Рішення № 53189940, 02.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/12779/13 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/783/5264/15 Доповідач в 2-й інстанції: Гірник Т. А.

Категорія:6

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Гірник Т.А.

суддів - Бакуса В.Я., Левика Я.А.

секретар - Симець В.І.

з участю представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2015 року у справі за позовом Галицької районної адміністрації до ОСОБА_3, за участю третьої особи ЛКП «Снопківське» про зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про зобов»язання до вчинення дій, та просила ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_3 за власні кошти привести балкон до квартири АДРЕСА_1 у відповідність до погодженого проекту. Стягнути сплачені судові витрати.

Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2015 року у задоволенні позову Галицької районної адміністрації Львівської міської ради відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач в особі голови Галицької адміністрації Львівської міської ради - ОСОБА_5. Вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідач маючи розпорядження №627 від 19.10.2009 року, яким затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району та дозволено розширити балкон вздовж дворового фасаду в межах квартири АДРЕСА_1 із збереженням існуючої ширини без влаштування опор згідно з поданим ескізом, відхилилася від проекту по ширині балкону, про що комісією ЛКП «Снопківське» надіслано попередження №107 та зобов'язано відповідача у найкоротший термін демонтувати частину балкону, який добудовано з відхиленням від проекту. У зв'язку з невиконання даного попередження Галицька РА ЛМР звернулась з відповідним позовом до суду, враховуючи покладені на неї повноваження. Відмовляючи в позові суд не надав належної оцінки доказам у справі, прийшов до безпідставного висновку про те, що відповідачем допущено не суттєві відхилення від проекту та відмовив у позові.

При розгляді справи в апеляційній інстанції представник апелянта доводи скарги підтримала. Просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Відповідач та її представник проти доводів апеляційної скарги заперечили. Просять рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення. Враховувати вік відповідача, що є інвалідом третьої групи та вправі за власні кошти покращити житлові умови.

Інші учасники в судове засідання не з"явились, належним чином повідомлені про дату призначення справи до судового розгляду. Тому з врахуванням вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу згідно з законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1

Розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 19.10.2009 року затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району, дозволено розширити балкон вздовж дворового фасаду в межах квартири АДРЕСА_1 із збереженням існуючої ширини без влаштування опор згідно з поданим ескізним проектом. Після чого квартира мала складатись з однієї житлової кімнати площею 21,2 кв.м., кухні площею 11,5 кв.м., ванни площею 2,9 кв.м., вбиральні площею 1,0 кв.м., коридору площею 2,7 кв.м., балкону площею 1,22 кв.м., загальна площа квартири 40,52 кв.м. Зобов'язано власника квартири виконати роботи за власні кошти згідно з погодженим проектом під контролем ЛКП «Снопківське». Після завершення робіт зобов'язано звернутися в Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради з питанням про відповідність перепланування квартири погодженій документації, в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», ЛКП «Снопківське» для внесення змін в інвентаризацію справу в будинку АДРЕСА_1 згідно з розпорядженням, у відділ приватизації державного житлового фонду Галицького району для оформлення відповідного свідоцтва про право власності. Контроль за виконанням розпорядження покладено на директора ЛКП «Снопківське».

Постановою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 18.11.2010 року, на ОСОБА_3 накладено стягнення у виді штрафу у зв'язку із самовільним переплануванням квартири, а саме у зв'язку з добудовою балкону площею 2 кв.м.

Згідно попередження ЛКП «Снопківське» від 31.05.2013 року, ОСОБА_3 зобов'язано демонтувати частину добудованого балкону площею 2,2 кв.м., з відхиленням від проекту.

Відповідно до акту, затвердженого директором ЛКП «Снопківське» від 04.06.2013 року, відповідач не демонтувала самовільно розширену балконну плиту із сторони дворового фасаду будинку, що остання не заперечила.

Згідно витягу із протоколу №23 засідання міжвідомчої комісії Галицького району від 11.06.2013 року, розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради 18.06.2013 року, відповідача, як власника квартири АДРЕСА_1 зобов»язано за власної кошти балкон до квартири привести у відповідність до погодженого проекту. Розпорядження чинне, отже підлягає до виконання.

Відповідно до акту затвердженого директором ЛКП «Айсберг від 29.07.2013 року, відповідач не виконала розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 18.06.2013 року, що обумовило звернення до суду з позовом.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції врахував дані технічних висновків, наданих відповідачем, виконаних у 2015 році Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом «НДІ Проектреконструкція» про стан конструкцій житлового будинку АДРЕСА_1 про відповідність розширеного балкону в квартирі НОМЕР_1 вимогам надійності та безпечної експлуатації.

За даними технічних висновків, виконаних на заяву-замовлення ОСОБА_3 від 29.04.2015 року - об'єктом обстеження був житловий будинок № АДРЕСА_1. Обстеження проводилось з метою визначення технічного стану конструкцій будинку, зокрема розширеного балкону у квартирі НОМЕР_1.

