Справа №325/1527/15-к
Провадження № 1-кп/325/106/2015
У Х В А Л А
Іменем України
05 листопада 2015 року Приазовський районний суд Запорізької області у колегіальному складі: головуючого судді Пантилус О.П., суддів: Діденко Є.В. і Васильцової Г.А., за участю секретаря судового засідання Орманджи Ф.К., прокурора Кірічка В.В., захисника ОСОБА_2 в режимі відеоконференції із Приморським районним судом міста Маріуполь Донецької області, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області питання доцільності про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Херсон, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, відносно якого кримінальна справа щодо обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.15, ч.3ст.185 КК України, розглядається Подільським районним судом м.Києва,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України у кримінальному провадженні №22015050000000326 від 31 липня 2015 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він у вересні 2014 року, діючи умисно на території м. Донецька, за власною ініціативою вступив до терористичної, згідно ст.1 п.16 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", організації "Донецька народна республіка" ("ДНР"), утвореної 07 квітня 2014 року у м. Донецьку, одним із основних завдань якої є зміна меж державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України.
ОСОБА_3 в період часу з вересня 2014 року по 16 лютого 2015 року за власною ініціативою, діючи з метою участі в злочинній діяльності терористичної організації "ДНР", щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України шляхом безпосереднього керівництва не передбаченими законом збройними формуваннями зазначеної терористичної організації, на усну пропозицію її учасників, не встановлених органами досудового розслідування, вступив до так званого "1 Слов'янського батальйону" (так звана військова частина 08801) не передбачених законом збройних формувань терористичної організації "ДНР", у складі якого в період часу з вересня 2014 року по 16 лютого 2015 року брав участь у злочинній організації "ДНР".
Вступаючи до складу зазначених не передбачених законом збройних формувань терористичної організації ДНР, ОСОБА_3 в період часу з вересня 2014 року по лютий 2015 року невстановленою органами досудового розслідування особою, що використовувала позивний "Старшина", яка керувала, так званим, "1 Слов'янським батальйоном" (так звана, військова частина 08801), був зарахований до її складу, забезпечений військовою камуфльованою формою одягу та вогнепальною зброєю (карабін "СКС"), бойовими патронами до неї.
Перебуваючи у складі не передбачених законом збройних формувань "1 Слов'янський батальйон" (так звана, військова частина 08801) терористичної організації "ДНР", ОСОБА_3 в період часу з вересня 2014 року по 16 лютого 2015 року брав участь у їх злочинній діяльності, а саме, ніс чергову службу з вогнепальною зброєю (карабіном "СКС") на так званому "блок-посту" в селі Приморське Новоазовського району Донецької області, здійснюючи фільтраційні заходи з метою виявлення осіб, які зберігають вогнепальну зброю та наркотичні засоби, їх затримання, вилучення вогнепальної зброї та наркотичних засобів, а також спостерігання за місцевістю, на якій розташований цей "блок-пост".
Обвинуваченому ОСОБА_3 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та йому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який судом продовжений до 20 листопада 2015 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_3 не висловив заперечень проти клопотання прокурора, але підтримує думку свого захисника.
Захисник заперечує проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на відсутність обґрунтованого обвинувачення відносно ОСОБА_3, а також недоведеності наявності існування ризиків, вказаних прокурором.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, не перестали існувати.
Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що на суд покладається обов'язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з того моменту коли до обвинуваченого судом був застосований (або продовжений) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування ( ст. 177 КПК України).
Обвинуваченому ОСОБА_3 інкримінується вчинення умисного особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, згідно ч. 1 ст. 258-3 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна чи без такої, він не одружений, не працює, не має міцних соціальних зв'язків, його місце проживання зареєстроване в Херсонській області, смт. Нововоронцовка, а фактично перебував він в Донецькій області.
На думку суду, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3, з метою ухилення від правосуддя, може без перешкод залишити місце реєстрації проживання в Херсонській області, де він, за даними обвинувального акту, фактично не проживав, та переховуватися від суду, чим буде перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Наявний, також, ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити участь у терористичній організації.
Вказані обставини свідчать про те, що не перестали існувати ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Інші запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави, відповідно до вимог ч.5 ст.176 КПК України, не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 258-3 Кримінального кодексу України.
За наведених обставин доводи захисника суд вважає необґрунтованими, а його посилання на неконкретність обвинувачення - передчасними.
На підставі викладеного судова колегія переконана у необхідності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, яке є єдиним запобіжним заходом, що буде гарантувати виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Херсон, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів - до 03 січня 2016 року включно.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження, до слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України, де буде утримуватися ОСОБА_3.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.П. Пантилус
Судді: Є.В. Діденко
Г.А. Васильцова
Судове рішення № 53188595, Приазовський районний суд Запорізької області було прийнято 05.11.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 325/1527/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: