Рішення № 53191723, 27.10.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.10.2015 Справа № 905/2091/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при помічнику судді Андрєєвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1

ФІНАНСУВАННЯ" м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКСЕЛ" м. Донецьк

про стягнення 5760927,07грн.

за участю представників сторін :

від позивача не явився

від відповідача не явився

СУТЬ СПРАВИ:

08.09.2015р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ПАТ "ОСОБА_1 ФІНАНСУВАННЯ" м. Київ про стягнення з ТОВ "АРКСЕЛ" м. Донецьк 5760927,07грн., з яких: 4658648,87грн. заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції, 999620,95грн. заборгованістьі зі сплати процентів з урахуванням інфляції, 12903,82грн. 3 % річних від суми прострочених процентів, 89753,43грн. 3% річних від суми простроченого кредиту.

В підтвердження позовних вимог ПАТ "ОСОБА_1 ФІНАНСУВАННЯ" м. Київ (далі - позивач) надав копії кредитного договору №41/кл/2013 від 22.08.2013р. з договорами про внесення змін, виписки з особового рахунку відповідача, меморіальних ордерів, розрахунок заборгованості.

Відповідач жодного разу не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про причину неявки не повідомив, додаткових документів до матеріалів справи не надав.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 ухвали господарського суду розміщені в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі Судова влада України, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Господарський суд вирішує спір по суті без явки представника відповідача на підставі ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами, оскільки вони є достатніми для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є стягнення з відповідача 5760927,07грн., з яких: 3000000,00грн. заборгованість за кредитом, 1658648,87грн. інфляціїї за порушення строків повернення суми кредиту, 793446,13грн. заборгованість зі сплати процентів, 206174,82грн. інфляції за порушення строків сплати процентів, 12903,82грн. 3 % річних від суми прострочених процентів, 89753,43грн. 3% річних від суми простроченого кредиту.

Підставою звернення є неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №41/кл/2013 від 22.08.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2013р. ПАТ «ОСОБА_1 ФІНАНСУВАННЯ» (позивач, далі - банк, кредитор) та ТОВ «АРКСЕЛ» м. Донецьк (позичальник) підписали договір №41/кл/2013, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Відповідно до умов цього договору кредитор приймає на себе зобовязання відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію із наданням кредиту з кінцевим терміном повернення кредитних коштів 19.08.2014р. із установленням ліміту 4000000,00грн. зі сплатою: процентів за користування кредитом у розмірі 24,5% річних на фактичний залишок заборгованості за кредитом, разову комісію за надання кредиту 1% від суми встановленого ліміту кредитної лінії (п.1 договору в редакції договору №2 від 21.02.2014р.).

Відповідно п. 1.4 договору сплата процентів за користування кредитною лінією здійснюється щомісячно протягом 5 банківських днів після закінчення календарного місяця, в якому позичальником було отримано суму кредиту. Проценти сплачуються позичальником відповідно до рахунку на оплату, який позичальник отримує від кредитора або уповноваженого працівника кредитора разом з витягом по поточному рахунку. Не отримання рахунку на оплату з вини позичальника не є підставою для не сплати процентів за кредитом. При поверненні позичальником суми кредиту (траншу) у кінцевий термін повернення кредиту, передбачений п.1.1цього договору, нараховані проценти за користування сумою кредиту (траншу) підлягають сплаті позичальником одночасно із поверненням такої суми кредиту (траншу).

Позичальник зобовязаний забезпечити до 01.10.2013р. щомісячно проведення через свої поточні рахунки, відкриті у кредитора, 100% від загальної суми надходжень на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора та в інших банках та закрити поточні рахунки в інших банках (п.4.3.9 договору).

У випадку порушення позичальником п.п.4.3.9-4.3.10 цього договору процентна ставка за кредитом, вказана в п.1.1 цього договору, збільшиться з 01.12.2013р. на 4 процентних пункти, та складатиме 28% за користування кредитом на фактичний залишок заборгованості за кредитом (п.5.5 договору в редакції договору №1 від 14.11.2013р.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного сторонами всіх зобовязань за цим договором (п.6.1 договору).

