Рішення № 53192453, 22.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2015Справа №910/21406/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Укрстальконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дипроінбуд"

про стягнення 68 847,92 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Мороз А.М. - довіреність №01-004 від 19.01.2015 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Укрстальконструкція" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дипроінбуд" про стягнення 68 847,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, згідно умов Договору №14/05 на виконання підрядних робіт від 28.01.2014 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов стягнувши з відповідача на свою користь 39 750,02 грн. - суми основного боргу, 4 261,48 грн. - пені, 22 976,15 грн. - інфляційних втрат, 1 860,72 грн. - 3% річних, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2015 року порушено провадження по справі та призначено її розгляду на 22.09.2015 року.

В судове засідання 22.09.2015 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 21.08.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.09.2015 року представник позивача зазначив про сплату основного боргу позивачем, в зв'язку з чим заявив клопотання про припинення провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 39 750,02 грн., решту позовних вимог підтримав в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 22.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2014 року між Приватним акціонерним товариством «Укрстальконструкція» (далі по тексту - Позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дипроінбуд» (далі по тексту - Відповідач, замовник) укладено Договір №14/05 на виконання підрядних робіт (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п.1.1. Договору) Замовник доручає та оплачує, а Підрядник зобов'язується виконати комплекс підрядних робіт з розробки проектної документації розділу КМ, виготовленню та монтажу металоконструкції (надалі - роботи) опор під вентилятори системи димовидалення павільйону №7 «Риба» (далі - Об'єкт) на Об'єкті будівництва: «Комплекс будівель та споруд оптового ринку сільськогосподарської продукції на території Софіївсько-Борщагівкої сільської ради Києво-Святошинського району Київської області »(надалі - «Будівництво») за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110-А.

Загальна вартість робіт за Договором складає 65 000,02 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 10 833,34 грн. (п. 4.1. Договору).

Порядок приймання-передачі виконаних робіт визначений у статті 5 Договору. Зокрема, у п. 5.1. Договору передбачено щомісячне приймання Замовником виконаних робіт, що посвідчується Актами за формами КБ-2в та Довідками за формами КБ-3, у порядку, визначеному у п. 2.1.7. Договору.

В силу п. 2.1.7. Договору, Замовник зобов'язаний розглянути та підписати відповідні Акти за формою КБ-2в та Довідки за формою КБ-3 протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту їх отримання та/або в цей же строк надати Підряднику письмові обґрунтовані заперечення щодо їх підписання. Кореспондуюча договірна норма стосовно надання зі сторони Підрядника відповідних Актів за формою КБ-2в та Довідок за формою КБ-3 міститься у п. 2.3.14. Договору, редакція якого закріплює обов'язок Підрядника подавати щомісячно, але не пізніше 25-го числа поточного місяця Акт КБ-2в та Довідку КБ-3 за звітний період у двох примірниках.

Відповідно до п. 4.4.1. Договору, Замовник протягом 7 (семи) робочих днів з моменту підписання Договору сплачує аванс у розмірі 22 000,00 (Двадцять дві тисячі гривень 00 коп.) грн., у тому числі ПДВ (20%) - 3 666,67 грн., що складає 33,8% від загальної вартості робіт за Договором (п. 4.1. Договору). Визначений договірними умовами авансовий платіж перераховано Замовником Підряднику станом на 29.01.2014, що підтверджується банківською випискою від 29.01.2014.

В силу п. 4.4.2. Договору грошові кошти за виконані роботи, за винятком сплаченого авансу на поточний місяць, Замовник сплачує на підставі Актів виконаних будівельних робіт, які підписуються уповноваженими представниками Сторін щомісячно. Акт виконаних будівельних робіт та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в та форма КБ-3) Підрядник передає Замовнику не пізніше 2S числа звітного місяця. Замовник протягом 3 (трьох) днів після отримання форм КБ-2в та КБ-3 перевіряє їх реальність та підписує в частині фактично виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом S (п'яти) банківських днів після підписання Акту виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) в розмірі 99,2% від суми Акту, залишкові 0,8% страхового утримання сплачуються Підряднику через 60 (шістдесят) днів після підписання кінцевого Акту виконаних будівельних робіт. Під «кінцевим Актом виконаних будівельних робіт», як це передбачено у п. 5.3. Договору, розуміється Акт за формою КБ-2в, підписаний уповноваженими представниками Сторін, який посвідчує кінцевий обсяг виконаних робіт за цим Договором. Підрядник надає кінцевий Акт виконаних будівельних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту фактичного виконання робіт за Договором, а Замовник зобов'язується протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту його отримання підписати цей Акт та надати його оригінал Підряднику.

