Рішення № 53191684, 04.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.15 Справа № 904/7477/15За позовом: заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ в особі комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 319 653,20 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 12 від 17 вересня 2015 року, начальник юридичного відділу

В засіданні брали участь: ОСОБА_2, посвідчення № 017866 від 19 червня 2013 року, прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 70120/15 від 27.10.2015) просить стягнути з державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" заборгованість у розмірі 2 319 653,20 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 1 562 524,09 грн.;

- 3 % річних у розмірі 43 602,65 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 713 526,53 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за укладеним між позивачем та відповідачем договором №739 про постачання теплової енергії від 10 травня 2011 року, за період з 01 жовтня 2013 року по 01 квітня 2015 року, наявністю боргу відповідача за спожиту теплову енергію у зазначеному періоді її споживання у сумі 1 562 524,09 грн.

Відповідно до п.9.4.4. договору та ч.2 ст. 625 ЦК України прокурором нараховані три відсотки річних у сумі 43 602,65 грн. та втрати від інфляції у сумі 713 526,53 грн.

Позивач, комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, позовні вимоги заступника прокурора підтримує у повному обсягу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує, просить суд вирішити питання щодо відстрочки сплати боргу за використане тепло строком на три роки та зобовязати позивача надати теплову енергію на опалювальний сезон 2015-1016 роки. 04.11.2015 відповідач надав доповнення до відзиву в якому зазначає про порушення позивачем умов укладеного договору в частині відключення будівлі ДП "ДДПІ "Дніпроцивільпроект" до теплопостачання на сезон 2015-2016 років. Наведені обставини просить врахувати при вирішення спору.

Розгляд справи був відкладений з 14 вересня 2015 року на 12 жовтня 2015 року, з 12 жовтня 2015 року на 28 жовтня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року розгляд справи продовжено на 15 днів (по 04 листопада 2015 року включно).

У судовому засіданні 28 жовтня 2015 року оголошено перерву до 04 листопада 2015 року.

У судовому засіданні 04 листопада 2015 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області, представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2011 року між комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (теплопостачальне підприємство) та державним підприємством "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (споживач) укладений договір №739 про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого (п.2.1.) теплопостачальне підприємство бере на себе зобовязання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобовязується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором.

Відповідно до п.11.1. договору цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 10 травня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1 договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій по цьому договору необмежена (п. 11.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах визначених додатком 1 договору для задоволення наступних потреб:

- опалення в опалювальний період (175 діб);

- вентиляції в опалювальний період (175 діб);

- гарячого водопостачання протягом року (350 діб);

- технологічних потреб відповідно з виробничою програмою споживача.

Фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п.6.1 облік спожитої теплової енергії споживачем здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (додаток № 2 договору) на підставі показників комерційних приладів обліку. В разі відсутності у споживача комерційних приладів обліку теплової енергії обсяг спожитої теплової енергії розраховується у відповідності до теплового навантаження (визначеного додатком № 1 договору) з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання у розрахунковому періоді.

Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється по приладу обліку за адресою: вул. Н.Леніна, буд. 29 (п. 6.2).

Комунальним підприємством "Теплоенерго" здійснено поставку державному підприємству "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" теплової енергії, про що складені акти здачі-приймання теплової енергії:

- акт №8523 від 31 жовтня 2013 року за жовтень 2013 року на суму 58 966,60 грн. (а.с.27);

- акт №9427 від 30 листопада 2013 року за листопад 2013 року на суму 85 099,23 грн. (а.с.28);

- акт №10367 від 31 грудня 2013 року за грудень 2013 року на суму 118 666,58 грн. (а.с.29);

- акт №499 від 31 січня 2014 року за січень 2014 року на суму 151 184,34 грн. (а.с.30);

- акт №1252 від 28 лютого 2014 року за лютий 2014 року на суму 161 006,40 грн. (а.с.31);

- акт №2162 від 31 березня 2014 року за березень 2014 року на суму 74 061,74 грн. (а.с.32);

- акт №3102 від 30 квітня 2014 року за квітень 2014 року на суму 24 080,06 грн. (а.с.33);

- акт №8218 від 31 жовтня 2014 року за жовтень 2014 року на суму 13 441,79 грн. (а.с.34);

- акт №9076 від 30 листопада 2014 року за листопад 2014 року на суму 108 783,84 грн. (а.с.35);

- акт №10023 від 31 грудня 2014 року за грудень 2014 року на суму 206 687,45 грн. (а.с.36);

- акт №323 від 31 січня 2015 року за січень 2015 року на суму 234 522,72 грн. (а.с.37);

- акт №1183 від 28 лютого 2015 року за лютий 2015 року на суму 180 762,34 грн. (а.с.38);

- акт №2031 від 31 березня 2015 року за березень 2015 року на суму 110 285,86 грн. (а.с.39);

- акт №4191 від 30 квітня 2015 року за квітень 2015 року на суму 28 063,05 грн. (а.с.40);

- акт №3784 від 30.04.2015 за квітень 2015 року на суму 20 323,89грн.

