Ухвала суду № 53193147, 02.11.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"02" листопада 2015 р.Справа № 916/3950/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Н.В. Комендатенко

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт до Компанії „Manchester Shipping S.A. (Монровія, Ліберія) про стягнення неустойки в розмірі 221340,00 дол.США, або 4789797,60 грн. за офіційним курсом НБУ, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Компанії „Manchester Shipping S.A. (Монровія, Ліберія) про стягнення неустойки у звязку з неповерненням судна в розмірі 221340,00 дол. США, або 4789797,60 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 21.09.2015 р., посилаючись на наступне.

Відповідно до укладеного між ДП „Одеський морський торговельний порт та Компанією „Manchester Shipping S.A. договору № КД-7772 від 22.08.2005 р. позивач передав відповідачу у бербоут-чартер судно „Дунай. Згідно додаткової угоди від 16.12.2005 р. назву судна „Дунай було змінено на „Рута.

Відповідно до умов договору фрахтувальник зобов'язався своєчасно сплачувати фрахтову ставку згідно з боксом 21, 23 договору.

Згідно з боксом 21 частини 1 договору встановлено фрахтову ставку у розмірі 310 дол. США в добу без врахування ПДВ (20%), яка оплачується щомісячно банківським переказом відповідно до боксу 23 частини 1 договору і ст. 3 додаткових угод до договору.

У боксі 33 частині 1 договору встановлено, що Законом та Арбітражем за договором є: Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України та право України.

Як зазначає позивач, у звязку із виникненням дебіторської заборгованості Компанії за договором внаслідок несплати рахунків Одеського порту останній був змушений звернутися до Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (МАК при ТПП України).

Рішенням МАК при ТПП України від 23.09.2014 р. у справі МАК № 12л/2013 позов Одеського порту задоволено у повному обсязі, стягнуто з Компанії 56172 дол. США заборгованості за фрахт судна та 5046,88 дол. США відшкодування по сплаті арбітражного збору; договір стандартного бербоутного чартеру Балтійського та міжнародного морського комітету (кодова назва: „БЄРІКОН 89) КД-7772 від 22.08.2005 р. розірвано та зобовязано відповідача повернути Одеському порту судно „Рута по акту приймання-передачі у Одеському порту причал № 28, Україна.

Наразі позивач вказує, що рішення МАК при ТПП України у справі МАК № 12л/2013 зобовязує Компанію негайно виконати його після отримання. Відповідно до довідки МАК при ТПП України № 4444/14-6 від 03.11.2014 р. рішення у справі № 12л/2013 є остаточним та вступило в законну силу з моменту його винесення, а саме 23.09.2015 року. Проте, станом на 21.09.2015 р. рішення МАК при ТПП України від 23.09.2014 р. у справі МАК № 12л/2013 у частині повернення судна Одеському порту Компанією безпідставно не виконано.

З огляду на вказане, Одеським портом нараховано Компанії неустойку у розмірі подвійної орендної плати (фрахтова ставка) згідно до норм ст. 786 ЦК України, а саме: за вересень (з 24.09. 2014 р. по 30.09.2014 р.) - 7 діб; жовтень 2014 р. - 31 діб; листопад 2014 р. - 30 діб; грудень 2014 р. - 31 діб; січень 2015 р. - 31 діб; лютий 2015 р. - 28 діб; березень 2015 р. - 31 діб; квітень 2015 р. - 30 діб; травень 2015 р. - 31 діб; червень 2015 р. - 30 діб; липень 2015 р. - 31 діб; серпень 2015 р. - 31 діб; вересень 2015 р. - 15 діб. Відтак, розрахунок неустойки позивачем здійснено з урахуванням подвійної фрахтової ставки за добу 620,00 дол. США (310,00 дол. США х 2), в свою чергу ціна позову Одеського порту до відповідача становить 221340,00 дол. США (620,00 дол.США х 357 діб)) або 4789797,60 грн. згідно до курсу Національного банку України станом на 21 вересня 2015 р. (1 дол.США = 21,639 гривень).

