Рішення № 53191586, 04.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.11.15р. Справа № 904/8648/15

За позовом Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у сумі 23 587, 09 грн. за договором на відпуск теплової енергії

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 представник - дов. № 2 від 05.01.2015р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість за теплову енергію в сумі 20 532,51 грн., пеню 374,30 грн., 3% річних 58,01 грн., інфляційні втрати 1 404,27 грн. по договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання при наявності приладів обліку № 372-С від 27.01.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем зобов'язань за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання при наявності приладів обліку № 372-С від 27.01.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку за отриману теплову енергію.

27.10.2015р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог від 26.10.2015р. № 3295, в якій просить стягнути з відповідача 2 339,21 грн. пені.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.

Відповідач у судове засідання не зявився, надав відзив на позов, в якому повідомив про оплату ним суми основного боргу у розмірі 20 532,51 грн. та надав докази оплати В задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій, просить відмовити у звязку з скрутним фінансовим становищем та припинити провадження у справі.

Кім того, у поясненнях до відзиву Відповідач зазначив, що рахунки-фактури, на які посилається позивач в розрахунку пені, складені на підставі договору № 372 ТГВ від 03.11.2005р., який припинив свою дію. Цей договір Відповідач укладав з Позивачем як фізична особа, та як фізична особа відповідач не є відповідачем по даній справі.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 20.10.2015р. до 03.10.2015р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не заявлялось.

В судовому засіданні 03.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2010р. між Комунальним підприємством "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (далі - постачальник, позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач, відповідач) укладено договір № 372-С на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання при наявності приборів обліку (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник проводить відпуск теплової енергії на потреби центрального опалення та вентиляції відповідно до главі СНіП 2.04.07-86 «Теплові мережі» та здійснює централізоване гаряче водопостачання відповідно до глави СНіП 2.04.01-85 «Внутрішній водопровід та каналізація будівлі» по обєкту споживача, розташованого за адресою: провулок. Станкобудівельний, 3.

Нарахування оплати за теплову енергію, гарячу та холодну воду проводиться постачальником на підставі тарифів, затверджених місцевими органами самоуправління:

Дата затвердження та номер рішення№ 2212 від 10.09.09р.Тариф на 1 Гкал теплової енергії, грн.666,49Приблизна сума договору: 10 590,53 грн. (п.2.1 договору).

Пунктом 5.1. договору встановлено, що оплата за спожиту теплову енергію проводиться споживачем відповідно до двухсторонього акту звірки показників приладу обліку споживання теплової енергії. Акти надаються до 28 числа звітного періоду.

Розрахунковим періодом оплати за теплову енергію є календарний місяць (п. 5.2. договору).

Згідно п. 5.3. договору до 15 числа місяця, наступного за звітним, постачальник надає споживачу до сплати рахунки за спожиту теплову енергію (рахунок).

Відсутність рахунка не є підставою для не оплати послуг за використану теплову енергію.

Споживач здійснює оплату за теплову енергію не пізніше 20 числа того ж місяця. У випадку не оплати рахунку в строк більше 10 днів, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення оплати.

У випадку відмови від отримання рахунку за відповідний місяць, споживач сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від заявленої суми нарахувань.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що цей договір укладається на строк з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. Термін дії договору автоматично пролонговується, якщо жодна зі сторін не виявить бажання розірвати його, повідомивши другу сторону у письмовому вигляді за місяць до закінчення строку дії договору.

Позивач свої зобовязання по спірному договору виконав в повному обсязі, що підтверджується виставленими рахунками фактури, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 24-35).

Проте, відповідач виставлені рахунки за спожиту теплову енергію своєчасно не оплатив, у звязку з чим позивачем відповідачеві нарахована пеня за період з 05.04.2015р. по 01.10.2015р. у сумі 2 339,21 грн., що і стало причиною спору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення спору на підставі наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2 339,21 грн. за період з 05.04.2015р. по 01.10.2015р.

Згідно абзацу 3 пункту 5.3. Договору споживач здійснює оплату за теплову енергію не пізніше 20 числа того ж місяця. У випадку не оплати рахунку в строк більше 10 днів, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення оплати.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що пеня за період з 05.04.2015р. по 01.10.2015р. становить 2 339,21 грн. та підлягає до стягнення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. За змістом вказаної норми, зменшення розміру неустойки є правом, а не обовязком, суду, яке застосовується у виняткових випадках.

Зважаючи на те, що протягом розгляду справи відповідач не звертався до суду з клопотанням про зменшення розміру пені, суд стягнув пеню в розмірі, заявленому позивачем.

Ст.ст. 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справ

Отже, з врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню з стягненням з відповідача пені у сумі 2 339,21 грн.

Заперечення Відповідача щодо виставлення йому рахунків-фактури по договору № 372 ТГВ від 03.11.2005р., який припинив свою дію, судом не приймаються, оскільки, як зазначає Позивач в своїх поясненнях, наданих до суду 27.10.2015р., при переході підприємства на нову автоматизовану систему платежів, виникла помилка переносу даних, у зв'язку з чим була зазначена невірна дата та номер договору. Дані рахунки-фактури були особисто прийняті відповідачем, про що свідчить його підпис на цих рахунках. Заперечень від відповідача щодо невірно нарахованих сум до підприємства не надходило, та крім того, боржником було повністю оплачено суми по рахункам.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 548, 610, 611, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 199, 231 Господарського кодексу України ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 32, код ЄДРПОУ 32560611) пені 2 339,21 грн. (дві тисячі триста тридцять дев'ять грн. 21 коп.), витрат по сплаті судового збору - 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 04.11.2015р.

Суддя ОСОБА_3