Ухвала суду № 53189891, 02.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/4039/14 Головуючий у 1 інстанції: Радченко Е.А.

Провадження № 22-ц/783/6937/15 Доповідач в 2-й інстанції: Гірник Т. А.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Гірник Т.А.

суддів - Бакуса В.Я., Левика Я.А.

секретар - Симець В.І.

та з участю представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

представника стягувача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 17 вересня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_3 про зупинення стягнення за виконавчим документом, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 17 вересня 2015 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_3, що звернувся в інтересах боржника ОСОБА_2 про зупинення стягнення за виконавчим документом та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалу оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3. Вважає таку незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою зупинити стягнення за виконавчим листом №464/4039/14-ц від 29.04.2015 року, а також витребувати цей виконавчий документ та визнати виконавчий лист №464/4039/14-ц від 29.04.2015 року таким, що не підлягає виконанню. Мотивує тим, що не отримав копії рішення (ухвали) Апеляційного суду Львівської області від 12.03.2015 року, внаслідок чого його довіритель була позбавлена конституційного права на захист. Вказує на те, що виконавчий лист можна визнати таким, що не підлягає виконанню у разі, якщо такий було видано помилково або з інших причин. Зазначеним обставинам суд першої інстанції не дав належної оцінки та постановив незаконну ухвалу.

При розгляді справи за апеляційною скаргою апелянт доводи такої підтримав. Додатково пояснив, що неодноразово звертався до Апеляційного суду Львівської області з заявою про видачу судового рішення з метою його оскарження у касаційному порядку, з врахуванням порушення прав довірителя на отримання копії процесуального документа, тому немає підстав для звернення судового рішення до примусового виконання. Просить врахувати, що в оскаржуваній ухвалі міститься помилка, а саме безпідставно зазначено про те, що з заявою звернувся до суду 08.09.2015 року, хоча така прийнята судом 07.09.2015 року, про що свідчить штамп суду з відміткою про дату отримання заяви та вхідним номером, за яким зареєстроване поступлення до суду саме 07.09.2015 року.

Представник Сихівської районної адміністрації, як представник стягувача у виконавчому провадженні просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Просить врахувати, що після повернення судом апеляційної інстанції справи до місцевого суду, відповідач або її представник могли отримати копію судового рішення у місцевому суді, звернувшись з відповідною заявою та реалізувати своє право на касаційне оскарження судового рішення. У випадку пропуску строку на касаційне оскарження з поважної причини, про таку зазначити у заяві та просити суд поновити строк. Позиція апелянта про те, що копія судового рішення повинна бути видана лише судом, який його ухвалив не є обґрунтованою. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав як для зупинення виконання рішенні суду так і для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Інші учасники в судове засідання не з"явились, належним чином повідомлені про дату розгляду справи за апеляційною скаргою. Тому колегія суддів можливим розгляд справи у її відсутності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Звертаючись в суд із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник вказував на те, що станом на час подання цієї заяви, а саме станом на 07.09.2015 року не отримав копії рішення Апеляційного суду Львівської області від 12.03.2015 року по справі №464/4039/14, що є порушенням не тільки норм ЦПК України, Конституції України, Загальної декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також кримінальним правопорушенням. За таких обставин просив зупинити стягнення за виконавчим листом , виданим 29.04. 2015 року та визнати його таким , що не підлягає виконанню.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не зазначено обставини, які б свідчили про помилковість видачі виконавчого листа або про те, що обов»язок ОСОБА_2 перед Сихівською РА Львівської міської ради припинився добровільним виконанням повністю або частково. Окрім того, суд виходив з того, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню визначений ч.4 ст. 396 ЦПК України. Інші обставини, на які посилався заявник не можуть бути визнані підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

З таким висновком погоджується колегія суддів.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 07.10.2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 березня 2015 року, задоволено позов Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради та зобов»язано ОСОБА_2 відновити до попереднього стану самочинно демонтовану частину мережу зворотнього водопостачання у квартирі АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Сихівської РА Львівської міської ради 243 грн. 60 коп. судового збору.

24.06.2015 року на виконання рішення суду представник стягувача отримала виконавчі листи.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

З вимог зазначеної вище статті слідує, що суд може:

1) виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі;

2) визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В заяві ОСОБА_3 зазначав, що виконавчий лист необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, з підстав, неотримання ним копії ухвали Апеляційного суду Львівської області від 12.03.2015 року, при проголошенні якої ОСОБА_3 був присутній та якою залишено без змін рішення Сихівського районного суду м. Львова від 07.10.2014 року.

Однак наведена обставина не може бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки не входить до переліку підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню і не дає підстав для висновку про наявність інших причин, за яких виконавчий лист може бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Правові підстави для зупинення стягнення за виконавчим документом з мотивів поданої суду заяви відсутні.

Згідно із ч.1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили обов»язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність заяви. Зазначення в оскаржуваній ухвалі даних про звернення з заявою ОСОБА_3 не 07.09.2015 року, а 08.09.2015 року не спростовують правильності і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки ухвалу постановлено з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1.ч.1 ст. 312, 313, п.4 ч.1 ст.314, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 17 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Суддя