Рішення № 53193186, 27.10.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2015 р.Справа № 921/811/15-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровець Я.Я.

розглянув матеріали справи

за позовом: Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості

"Укрспирт", вул. Гагаріна, 16, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400 адреса для листування: вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про зобов'язання вчинити дії.

За участю представників сторін:

позивача: Співак І.Г. - (довіреність №14-09/02 від 19.09.2015р.);

відповідача: не з'явився.

В судових засіданнях представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася. У судовому засіданні 27.10.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання повернути Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" майно, яке було передане на зберігання за Договором зберігання майна №18 від 20.02.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач, як зберігач майна за Договором №18 від 20.02.2014р., всупереч відповідним договірним зобов'язанням та вимогам чинного законодавства України, ігнорує відповідні звернення Поклажодавця щодо повернення переданого на зберігання майна Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", відтак станом на час звернення до господарського суду Тернопільської області, майно і надалі безпідставно знаходиться у відповідача.

Ухвалою суду від 12.08.2015р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 03.09.2015р.

Ухвалою суду від 03.09.2015р. розгляд справи відкладався на 15.09.2015р.

Ухвалою суду від 15.09. 2015р. розгляд справи відкладався на 12.10.2015р.

Ухвалою суду від 12.10. 2015р. розгляд справи відкладався на 27.10.2015р. Також, даною ухвалою суд за клопотанням відповідача №б/н від 12.10.2015р. (вх. №21628 від 12.10.2015р.) про продовження строку розгляду спору, у встановлений ст.69 ГПК України, продовжив строк розгляду спору у даній справі на 15 днів - по 27.10.2015р.

У судовому засіданні 27.10.2015р. представник позивача підтримала позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та просить їх задоволити в повному обсязі.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце слухання справи повідомлений у відповідності до ст.87 ГПК України (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень знаходяться у матеріалах справи).

Разом з тим, через канцелярію господарського суду Тернопільської області від відповідача надійшло заперечення на позов №б/н від 26.10.2015р. (вх.№22674 від 27.10.2015р.), в якому ФО-П ОСОБА_1 проти заявленого позову заперечує, вважає його необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення. Зокрема, зазначає, що позивач не виконав обов'язку щодо своєчасної оплати за отримані послуги з перевезення вантажу і станом на 01.01.2013 року заборгованість склала 18166,18 грн., що підтверджує актом звірки взаєморозрахунків (згаданого Акту звірки відповідачем до матеріалів справи не долучено).

При даних обставинах, зважаючи на неявку відповідача без зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, недотримання приписів ст. 22 ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

Розглянувши матеріали справи, надане відповідачем письмове заперечення на позов, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

20.02.2014 року між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (надалі також - позивач, ДП "Укрспирт", Поклажодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ФО-П ОСОБА_1, Зберігач) було укладено Договір зберігання майна №18 (надалі - договір зберігання).

За умовами Договору Поклажодавець передає, а Зберігач - приймає переданий Поклажодавцем предмет зберігання (надалі - Майно) на тимчасове зберігання на умовах, передбачених даним Договором, і зобов'язується повернути його в цілісності. Предметом зберігання є основні засоби Борщівського МПД ДП "Укрспирт", вказані у переліку (Додаток №1 до Договору). (п.п.1.1.,1.2. Договору).

Пунктом 1.3. Договору Сторони погодили строк зберігання : з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Майна до 31.12.2014р. Строк зберігання майна пролонгується автоматично на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із Сторін не пред'явить вимог про його зупинення.

Місце зберігання - с. Шманьківчики, Чортківського р-ну, Тернопільської області. (п.1.4. Договору).

Приймання-передача майна на зберігання здійснюється у місці його зберігання, за адресою згідно п.1.4. Договору, уповноваженими представниками Сторін з підписанням акта приймання-передачі. Строк передачі Майна на зберігання - 10 (десять) календарних днів з моменту підписання Договору Сторонами (п.п. 2.1., 2.3. Договору).

Згідно із ч.1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання зберігач зобов'язується зберігати річ, передану йому поклажодавцем і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Відповідно до ч.1 ст. 942 ЦК України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

У відповідності до п.1 ст. 938 ЦК України Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно із ч.1 ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Пунктом 2.4. Договору Сторонами передбачено, що видача майна чи його частини здійснюється Зберігачем після закінчення терміну зберігання, або достроково на вимогу Поклажодавця, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Пунктом 6.1. сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання зобов'язань.

В судових засіданнях представник позивача зазначив, що на виконання умов Договору №18 від 20.02.2014р. ним згідно акту приймання-передачі від 28.02.2014р. передано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на зберігання основні засоби Борщівського МПД ДП "Укрспирт", а саме: Агрегат АГ-6 Культиватор - у кількості 1 шт., Агрегат МВД для внесення добрив - у кількості 1 шт., Борона БЗСС - у кількості 1 шт., Борона дискова - у кількості 1 шт., Бурякозбиральний комбайн - у кількості 1 шт., Котки гладкі - у кількості 1 шт., Культиватор КИС-КПЕ 6.8 РЗ - у кількості 1 шт., Культиватор КУН-5.6-01 - у кількості 1 шт., МВД-0.5 (для внесення добрив) - у кількості 1 шт., Оприскувач ОППІ - 2000-2.1.6 - у кількості 1 шт., Плуг ПЛН 5-35 - у кількості 1 шт., Плуг ПЛН 8-40 - у кількості 1 шт., Причіп для перевезення катків - у кількості 1 шт., Сівалка «Клен-6» - у кількості 1 шт., Сівалка Optima 412 - у кількості 1 шт., Трактор К-701 - у кількості 1 шт. Загальна балансова вартість переданого на зберігання майна становить 539 734,00 грн.