Крім того, як зазначає позивач, Одеським портом було здійснено заходи щодо досудового врегулювання спору, а саме на адресу відповідача була направлена вимога Одеського порту № 20/1-1400 від 12.08.2015 р. У відповіді на вимогу Компанія не погодилась з нею та оплату по вказаній вимозі відповідач не здійснив, що стало підставою для звернення Одеського порту із заявленим позовом про стягнення грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2015 р. позовну заяву ДП "Одеський морський торговельний порт прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/3950/15, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

19.10.2015 р. відповідачем були подані заперечення на позовну заяву, в яких відповідач зазначив, що у боксі 33 частини І та пунктом 26 частини II договору на бербоут-чартер КД - 7772 від 22.08.2005 р. сторони погодили, що всі спори, що виникають у зв'язку з укладенням договору фрахтування судна підлягають розгляду у Морській арбітражній комісії при ТПП України. Оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги неповерненням фрахтувальником після розірвання договору зафрахтованого судна, що є обов'язковим за умовами укладеного договору, відповідно, на думку відповідача, така вимога позивача випливає зі змісту договору, а відтак спір підлягає вирішенню в арбітражній комісії. У відповіді на претензію позивача, заявлену у листі № 20/1-1400 та № 20/1-1399 від 12.08.2015 р., відповідач вказав на те, що пропозиція щодо передання спору до арбітражу не розглядається, виходячи з того, що такий порядок не потребує досягнення згоди, яка вже існує. Відтак, відповідача вважає, що підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК провадження у даній справі підлягає припиненню. Також відповідач посилається на п. 5 Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України (додаток № 2 до Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24 лютого 1994 р. № 4002-ХІІ), яким передбачено, що рішення Морської арбітражної комісії виконуються сторонами добровільно у встановлені нею строки. Невиконані в строк рішення виконуються відповідно до закону і міжнародних договорів. За приписами статті 81 ЗУ „Про міжнародне приватне право, в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили. Згідно ст. 82 згаданого закону, визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України. Визнання та виконання на території України рішень міжнародних комерційних арбітражів здійснюється в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (ст. 389-7, ст. ст. 391-398). Частина 6 ст. 13 ЗУ „Про судоустрій і статус суддів (в діючій редакції) передбачає, що судові рішення інших держав, рішення міжнародних арбітражів, рішення міжнародних судових установ та аналогічні рішення інших міжнародних організацій щодо вирішення спорів є обовязковими до виконання на території України за умов, визначених законом, а також відповідно до міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Отже, з наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що обов'язковими до виконання зазначені позивачем в листі рішення МАК при ТПП можуть бути лише за умов їх визнання компетентним судом України та надання дозволу на їх виконання. До цього часу рішення МАК при ТПП підлягають виконанню в добровільному порядку. Таким чином, відповідач стверджує, що обов'язок відповідача (фрахтувальника) щодо повернення судна на підставі рішення арбітражу виникає лише після офіційного визнання рішення іноземного суду у визначеному вище порядку. Факт необов'язковості виконання рішень арбітражів до їх офіційного визнання державою в особі компетентного суду підтверджується, зокрема, законодавчо встановленою процедурою їх оскарження, закріпленою у ст. 34 ЗУ „Про міжнародний комерційний арбітраж, а також можливістю відмови у визнанні рішення з підстав, передбачених ст. 36 цього закону. Компанія „Manchester Shipping S.A., використавши своє право на оскарження рішень арбітражу, не допускає можливості добровільного їх виконання, заперечуючи компетенцію МАК при ТПП стосовно повноважень на вирішення спору. Поряд з вказаним відповідач посилається на те, що стаття 785 ЦКУ, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляду на те, що вони не ґрунтуються на договорі найму.

Під час судового засідання 02.11.2015 р. представник відповідача пояснив, що Компанією „Manchester Shipping S.A. було подано до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання про скасування рішення Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 23 вересня 2014 року у справі № 12л/2013, про що надав копію вказаного клопотання. У звязку з цим представник відповідача просив суд зупинити провадження у даній справі до розгляду Шевченківським районним судом м. Києва клопотання про скасування рішення Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 23 вересня 2014 року у справі № 12л/2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Повязаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Враховуючи те, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки, що ґрунтується на рішенні Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 23 вересня 2014 року у справі № 12л/2013, господарський суд вважає, що від результатів розгляду Шевченківським районним судом м. Києва клопотання відповідача про скасування вказаного рішення МАК залежить подальший розгляду даної справи. Адже, у випадку скасування вказаного рішення МАК при ТПП від 23.09.2014 р. відпадуть підстави для нарахування позивачем неустойки за неповернення судна. Тому, на думку суду, до вирішення розгляду Шевченківським районним судом м. Києва клопотання відповідача про скасування вказаного рішення МАК при ТПП від 23.09.2014 р. розгляд даної справи є неможливим.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі № 916/3950/15 до вирішення Шевченківським районним судом м. Києва клопотання про скасування рішення Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 23 вересня 2014 року у справі № 12л/2013.

Керуючись ч. 1 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Зупинити провадження у справі № 916/3950/15 до вирішення до вирішення Шевченківським районним судом м. Києва клопотання про скасування рішення Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України від 23 вересня 2014 року у справі № 12л/2013.

2.Зобовязати сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін з дня її прийняття.

Суддя В.С. Петров