачування на насосну станцію кар'єрних вод з наступним скидом у шламосховище "Виконавця" (відповідно до схеми відведення стічних вод, зазначеної у Додатку №1), (надалі за текстом договору - послуги) орієнтовно в кількості 103397 м 3 на рік, а "Замовник" здійснювати своєчасну оплату за надані послуги на умовах цього договору.

За умовами пункту 2.1. договору № 2031-71-05 ціна послуг "Виконавця" з приймання стічних вод, що надходять від "Замовника", очищення їх від забруднення та скид у шламосховище складається з ціни на послуги станції біологічної очистки "Виконавця" та ціни на послуги насосної станції кар'єрних вод. Вказані ціни розраховуються "Виконавцем" на підставі фактичних витрат на утримання технологічного обладнання та очисних споруд та зазначені у Додатку № 2 та Додатку № 3 до цього договору.

На момент укладення даного договору ціна на послуги з очищення стічних вод складає 6,10 грн без ПДВ за 1 м 3. Орієнтовна сума договору на момент його укладення складає 756866,04 грн (з ПДВ), у т.ч. ПДВ 20 % - 126144,34 грн з розрахунку орієнтовно в кількості 103397 куб.м на рік. Остаточна вартість послуг по договору за результатами його виконання визначається фактичним обсягом наданих та спожитих послуг з очищення стічних вод та відповідними рахунками "Виконавця", наданими за умовами даного договору. Розрахунковим періодом для обліку і розрахунку наданих послуг з очищення стічних вод встановлюється період з 20 числа місяця, що передує розрахунковому, до 20 числа розрахункового місяця (пункти 2.2., 2.3., 2.5. договору № 2031-71-05).

В пункті 2.7. договору № 2031-71-05 сторони погодили, що "Замовник" здійснює розрахунок за послуги з очищення стічних вод в розмірі фактичної вартості наданих за розрахунковий період послуг шляхом оплати грошовими коштами на розрахунковий рахунок "Виконавця" на підставі рахунка. Термін сплати рахунку - 10 (десять) календарних днів з дати отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Звертаючись із позовом до Комунального підприємства "Петрівське" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з очищення стічних вод № 2031-71-05 від 29.07.2011 року в сумі 1075857,63 грн., з яких: 784599,32 грн. основного боргу, 159273,66 грн. інфляційних втрат, 8383,39 грн. 3% річних, 123301,26 грн. пені, позивач - Публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» посилався на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань по оплаті спожитих послуг за договором на надання спожитих послуг з очищення стічних вод № 2031-71-05, який визнано укладеним в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги частково, в сумі 952 256, 37 грн. заборгованості, з яких: 784 599,32 грн. - основний борг, 8383,39 грн. - 3% річних та 159 273,66 грн. - інфляційні втрати, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано відповідачу послуги по очищенню стічних вод за договором № 2031-71-05 на загальну суму 784599,32 грн. за період з серпня 2011 року по липень 2012 року, які до теперішнього часу не сплачені відповідачем. З огляду на означену суму боргу, підлягають стягненню також інфляційні втрати та 3 % річних, розрахованих позивачем.

У стягненні пені судом відмовлено з огляду на безпідставне нарахування позивачем 123601,26 грн. пені за період прострочення з 21.12.2014 по 29.04.2015, проте клопотання про зміну періоду нарахування пені позивачем не заявлялось.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2013 року постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 у справі №5013/1397/12 залишена без змін і є такою, що набрала законної. Отже обставини, встановлені в ній є преюдиційними при розгляді даної справи в силу вимог частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Означене свідчить про наявність договірних відносин між сторонами з приводу надання послуг з очищення стічних вод з 01.08.2011 року.

