Рішення № 53192112, 04.11.2015, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.2015 року Справа № 907/1037/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АВЕ Ужгород", м. Ужгород

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

про стягнення 2 420,95 грн.,

Суддя господарського суду -Кривка В.П.

представники:

Позивача - Шимон Т.В., довіреність №101 від 13.03.2015 року;

Відповідач - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „АВЕ Ужгород", м. Ужгород заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород про стягнення 2 420,95 грн.,

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „АВЕ Ужгород" та ФОП ОСОБА_2 договору №1830 від 01.06.2013 року про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, позивачем було надано відповідачу обумовлені договором послуги, однак відповідач свої зобов'язання по своєчасній оплаті за послуги з вивезення твердих побутових відходів, згідно договору в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку позивача становить 1 838,92 грн. Зважаючи на прострочення виконання грошових зобовязань, покликаючись на положення закону заявником було проведено нарахування, і просить стягнути з відповідача суму 2 420,95 грн., а саме: 1 838,92 грн. - основного боргу та 582,03 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідач, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду даної справи на адресу вказану позивачем, в т.ч. підтверджену реєстраційними документами (ухвали суду від 23.09.2015р., 06.10.2015р. та 21.10.2015р. надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією), проте відповідач своїми процесуальними правами не скористався: у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, письмових пояснень по суті спору та заявленим вимогам не подав, в т.ч. контррозрахунку заявленої до стягнення суми, причин неявки та невиконання вимог ухвали не повідомив. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

За таких обставин справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача,

суд встановив:

01 червня 2013 року між ТОВ "АВЕ Ужгород" (Виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Споживач) було укладено договір №1830 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (далі - Договір). Відповідно до предмету договору Виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а Споживач своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором (далі-послуги), на підставі рішень Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 15.10.2012 року №357, від 21.11.2012 року №424 та відповідно до схеми санітарного очищення.

Пунктами 3 - 4 договору встановлено, що послуги з вивезення твердих відходів надаються за контейнерною схемою. Для вивезення твердих відходів використовуються технічно справні загальні контейнери, що належать на праві власності виконавцю та надані споживачу у тимчасове безоплатне користування на час дії договору. Надані споживачу контейнери розміщуються за адресою: 88000, АДРЕСА_1.

Сторони обумовили, що обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування. Розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється згідно правил надання послуг з вивезення побутових відходів та проведено на підставі норм, тарифів затверджених рішеннями виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 20.07.2011 року №264, від 21.11.2012 року №423 та становить 42,33 грн., в т. ч. ПДВ за м. куб. вивезених відходів. При цьому, контрагенти за даним договором встановили загальний обсяг вивезення відходів - 1,5 м. куб. в місяць. (п.11 Договору).

Згідно умов договору загальна вартість послуг становить 63,49 грн. в місяць.

Пунктом 17 Договору визначено, що у разі зміни вартості послуги її Виконавець повідомляє не пізніше ніж за 30 днів про це Споживача із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань - письмово або через місцеві друковані ЗМІ.

Рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 361 від 10.09.2014 року з 01.10.2014 року було змінено тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів для господарюючих суб'єктів в розмірі 75,64 грн. за 1 м. куб. (а.с.16-17), про що в офіційних місцевих друкованих ЗМІ було вміщено відповідне повідомлення (газета „Ужгород" від 13.09.2014 року №37 (780), а.с. 25). У відповідності до цього вартість послуг змінилась та згідно замовленого обсягу за договором склала 113,46 грн.

Відповідно до п. 12 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше ніж до 10 числа періоду, що настає за розрахунковим (п. 14 Договору). Послуги оплачуються готівкою в касі підприємства або шляхом перерахунку відповідної суми на рахунок виконавця зазначений в реквізитах до даного договору через банківські установи (п. 15 Договорів).

Як стверджує позивач, що відповідачем у встановленому порядку не спростовано та не заперечено, у період з червня 2013 року по серпень 2015 року ним надавались визначені договором послуги з вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 2 238,92 грн., що також підтверджується відсутністю жодних скарг та претензій з боку споживача у відповідності до положень п. 24-27 договору. Проте, за даними позивача, відповідач за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів розраховувався з порушенням строку та не в повному обсязі (сплачено 400 грн.), внаслідок чого за заявлений вище період виникла прострочена заборгованість, яка станом на 07.09.2015 року становить 1 838,92 грн. (розгорнутий розрахунок - в матеріалах справи).

Таким чином, заявлені вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги становить 1 838,92 грн., належним чином доведені матеріалами справи та умовами договору, відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача в сумі 1 838,92 грн., яку відповідачем в установленому порядку не спростовано та не заперечено; отже, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь суми боргу.

Поряд з цим, покликаючись на положення ст. 625 ЦК України заявник вимагає застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 582,03 грн. інфляційних втрат (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи, заявлений період нарахування - з липня 2013 р. по серпень 2015р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені в зазначеній частині вимоги належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи, а.с. 12), обумовлені законом, відповідачем в установленому порядку не заперечені та не спростовані, тому підлягають до задоволення повністю.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не подав суду жодних заперечень та доказів щодо суті позовних вимог.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 218 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (88000, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Ужгород" (88000, м. Ужгород , вул. Л.Толстого, 33, код ЄДРПОУ 38330105) суму 2 420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн. 95 коп. заборгованості за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів, а також суму 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2015 року.

Суддя В.Кривка