Суд врахував дані цього висновку, за яким зазначений житловий будинок триповерховий, з підвалом. Не пам'ятка архітектури. Існуючий балкон квартири НОМЕР_1 - монолітний залізобетонний по металевих консолях, розміщений зі сторони дворового фасаду. На час обстеження виконано розширення існуючого балкону. Згідно розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради мешканці отримали дозвіл на розширення існуючого балкону. Запроектований балкон передбачався розміром 1.10*3,69м. Влаштований балкон має розмір 2.0*3,36м. Квартира НОМЕР_1 розташована на першому поверсі. Житловий будинок знаходиться в задовільному технічному стані з середньозваженим фізичним зносом - 23%. Несуча здатність конструкцій будинку достатня для подальшої безпечної експлуатації. Балкон квартири - монолітний з/бетонний, розширення балкону виконане за рахунок металевих консолей із швелерів №16, з підкосами, защемленими в стіні. Несуча здатність елементів балкону достатня для подальшої безпечної експлуатації. Прогинів, деформацій, інших пошкоджень не виявлено. Влаштований балкон відповідає вимогам міцності та надійності. Розширення існуючого балкону в квартирі не погіршує технічного стану основних конструктивних елементів будинку /фрагменту, стін, перекриття/, не порушує інсоляційний режим сусідніх квартир житлового будинку і покращує умови проживання мешканців.

Приймаючи до уваги такий висновок, суд у рішенні зазначив, що права інших осіб не порушено, роботи відповідачем проведено з відхиленням від проекту, яке не можна вважати істотним.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 100 ЖК України, якою у тому числі керувався суд, переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

В заперечення представника відповідача проти апеляційної скарги, остання посилається на вимоги ст. 152 ЖК України, згідно з якою виконання власником квартири робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення робіт введення об»єкта в експлуатацію не потребується, яка також застосована судом - переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

З врахуванням діючої з 12.02.2015 року цієї норми у зазначеній редакції представник відповідача вважає, що дії її довірительки узгоджуються з такими положеннями.

Вказані заперечення не є обґрунтовані, оскільки балкон реконструйовано саме із задіянням несучої стіни будинку і такі роботи проведено з порушенням перелічених вище вимог.

Дозволу на виконання робіт, які виконані відповідачем з врахуванням встановлених відхилень від проекту - відповідач не отримала.

Згідно з п. 1.4.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №927/11207, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

У листі Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 11.09.2006 року №5/6-2198 вказано, що роботи з перепланування повинні проводитися відповідно до проекту, розробленого з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил (ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання», ДБН А.22-3- 97 «Склад, порядок, розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»).

Дані Технічних висновків інституту «НДІ Проектреконтрукція» не свідчать про виконання відповідачем робіт з дотриманням ДБН. Висновки про влаштування балкону з дотриманням вимог міцності та надійності не можна утотожнювати з поняттям виконання робіт у відповідності до існуючих будівельних норм, що не дає підстав для висновку про можливість безпечного використання реконструйованого балкону. Крім того, відповідач не надала суду доказів виконання таких робіт ліцензованою будівельною організацією.

Колегія суддів враховує, що при проектуванні будинку з облаштуванням ряду квартир балконами певних розмірів враховувалась несуча здатність основних конструктивних елементів та капітальних стін будинку.

За даними проекту, з дотриманням якого надавався дозвіл відповідачу провести роботи по розширенню балкону розпорядженням Галицької районної адміністрації від 19.10.2009 року № 627 - балкон дозволялось розширити саме по довжині фасаду із збереженням його існуючої ширини, яка становила 1,10 м., а внаслідок відступлення від проекту та виконання робіт відповідачем, ширина існуючого балкону має 2 м., що не можна визнати незначним відступленням.

Згідно з п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572 , власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

Враховуючи наведені вище дані про відсутність доказів виконання робіт з дотриманням ДБН, у суду першої інстанції не було підстав для висновку про те, що використання спорудженого балкону з відхиленням від проекту буде безпечним як для самої відповідачки так і інших громадян , оскільки балкон виступає на дворову частину.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд безпідставно послався на положення ст. 376 ЦК України, за якою, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Вказана норма на спірні правовідносини не поширюється.

Згідно ч.2 ст. 383ЦК, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Колегія суддів вважає, що мотиви апеляційної скарги є обґрунтовані. Рішення суду постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, тому підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.3,4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314 ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2015 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги Галицької районної адміністрації задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_3 за власні кошти привести балкон квартири АДРЕСА_1 у відповідність до погодженого проекту - до розмірів 1,10 х 3, 69 м.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Галицької районної адміністрації 121 гривну 80 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскарженим у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя

Судді