Ухвала суду № 53191505, 02.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.11.15р. Справа № 904/7871/15

За позовом Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання "Созидатель", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології - Плюс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 773,33 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 0015-2015 від 12.01.2015 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариства Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології - Плюс" про стягнення 9 773,33 грн., з яких: основний борг у сумі 5 876,34 грн., пеня у сумі 1 484,70 грн., 3% річних у сумі 102,88 грн., інфляційні втрати у сумі 2 309,41 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 460 від 29.12.2012 року про надання послуг з опалення та гарячого водопостачання (нежитловий фонд) та договору № 459 від 29.12.2012 року про надання послуг з утримання житлового будинку, споруд та прибудинкової території (нежитловий фонд) в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги у період з грудня 2014 року по квітень 2015 року у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість на суму 5876,34 грн., на яку позивач нарахував пеню у сумі 1 484,70 грн. за період з 01.01.2015 року по 01.07.2015 року, а також інфляційні втрати у сумі 2 309,41 грн. та 3% річних у сумі 102,88 грн. за загальний період з 01.01.2015 року по 01.08.2015 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібпідприємців станом на 04.09.2015 року (а.с. 29 - 31 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на позов відповідач суду не надав, натомість 30.10.2015 року подав до канцелярії суду письмове клопотання про припинення провадження у справі №904/7871/15.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на третейські застереження у пунктах 5.4. спірних договорів, у зв'язку з чим просить суд припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 51-52 том 1).

З огляду на викладене неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Встановлені обставини у справі дозволяють дійти висновку про обгрунтованість заявленого відповідачем клопотання.

Так, згідно з пунктами 5.4. укладеного між сторонами договорів №№ 459, 460 від 29.12.2012 року, усі спори, що пов'язані з укладенням, зміною, припиненням, розірванням, тлумаченням, визнанням недійсними, виконанням, відповідальністю за порушення цього договору, що можуть виникнути між сторонами, підлягають вирішенню постійно діючим Третейським судом при Дніпропетровській торгово-промисловій палаті, місцезнаходження якого: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 4, у складі одного третейського судді в порядку і за правилами, що визначені Регламентом цього третейського суду. На підставі даної третейської угоди підлягають вирішенню також будь-які інші спори між сторонами з питань цивільних і господарських правовідношень між ними, що не грунтуються на вказаному в попередньому абзаці цього пункту в договорі, але наслідком визнання цього договору недійсним або таким, що не був укладений.

При цьому сторони зазначили, що це застереження укладено ними на підставі і відповідно до статей 1, 5, 6, 12 Закону України від 11.05.2004 року № 1701-VI "Про третейські суди", статей 212, 626-628 Цивільного кодексу України.

Підтвердженням правоздатності Постійно діючого Третейського суду при Дніпропетровській торгово-промисловій палаті (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 4) є наявний в матеріалах справи Витяг з веб-сайту Єдиного реєстру громадських формувань станом на 02.11.2015 року (а.с. 53 том 1).

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

За змістом статті 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку передбаченому цим законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції.

Наведені норми чітко визначають підвідомчість справ третейським судам і встановлюють певні винятки, які не можуть бути передані на розгляд третейського суду.

Згідно з частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсним актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Рішенням Конституційного суду України від 10 січня 2008 року № 1-рп/2008 у справі №1-3/2008 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу "Третейське застереження" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських відносин може бути переданий його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків встановлених законом (статтею 17 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, статтею 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина 5 статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина 2 статті 22, стаття 64 Конституції України). Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

За частиною першою статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом (частини 6, 9 статті 12 Закону України "Про третейські суди").

Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню - з посиланням на зазначену норму Господарського процесуального кодексу України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то: у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім; у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду (яка є чинною та не визнавалася недійсною) наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту п'ятого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, що відповідає правовій позиції, викладеній у пункту 4.2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

З урахуванням викладеного провадження у справі підлягає припиненню.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За таких обставин за наявності відповідного клопотання позивач має право на повернення судового збору у сумі 1 827,00 грн., сплаченого за платіжним дорученням № 539 від 26.08.2015 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 9 том 1).

Керуючись Законом України "Про третейські суди", п. 5 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 02.11.2015 року та може бути оскаржена в частині припинення провадження до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_2