Господарський суд, дослідивши умови договору, робить висновок, що сторонами в даному кредитному договорі погоджені всі істотні умови, відсутні докази визнання його недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що банком належним чином виконані умови договору щодо надання кредитних коштів, що підтверджено відповідними виписками з банківського рахунку та меморіальними ордерами, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов цього договору дата остаточного повернення кредиту 19.08.2014р. (п.1 договору в редакції договору №2 від 21.02.2014р.).

Всупереч приписам закону та умовам договору, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, отримані кошти у встановлені строки не повертав, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не сплачував. Враховуючи той факт, що відповідач заборгованість за кредитним договором №41/кл/2013 від 22.08.2013р.так і не сплатив, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за цим договором.

З наданої позивачем на вимогу суду банківської виписки вбачається, що заборгованість відповідача за основною сумою кредиту дійсно (фактично) становить 3000000,00грн.

Враховуючи вищезазначене та той факт, що відповідач не надав суду до прийняття рішення по справі доказів погашення даної суми, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з невиконанням належним чином, прийнятих на себе відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з останнього за період з 08.04.2014р. по 18.08.2015р. заборгованість зі сплати процентів (з урахуванням часткових сплат) в сумі 793446,13грн.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відсоткам відповідно умов до договору кредиту є правомірними, доведеними належним чином та підтверджені матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення суми 1658648,87грн. інфляціїї за порушення строків повернення суми кредиту, 206174,82грн. інфляції за порушення строків сплати процентів, 12903,82грн. 3 % річних від суми прострочених процентів за період з 08.04.2014р. по 18.08.2015р., 89753,43грн. 3% річних від суми простроченого кредиту за період з 20.08.2014р. по 18.08.2015р. господарський суд зазначає:

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки.

Приписи ст.625 ЦК України передбачають можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних, розмір яких визначається сторонами в договорі. Проте, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Між тим, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується. В даному випадку клієнт скористався цим правом.

Господарський суд, перевіривши надані ним розрахунки щодо нарахування 12903,82грн. 3 % річних від суми прострочених процентів за період з 08.04.2014р. по 18.08.2015р., 89753,43грн. 3% річних від суми простроченого кредиту за період з 20.08.2014р. по 18.08.2015р, дійшов висновку про задоволення цих вимог у повному обсязі, оскільки розрахунок здійснений з дотриманням вимог діючого законодавства.

Що стосується вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 1658648,87грн. за порушення строків повернення суми кредиту, господарський суд приходить до висновку, що інфляційні повинні розраховуватись з 01.09.2014р. по 31.07.2015р., оскільки строк повернення кредиту 19.08.2014р., таким чином за серпень 2014р. вони не підлягають нарахуванню, внаслідок чого дана вимога підлягає задоволенню в сумі 1621675,47грн.

Крім того, позивач просить стягнути 206174,82грн. інфляції за порушення строків сплати процентів. Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, задовольняє цю вимогу в сумі 205125,74грн., оскільки, як вбачається з матеріалів справи відсотки на кінець квітня 2014р. сплачені.

Згідно п.22 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, на останнього покладається судовий збір відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно задоволеної суми.

На підставі гл.48,49,71 Цивільного кодексу України, гл.35,ст.67,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,75, 82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ФІНАНСУВАННЯ" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКСЕЛ" м. Донецьк про стягнення 5760927,07грн. частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКСЕЛ" (83017, м. Донецьк, провулок Вятський, буд. 2 Б, код ЄДРПОУ 31206116) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ФІНАНСУВАННЯ" (01135, м.Київ, вул. Дмитрівська, буд.69, ЄДРПОУ 09806437) 3000000,00грн. заборгованість за кредитом, 1621675,47грн. інфляціїї за порушення строків повернення суми кредиту, 793446,13грн. заборгованість зі сплати процентів, 205125,74грн. інфляції за порушення строків сплати процентів, 12903,82грн. 3 % річних від суми прострочених процентів, 89753,43грн. 3% річних від суми простроченого кредиту.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКСЕЛ" (83017, м. Донецьк, провулок Вятський, буд. 2 Б, код ЄДРПОУ 31206116) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 72597,67грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 27.10.2015р.

Суддя О.О. Уханьова