Ухвала суду № 53191375, 05.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 листопада 2015 року Справа № 916/1429/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.,суддів:Гольцової Л.А.(доповідач), Козир Т.П.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ІВ"на рішеннягосподарського суду Одеської області від 25.05.2015та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.08.2015у справі№ 916/1429/15-ггосподарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-ТАЙС"до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ІВ"простягнення 16.669 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України "Про судовий збір".

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення суду, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Проте, до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги. На цій підставі заступником начальника відділу діловодства Одеського апеляційного господарського суду складено акт від 26.08.2015 №916/1429/15-г в якому йдеться зокрема про те, що під час розкриття конверта, надісланого від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ІВ" виявилось, що платіжне доручення, яке вказане в додатку до касаційної скарги, відсутнє.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п. п. 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ІВ" на рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 у справі № 916/1429/15-г повернути скаржнику.

Головуючий суддя Л.Б. Іванова

Судді Л.А. Гольцова

Т.П. Козир