Разом з тим, відповідач в наданому суду запереченні на позов від 26.10.2015р. (вх. № 22674 від 27.10.2015р.) зазначає, що договір зберігання майна №18 від 20.02.2014 року був укладений під виконання гарантійних зобов'язань стороною позивача за отримані транспортні послуги та неповернуті ФО-П ОСОБА_1 кошти за них.

Зокрема, як зазначає відповідач, ним на підставі договору №08/30 від 10.10.2008 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом здійснено перевезення вантажів в інтересах Відповідача - Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт». Заборгованість позивача перед відповідачем за надані послуги (з врахуванням договорів про відступлення права вимоги від 10.07.2011 року) складає 419416,25 грн. Послуги з перевезення надавалися Дочірньому підприємству «Марилівський спиртзавод» і іншими підприємцями і в т.ч. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Крім того, відповідач зазначає, що з керівництвом позивача в усному порядку досягнуто згоди, що забезпеченням гарантії виконання зобов'язань ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» перед ФО-П ОСОБА_1 є передача техніки за договором зберігання.

Ознайомившись з доводами відповідача суд зазначає наступне.

Згідно ст. 953 ЦК України, Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

На думку позивача, відповідач всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства, не зважаючи на письмові звернення з проханням терміново повернути майно, майно не повернув і, станом на теперішній час майно залишається неповернутим Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до умов, укладеного між сторонами договору зберігання майна №18 від 20.02.2014р., відповідач взяв на себе зобов'язання зберігати та повернути поклажодавцю майно (основні засоби Борщівського МПД ДП), що було передано на зберігання та нести відповідальність за втрату чи пошкодження майна.

Умовами пункту 1.3. Договору зберігання визначено строк зберігання відповідного майна: до 31.12.2014р. Строк зберігання майна пролонгується автоматично на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не пред'явить вимог про його зупинення.

В березні 2015 р. ДП "Укрспирт" звернулося до ПП ОСОБА_1 з листом №01-5-2/90 від 02.03.2015р. (отриманий відповідачем 10.03.2015р. (згідно відмітки про отримання)) про прийняте рішення щодо розірвання спірного договору та відповідно повернення майна.

Судом не беруться до уваги пояснення відповідача - ФО-П ОСОБА_1, викладені у запереченні на позов, в яких, серед іншого, зазначається, що взяте на збереження майно буде повернуто відповідачем (Зберігачем) Державному підприємству "Укрспирт" лише після погашення ним заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажів в розмірі 419416,25 грн.

Надавши оцінку зазначеному запереченню на позов, суд має за необхідне зазначити, що Договір зберігання майна №18 від 20.02.2014р. не містить жодних умов щодо зобов'язань поклажодавця по проведенні розрахунку за будь-які інші надані послуги, зокрема, за перевезення вантажів, окрім, послуг по збереженню майна.

Пунктом 3.1.4. Договору Сторони визначили, що Зберігач зобов'язаний на вимогу Поклажодавця достроково або по закінченню строку зберігання повернути передане на зберігання майно протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання такої вимоги.

Згідно із ч.1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання зберігач зобов'язується зберігати річ, передану йому поклажодавцем і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Відповідно до ч.1 ст. 942 ЦК України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Згідно із ч.1 ст.949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в частині зобов'язання повернути майно позивачу позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин, які могли б вплинути на неможливість виконання ним своїх зобов'язань за Договором № 18 від 20.02.2014 р. по поверненню взятого на зберігання майна, а відтак позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача - ФО-П ОСОБА_1 повернути позивачу ДП "Укрспирт" взяте на тимчасове зберігання майно, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 614, 629, 638, 936, 938, 942, 949, 953 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 2, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", вул. Гагаріна, 16, м. Бровари, Київська область, 07400 (ідентифікаційний код 37199618) майно, що було передане на зберігання за Договором зберігання майна № 18 від 20.02.2014 згідно з Актом приймання-передачі майна від 28.02.2014, а саме: Агрегат АГ-6 Культиватор - у кількості 1 шт., Агрегат МВД для внесення добрив - у кількості 1 шт., Борона БЗСС - у кількості 1 шт., Борона дискова - у кількості 1 шт., Бурякозбиральний комбайн - у кількості 1 шт., Котки гладкі - у кількості 1 шт., Культиватор КИС-КПЕ 6.8 РЗ - у кількості 1 шт., Культиватор КУН-5.6-01 - у кількості 1 шт., МВД-0.5 (для внесення добрив) - у кількості 1 шт., Оприскувач ОППІ - 2000-21.6 - у кількості 1 шт., Плуг ПЛН 5-35 - у кількості 1 шт., Плуг ПЛН 8-40 - у кількості 1 шт., Причіп для перевезення катків - у кількості 1 шт., Сівалка "Клен-6" - у кількості 1 шт., Сівалка Optima 412 - у кількості 1 шт., Трактор К-701 - у кількості 1 шт.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", вул. Гагаріна, 16, м. Бровари, Київська область, 07400 (ідентифікаційний код 37199618) 10 794 грн. 68 коп. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту).

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту), через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 2 листопада 2015 року.

Суддя Боровець Я.Я.