Наведені вище акти про постачання теплової енергії складені та підписані як позивачем так і відповідачем.

Порядок проведення розрахунків за теплову енергію визначено розділом 6 договору.

Відповідно до п.6.6. договору розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 цього договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії (п.6.7 договору).

Умовами п. 6.8 передбачено, що споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 (вісімдесят) % від вартості теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою додатком №1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується.

Споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію впродовж 5 (п'яти) календарних діб після одержання рахунку від теплопостачального підприємства, яке зобов'язане направити його споживачу не пізніше 10 (десяти) календарних діб місяця, наступного за розрахунковим разом з актом здачі приймання поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період. У випадку утворення переплати, вона враховується в рахунок наступних платежів (п. 6.9 договору).

На виконання умов договору відповідачу виставлені рахунки на оплату:

№8523 від 31.10.2013 на суму 58 966,60 грн. (рахунок вручений відповідачу 12.11.2013);

№9427 від 30.11.2013 на суму 85 099,23 грн. (рахунок вручений відповідачу 12.12.2013);

№10367 від 31.12.2013 на суму 118 666,58 грн. (рахунок вручений відповідачу 13.01.2014);

№499 від 31.01.2014 на суму 151 184,34 грн. (рахунок вручений відповідачу 12.02.2014);

№1252 від 28.02.2014 на суму 161 006,40 грн. (рахунок вручений відповідачу 06.03.2014);

№2162 від 31.03.2014 на суму 74 061,74 грн. (рахунок вручений відповідачу 03.04.2014);

№3102 від 30.04.2014 на суму 24 080,06 грн. (рахунок вручений відповідачу 12.05.2014);

№8218 від 31.10.2014 на суму 13 441,79 грн. (рахунок вручений відповідачу 10.11.2014);

№9076 від 30.11.2014 на суму 108 783,84 грн. (рахунок вручений відповідачу 09.12.2014);

№10023 від 31.12.2014 на суму 206 687,45 грн. (рахунок вручений відповідачу 13.01.2015);

№323 від 31.01.2015 на суму 234 522,72 грн. (рахунок вручений відповідачу 12.02.2015);

№1183 від 28.02.2015 на суму 180 762,34 грн. (рахунок вручений відповідачу 12.03.2015);

№2031 від 31.03.2015 на суму 110 285,86 грн. (рахунок вручений відповідачу 16.04.2015);

№4191 від 30.04.2015 на суму 28 063,05 грн. (рахунок вручений відповідачу 11.05.2015).

№3784 від 30.04.2015 на суму 20 323,88 грн. (рахунок вручений відповідачу 11.05.2015).

Відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 13 441,79грн., що підтверджується платіжним дорученням №48 від 28 січня 2014 року, залишок несплаченої суми становить 1 562 524,09грн.

Державне підприємство "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" своєчасно не здійснило в повному обсязі розрахунки за спожиту теплову енергію за спірний період, у звязку з чим у нього виникла заборгованість за поставлену та спожиту теплову енергії за період з жовтня 2013 року по квітня 2015 року на суму 1 562 524,09 грн., що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у сумі 1 562 524,09 грн. за жовтень 2013 року - квітень 2015 року.

З огляду на положення п.п.6.8., 6.9. договору строк оплати теплової енергії за спірний період у сумі 1 562 524,09 грн. є таким, що настав, а саме:

- згідно акту №8523 від 31 жовтня 2013 року за жовтень 2013 року на суму 58 966,60 грн. строк оплати настав 17.11.2013;

- згідно акту №9427 від 30 листопада 2013 року за листопад 2013 року на суму 85 099,23 грн. строк оплати настав 17.12.2013;

- згідно акту №10367 від 31 грудня 2013 року за грудень 2013 року на суму 118 666,58 грн. строк оплати настав 18.01.2014;

- згідно акту №499 від 31 січня 2014 року за січень 2014 року на суму 151 184,34 грн. строк оплати настав 17.02.2014;

- згідно акту №1252 від 28 лютого 2014 року за лютий 2014 року на суму 161 006,40 грн. строк оплати настав 11.03.2014;

- згідно акту №2162 від 31 березня 2014 року за березень 2014 року на суму 74 061,74 грн. строк оплати настав 08.04.2014;

- згідно акту №3102 від 30 квітня 2014 року за квітень 2014 року на суму 24 080,06 грн. строк оплати настав 17.05.2014;

- згідно акту №8218 від 31 жовтня 2014 року за жовтень 2014 року на суму 13 441,79 грн. строк оплати настав 15.11.2014;

- згідно акту №9076 від 30 листопада 2014 року за листопад 2014 року на суму 108 783,84 грн. строк оплати настав 14.12.2014;

