Рішення № 53193256, 03.11.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2015 р.Справа № 922/5538/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "УКРАГРОПРОМ" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_1 аграрних наук України" с. Бірки про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_2,дов.№ 14/11/214 від 14.11.2014р.

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області із позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_1 аграрних наук України" (відповідач) про стягнення суми коштів у розмірі - 977 777,84 коп., з яких: сума основного боргу у розмірі - 680 061,0 грн. 00 коп., 3%річних в сумі 20 875,51грн., інфляційні нарахування в сумі 276 841,33 та до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі - продажу №ПН-01/09/11-02 від 01.09.2011року та додатком №1 (Специфікацією) від 01.09.2011року, додатком №2 (Специфікацією №00000000471) від 22.09.2012року, Додатку №3 (Специфікацією №00000000471) від 04.03.2013року

Ухвалою суду від 02.10.15р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 академію аграрних наук України (01010, м. Київ, вул.Суворова,9).

Ухвалою господарського суду від 22.10.2015року , у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи , розгляд справи відкладено до 03.11.2015року.

Представник позивача в судовому засіданні 03.11.2015 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі; пояснив, що заборгованість, яка становить предмет спору у даній справі відповідачем не сплачена.

Представники відповідача та третьої особи не з'явились, вимоги ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 02.10.2015 р. не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду з відміткою про отримання.

У п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надані роз'яснення, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обовязку по доведенню своєї правової позиції.

Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Беручи до уваги вищевикладене та те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.09.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Украгропром» (Позивач, Продавець) уклало із Державним підприємством «Дослідне господарство «Борки» ОСОБА_1 академії аграрних наук України», яке в подальшому змінило назву на Державне підприємство «Дослідне господарство «Борки» Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_1 академії аграрних наук України» (Відповідач, Покупець) Договір купівлі-продажу № ПН-01/09/11-02 .

Згідно із п. 1.1. Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов 'язується прийняти та сплатити сільськогосподарську продукцію, іменовану у подальшому Товар у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного Договору та Додатків до нього, які є невід'ємною частиною Договору, які іменуються Специфікаціями.

В подальшому Сторонами було укладено Додаток № 1 (Специфікацію) від 01.09.2011 року, Додаток № 2 (Специфікацію № 00000000471) від 22.09.2012 року та Додаток № З (Специфікація № 00000000757) від 04.03.2013 року до Договору.

Відповідно до умов Договору Продавець передав у власність Покупцю Товар на загальну суму 1 025 496,00 грн. 00 коп. з ПДВ, що підтверджується наступними документами:

1)Видатковою накладною № 1241 від 30.09.2011 року на суму 132 835,00 гривень;

2)Видатковою накладною № 1273 від 19.10.2011 року на суму 150 600,00 гривень;

3)Видатковою накладною № 1559 від 31.10.2011 року на суму 62 000,00 гривень;

4)Видатковою накладною № 1522 від 29.09.2012 року на суму 99 216,00 гривень;

5)Довіреністю № 604 від 03.09.2012 року;

6)Видатковою накладною № 609 від 14.03.2013 року на суму 67 200,00 гривень;

7)Довіреністю № 69 від 04.03.2013 року;

8)Видатковою накладною № 1510 від 19.04.2013 року на суму 513 645,00 гривень;

9)Довіреністю № 146 від 19.04.2013 року.

Згідно п. 5.1. Договору Покупець бере на себе зобов'язання провести оплату за поставлений Товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця у строки, вказані у відповідній Специфікації .

Відповідач 23.05.2012 року здійснив оплату на суму 345 435,00 грн., тобто Відповідачем оплачено товар отриманий згідно видаткових накладних № 1241, № 1273 та № 1559.

Згідно п. 6 Додатку № 3 (Специфікація № 00000000757) Відповідач отриманий Товар по видатковій накладній № 609 від 14.03.2013 року повинен був оплатити до 01.11.2013 року.

14.10.2014 року Позивачем було направлено на адресу Відповідача вимогу про оплату отриманого Товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання даної вимоги та повторно було надіслано рахунки на оплату, яку Відповідач отримав 17.10.2014 року, тобто оплати залишок боргу Відповідач повинен був до 25.10.2014 року, однак відповіді від Відповідача про результати розгляду вимоги Позивачем не отримано та оплату отриманого Товару Відповідачем не здійснено.

Тобто строк оплати по видатковій накладній № 1522 від 29.09.2012 року та видатковій накладній № 510 від 19.04.2013 року настав 25.10.2014 року.

Проте відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором, оплату поставленого товару у встановлений договором строк не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Договір купівлі-продажу № ПН-01/09/11-02 . є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне в

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми попередньої оплати в розмірі 680 061,0 гривень є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Контрактом, просить стягнути з нього інфляційні втрати у розмірі 276841,33 гривень та 3% річних у розмірі 20875,51 гривень.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 276841,33 гривень, нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 20875,51 гривень - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530,546, 549, 551, 610, 611, 625, 626, 655, 656, 693, Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу ОСОБА_1 аграрних наук України" (63421, Харківська область, Зміївський район, с. Бірки, вул. Леніна, буд. 2-а, ЄДРПОУ 05460404, п/р № 260027982 в ХОД АТ "Райффайзен Банк "Аваль" м. Харкова, МФО 350589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "УКРАГРОПРОМ" (04060, м. Київ, вул. Борисоглібська, 6Б, код ЄДРПОУ 36529168) -суми коштів у розмірі - 977 777,84 коп., з яких: сума основного боргу у розмірі - 680 061,0 грн. 00 коп., 3%річних в сумі 20 875,51грн., інфляційні нарахування в сумі 276 841,33 та витрати по сплаті судового збору в сумі 14 666,68грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_3