Пунктом 4.5. Договору передбачено умову платності Замовнику за виконання ним функції оперативної координації процесу виконання робіт з іншими роботами, що виконуються на будівельному майданчику (функції генерального підрядника), що сплачується Підрядником у розмірі 5% (п'яти відсотків) з кожної суми, належної до сплати Підряднику за кожним Актом виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в, КБ-3). Вартість генпідрядних послуг, що надаються Підряднику, сплачуються останнім Замовнику згідно підписаного Сторонами Акту надання генпідрядних послуг.

Позивачем на виконання умов Договором належним чином виконано роботи, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін Актом за формою КБ-2в (надалі - Акт) та Довідкою за формою КБ-З від 28.02.2014 на суму 65 000,02 грн.

Сторонами підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000025 від 28.02.2014 за на суму 3 250,00 грн.

Як вбачається з умов п. 4.4.2. Договору, розрахунок за виконані робота, що враховує у собі пропорційне вирахування раніше здійсненого авансового платежу, Відповідач проводить з Позивачем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами відповідного Акту виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в, КБ-3) у розмірі 99,2% від суми Акту, залишкові 0,8% страхового утримання сплачуються Підряднику через 60 (шістдесят) днів після підписання кінцевого Акту виконаних будівельних робіт.

Відтак, кінцевий строк для розрахунку за виконані роботи у розмірі 99,2% від суми Акту (+ пропорційне вирахування авансу), що становить 42 480,02 грн. (розрахунок: (65 000,02 х 99,2%) - 22 000,00 * 42 480,02), враховуючи підписання Акту на дату 28.02.2014 на суму 65 000,02 грн., сплив 07.03.2014 року.

Кінцевий строк для повернення страхового утримання у розмірі 0,8%, що становить 520,00 грн. (розрахунок: 65 000,02 х 0,8% = 520,00) від суми Акту, настав на 30.04.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відповідач має перед Позивачем заборгованість у розмірі 39 750,02 грн., вказана сума заборгованості обґрунтовується Актом зарахування зустрічних однорідних вимог, підписаного Сторонами 31.10.2014, відповідно до умов якого грошове зобов'язання Позивача перед Відповідачем у сумі 3 250,00 грн., яке виникло на підставі Договору №14/05 від 28.01.2014, з моменту підписання цього акту є погашеним (зобов'язання припиненим), в свою чергу, грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем у сумі 43 000,02 грн. (розрахунок: 42 480,02 + 520,00 * 43 000,02), яке виникло на підставі Договору №14/05 від 28.01.2014, з моменту підписання цього акту є частково погашеним (зобов'язання частково припиненим) на суму 3 250,00 грн., заборгованість Відповідача перед Позивачем по Договору № 14/05 від 28.01.2014 становить 39 750,02 грн. (розрахунок: 43 000,02 - 3 250,00 = 39 750,02).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами Договору, виконав належним чином, а відповідач не сплатив на користь позивача вартість виконаних робіт, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 39 750,02 грн.

В судовому засіданні 22.09.2015 року представник позивача зазначив про сплату відповідачем основного боргу в розмірі 39 750,02грн., на підтвердження чого позивач надав квитанцію про сплату боргу відповідачем.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що основний борг в розмірі 39 750,02 грн. було сплачено відповідачем, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 39 750,02 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Відповідач припустився порушення зобов'язання, а тому позивач, просить суд стягнути з відповідача 4 261,48 грн. - пені.

Пунктом 8.5. Договору встановлено, що у випадку порушення Замовником строків сплати грошових коштів за виконані роботи, а також строків повернення страхового утримання, він зобов'язаний сплатити на користь Підрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від простроченої (недоплаченої) суми за кожен день такого порушення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як слідує з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 4 261,48 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 22 976,15 грн. - інфляційних втрат, 1 860,72 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 22 976,15 грн. - інфляційних втрат, 1 860,72 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 39 750 (тридцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 02 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дипроінбуд" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 15, код ЄДРПОУ 33296568) на користь Приватного акціонерного товариства "Укрстальконструкція" (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 11-В, код ЄДРПОУ 01412868) 4 261 (чотири тисячі двісті шістдесят одну) грн. 48 коп. - пені, 22 976 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 15 коп. - інфляційних втрат, 1 860 (одну тисячу вісімсот шістдесят) грн. 72 коп. - 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 29.09.2015 року.