Ухвала суду № 53193155, 04.11.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"04" листопада 2015 р. Справа № 916/4093/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ространснафтопродукт

до відповідача: Підприємства з іноземними інвестиціями „Міханікі України

про стягнення 45493189,53грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 по довіреності №17 від 06.03.2015р.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ространснафтопродукт звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, сільськогосподарського Підприємства з іноземними інвестиціями „Міханікі України про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги №04/100/1850/ЮР від 04.09.2015р. в сумі 45493189,53грн.

В обґрунтування заявлених позовних позивач вказує на те, що між Публічним акціонерним товариством „Фортуна-Банк (Первісний кредитор) Товариством з обмеженою відповідальністю „Ространснафтопродукт (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №04/100/1850/ЮР, умовами якого передбачено, що Первісний кредитор, відступає та передає, а Новий кредитор приймає в повному обсязі Право вимоги, що належить Первісному кредитору за договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/100/1850/ЮР, який укладено між Первісним кредитором та Боржником (Підприємством з іноземними інвестиціями „Міханікі України). Розмір заборгованості складає 45493189,53грн. Позивач (Новий кредитор) звертався на адресу відповідача з вимогою про сплату боргу, проте зазначена вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Посилаючись неналежним виконання відповідачем своїх грошових зобовязань за договором, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2015р. було порушено провадження по справі №916/4093/15, із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

30.10.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Ространснафтопродукт звернулось до суду з клопотанням про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-5968/15) та доповненнями до нього ( вх. ГСОО № 27596/15 від 04.11.2015р.), відповідно якого позивач просить суд накласти арешт на все майно та грошові кошти відповідача, яке буде виявлено органами ДВС України під час виконання ухвали суду про забезпечення позову, заборонити відповідачу продавати або іншим чином відчужувати у будь-який спосіб рухоме та нерухоме майно, яке належить йому на праві власності та зобовязати Державне підприємство „Національні інформаційні системи Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого та рухомого майна дані про заборону відчуження нерухомого та рухомого майна, що належить Підприємству з іноземними інвестиціями „Механіки України.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором, не зреагував на вжиті позивачем заходи досудового врегулювання спору. Крім того, значний розмір заборгованості дає підстави вважати, що існує загроза уникнення Підприємства з іноземними інвестиціями „Міханікі України виконання рішення суду у разі його задоволення.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 року, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Проаналізувавши зазначені у позовній заяві та у заяві про забезпечення позову обставини, суд приходить до висновку, що за наявних у матеріалах справи доказів, обґрунтованою і адекватною мірою забезпечення прав та інтересів позивача у справі до зясування усіх обставин справи, буде вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Підприємства з іноземними інвестиціями „Міханікі України в межах суми стягнення в розмірі 45493189,53грн.

Враховуючи те, що вжиття заходів забезпечення позову є процесуальною гарантією захисту прав сторін у справі в звязку із чим не може порушувати їх прав та інтересів і не є вирішенням судового спору по суті, а не забезпечення позову може утруднити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає, що вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" про вжиття заходів забезпечення позову підлягають частковому задоволенню шляхом накладення арешту на грошові кошти Підприємства з іноземними інвестиціями „Міханікі України, в межах суми стягнення в розмірі 45493189,53грн.

Щодо вимог про заборону відповідачу продавати або іншим чином відчужувати у будь-який спосіб рухоме та нерухоме майно, яке належить йому на праві власності та про зобовязання Державне підприємство „Національні інформаційні системи Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого та рухомого майна дані про заборону відчуження нерухомого та рухомого майна, що належить Підприємству з іноземними інвестиціями „Механіки України, суд вказує на те, що права та законні інтереси позивача будуть повністю захищені шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заявленої до стягнення, натомість, вищевказані вимоги не є адекватними у співвідношенні з заявленими позовними вимогами.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ространснафтопродукт про забезпечення позову від 30.10.2015р. за вх. №2-5968/15 задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти Підприємства з іноземними інвестиціями „Міханікі України (65026, м. Одеса, вул. Площа Грецька, буд. №3/4, офіс 35; код: 20999158), що розміщені на рахунках у: Відділенні ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м. Одеса» МФО 334851 № 26008962502665; № 26043962489668; № 26008962502665; № 26001962502350; Відділення ПАТ «Марфін Банк» МФО 328168 № 26007254571 ;№ 26006254572; Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 328704 № 26004060469500; № 26055060436548; № 26104000142420; № 26105000147457; АТ «Фортуна Банк» МФО 300904 № 26009311850; ВАТ «МОРСЬКИЙ ОСОБА_2» МФО 328168 № 26007254571 в межах суми стягнення в розмірі 45493189 (сорок пять мільйонів чотириста девяносто три тисячі сто вісімдесят девять) грн. 53 коп.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ространснафтопродукт (01033, м. Киїів-33, вул.. Сакса ганського, буд. №57-Б; код:35234346);

Боржник: Підприємство з іноземними інвестиціями „Міханікі України (65026, м. Одеса, вул. Площа Грецька, буд. №3/4, офіс 35; код: 20999158).

Ухвала, згідно ч.3 ст.67 ГПК України, п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. „Про судове рішення, набирає чинності з моменту її винесення, тобто з 04.11.2015 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) №2677-VI від 04.11.2010р.

Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання в строки, встановлені ст.22 Закону України "Про виконавче провадження"

В силу ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 67, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя С.В. Літвінов