- згідно акту №10023 від 31 грудня 2014 року за грудень 2014 року на суму 206 687,45 грн. строк оплати настав 18.01.2015;

- згідно акту №323 від 31 січня 2015 року за січень 2015 року на суму 234 522,72 грн. строк оплати настав 17.02.2015;

- згідно акту №1183 від 28 лютого 2015 року за лютий 2015 року на суму 180 762,34 грн. строк оплати настав 17.03.2015;

- згідно акту №2031 від 31 березня 2015 року за березень 2015 року на суму 110 285,86 грн. строк оплати настав 21.04.2015;

- згідно актів №4191 та №3784 від 30 квітня 2015 року за квітень 2015 року на суму 28 063,05 грн. та на суму 20 323,89грн. строк оплати настав 16.05.2015.

Доказів оплати теплової енергії в сумі 1 562 524,09 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги визнав.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 562 524,09 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.9.4.4. договору в разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором, споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 18.11.2013 по 17.08.2015 у сумі 43 602,65 грн. та втрати від інфляції за період з грудня 2013 року по серпень 2015 року у сумі 713 526,53 грн.

Розрахунок трьох відсотків річних перевірено судом, відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце є правомірними та підлягають задоволенню вимоги прокурора про стягнення 3% річних за період з 18.11.2013 по 17.08.2015 у сумі 43 602,65 грн.

При здійсненні розрахунку втрат від інфляції за прострочку виконання зобовязання за актами приймання-передачі наданих послуг №499 від 31 січня 2014 року за січень 2014 року на суму 151 184,34 грн. та №3102 від 30 квітня 2014 року за квітень 2014 року на суму 24 080,06 грн. прокурором невірно визначений сукупний індекс інфляції та, відповідно, сума втрат від інфляції за цими актами.

Розрахунок суми втрат від інфляції:

за січень 2014 року на суму 151 184,34 грн.: 151 184,34 грн. х 167,49550532% (сукупний індекс інфляції за вказаний в розрахунку період з квітня 2014 року по серпень 2015 року)= 102 042,63грн.;

за квітень 2014 року на суму 24 080,06 грн. х 156,20879505% (сукупний індекс інфляції за вказаний в розрахунку період з червня 2014 року по серпень 2015 року) = 13 535,11грн.

В іншій частині наведений розрахунок суми втрат від інфляції відповідає вимогам чинного законодавства та Рекомендаціям Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, які викладені в листі від 03.04.1997 року №62-97р.

Таким чином, вимога прокурора про стягнення втрат від інфляції підлягає частковому задоволенню у сумі 679 861,43грн.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 2 285 988,17грн. (основний борг 1 562 524,09грн. + три відсотки річних - 43 602,65грн. + втрати від інфляції 679 861,43грн.).

Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду строком на три роки.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органі місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у виняткових випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України за її межами.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення строком на три роки не є обґрунтованим, не підтверджено відповідними доказами.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обовязкового для виконання судового рішення може становити порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-ІІ) зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 вказаної Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо безпідставного відключення від централізованого теплопостачання частини будівлі інституту та клопотання про зобовязання позивача надати теплову енергію на опалювальний сезон 2015-1016 роки, оскільки вимога зобовязати позивача вчинити певні дії та зобовязати виконувати умови договору про теплопостачання може бути предметом окремого судового розгляду.

Наведені відповідачем обставини не впливають на результати вирішення даного спору та не спростовують наявність заборгованості за надані позивачем послуги.

При вирішенні питання про судові витрати, господарський суд враховує положення статті 49 Господарського процесуального кодексу України та зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Отже, витрати, повязані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню в доход державного бюджету з позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог: з позивача в доход бюджету стягується сума 673,30грн. (2 319 653,2грн. х 2% = 46 393,06ггрн. (сума, яка підлягала сплаті при зверненні з позовом до суду) 45 719,76грн. (сума, яка стягується з відповідача в доход державного бюджету)); з відповідача в доход бюджету стягується судовий збір у сумі 45 719,76грн.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, буд. 29, ЄДРПОУ 024997789) на користь комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд.7, ЄДРПОУ 32688148) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 1 562 524 (один мільйон пятсот шістдесят дві тисячі пятсот двадцять чотири) грн. 09 коп., три відсотки річних у сумі 43 602 (сорок три тисячі шістсот дві) грн. 65 коп., втрати від інфляції у сумі 679 861 (шістсот сімдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 43 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, буд. 29, ЄДРПОУ 024997789) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22030001) витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 45 719 (сорок п'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять)грн.76 коп., про що видати наказ.

Стягнути з комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд.7; поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка,22, ЄДРПОУ 32688148) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22030001) витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 673 (шістсот сімдесят три) грн. 30коп.

В задоволенні заяви державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" про відстрочку виконання рішення суду строком на три роки відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 05.11.2015.