Як вбачається з Статуту КП "Петрівське", воно засноване на комунальній власності, одним із видів статутної діяльності якого є надання комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. КП "Петрівське" не має власної станції біологічної очистки стічних вод, а тому з моменту створення підприємства користується послугами по очищенню стічних вод ПАТ "ЦГЗК", що посвідчується актом розмежування балансової належності мереж водовідведення та експлуатаційної відповідальності сторін, підписаним сторонами в жовтні 2009 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 2031-71-05 позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 16.05.2014 №3430/45, до якого додано акти прийому - передачі послуг за серпень 2011 - липень 2012, рахунок-фактури від 30.04.2014 та податкові накладні від 30.04.2014 (а.с. 18-20). Лист з додатками отримано відповідачем 20.05.2014, що підтверджується підписом посадової особи відповідача. В даному листі позивач просив відповідача підписати документи, посвідчити їх печаткою та по одному примірнику актів прийому - передачі послуг повернути на адресу позивача, а також в термін до 31.05.2014 провести розрахунки за отримані послуги по очищенню стічних вод.

Проте, у порушення умов договору, визнаного укладеним на підставі судового рішення, листом № 674 від 10.07.2014 (а.с. 21-22) відповідач відмовився як від підписання актів прийому - передачі послуг, так і від проведення оплати за отримані послуги за договором № 2031-71-05.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.3. договору № 2031-71-05 фактичний об'єм наданих послуг дорівнює фактичному об'єму стічних вод за розрахунковий період, що надходить на очисні споруди станції біологічної очистки та визначається за показниками приладу обліку, встановленого на межі балансової належності каналізаційних мереж згідно Додатку №1.

У випадку непридатності приладу обліку об'єм стічних вод визначається як середньо арифметичне за два попередні розрахункові періоди.

Підтвердженням об'єму наданих послуг за розрахунковий період є двосторонній акт про кількість наданих послуг по очищенню стічних вод, який складається не пізніше 25 числа розрахункового місяця. Вказаний акт, підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками підприємств, є підставою для виставлення "Замовнику" рахунку та оплати наданих послуг по очищенню стічних вод. Платіжні документи (рахунок, податкова накладна, тощо) "Виконавець" надсилає "Замовнику" поштою.

У випадку необґрунтованої відмови "Замовника" від оформлення та підписання акту про кількість наданих послуг, "Виконавець" згідно з показниками приладів обліку води (або розрахунку), складає односторонній акт, який є підставою для виставлення рахунку за надання послуг по очищенню стічних вод та оплати наданих послуг.

Оскільки відповідач відмовився від підписання двосторонніх актів, жодного доказу, який би підтверджував те, що скид стічних вод відповідачем здійснено в об'ємі меншому, ніж визначено показниками обліку, не надав, його відмова від підписання двосторонніх актів прийому - передачі послуг з підстав, зазначених в листі №674 від 10.07.2014 є необґрунтованою, тому висновки суду першої інстанції про задоволення позову про стягнення суми основного боргу є правильними.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції також обґрунтовано стягнув на користь позивача інфляційні втрати за період прострочення з 21.12.2014 по 29.04.2015 в сумі 159273,66 грн., та 3 % річних в сумі 8383,39 грн.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у стягненні пені, оскільки при розрахунку пені позивач не врахував положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, судом встановлено, що спірний договір визнано укладеним відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року, тому враховуючи умови пункту 2.7. договору № 2031-71-05, відповідач зобов'язаний був оплатити рахунки в термін з 21 по 30 травня 2014року, а пеня за несвоєчасну сплату заборгованості мала б бути нарахована за період з 31.05.2014 по 30.11.2014.

Оскільки позивач нарахував пеню за період прострочення з 21.12.2014 по 29.04.2015, а клопотання про зміну періоду нарахування не заявляв, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні пені.

Доводи апелянта про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують, оскільки зводяться лише до переоцінки тих доказів та обставин, які правильно зробив суд першої інстанції.

Обґрунтованих мотивів не підписання ним актів прийому-передачі виконаних робіт відповідач не надав і не спростував вимоги позивача.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Петрівське» - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20 серпня 2015 року у справі № 912/1809/15 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 05.11.2015р.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя О.М. Лисенко

Суддя І.А. Сизько