Рішення № 53183462, 28.10.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11333/15

2-638/5013/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - СЕМІРЯД І.В.

при секретарі - ВОРОНІНІ Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

06.07.2015 року позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просять в рахунок погашення заборгованості в сумі 1158372,75 грн. за кредитним договором № ФЛ-110808-001KЛ від 11.08.2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_1, а саме: квартиру номер 376 в будинку номер 76, яка знаходиться по проспекту Перемоги в місті Харкові, разом з усіма її приналежностями та поліпшеннями, які можуть виникнути в результаті переобладнання/перепланування, реконструкції та/або добудови квартири в майбутньому протягом дії Іпотечного договору та визнати за ними право власності на зазначену квартиру.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що 11 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ФЛ-110808-001KЛ, згідно з умовами якого ОСОБА_3 надав позичальнику кредит у розмірі 77 000 дол. США з розрахунку 13,5 % річних за користування кредитом на строк з 11.08.2008 по 11.08.2023 рік. В частині надання кредитних коштів АТ «Астра Банк» свої зобов'язання виконав в повному обсязі.

02 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Астра Банк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Астра Банк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ ««Астра Банк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Астра Банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, AT «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків Нового Кредитора.

Також позивач вказує, що в силу вказаних норм 02.12.2013 року Відкрите акціонерне товариство «Астра Банк» відступило свої права вимоги заборгованості за Кредитними договорами, у тому числі, але не виключно за кредитним договором № ФЛ-110808-001КЛ, Публічному акціонерному товариству «ДЕЛЬТА БАНК», що підтверджується Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 02.12.2013 року.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки № ФЛ- 110808-001КЛ/І від 11.08.2008року передала у іпотеку нерухоме майно - квартиру номер 376 в будинку номер 76, яка знаходиться по проспекту Перемоги в місті Харкові. Квартира передається разом з усіма її при надежностями та поліпшеннями, які можуть виникнути в результаті переобладнання/перепланування, реконструкції та/або добудови квартири в майбутньому протягом дії Іпотечного договору.

Відповідно до відомостей, викладених в Витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за № 19872085 від 13.08.2008 р. загальна площа квартири становить 66,1 квадратних метра, житлова площа 44,7 квадратних метрів. Квартира складається з трьох житлових кімнат. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцеві на праві власності відповідно до Договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_4 приватним нотаріусом ХМНО, від 17.10.2000 року, за реєстром № 6548, право власності зареєстроване Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 21.11.2000 року, за реєстровим № П-1- 38989.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобовязань згідно умов кредитного договору. Однак зобовязання не виконані, у звязку з чим, станом на 05.06.2015 року за Відповідачем наявна заборгованість у сумі 1158372,75 грн., з яких: тіло кредиту -912061,13 грн., відсотки - 195295,14 грн., - пеня - 47671,12 грн.; сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу - 88,88 грн., сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по процентам - 3256,47 грн.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві ОСОБА_3», далі - AT «ДЕЛЬТА БАНК», код ЄДРПОУ 34047020. МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б. м. Київ, 01133. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «ДЕЛЬТА БАНК» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві, прохав справу розглядати за його відсутністю, не заперечує проти винесення судом заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явились, про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224 - 226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 11 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ФЛ-110808-001KЛ, згідно з умовами якого ОСОБА_3 надав позичальнику кредит у розмірі 77 000 дол. США з розрахунку 13,5 % річних за користування кредитом на строк з 11.08.2008 по 11.08.2023 рік. В частині надання кредитних коштів АТ «Астра Банк» свої зобов'язання виконав в повному обсязі.

02 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Астра Банк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Астра Банк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ ««Астра Банк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Астра Банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. На підставі ст.514 ЦК України та вказаного Договору до ПАТ «Дельта банк» перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Таким чином, AT «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків нового кредитора, і відкрите акціонерне товариство «Астра Банк» відступило свої права вимоги заборгованості за Кредитними договорами, у тому числі, але не виключно за кредитним договором № ФЛ-110808-001КЛ, Публічному акціонерному товариству «ДЕЛЬТА БАНК», що підтверджується Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 02.12.2013 року.

Відповідно до вимог ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредит у розмірі 77 000 дол. США з розрахунку 13,5 % річних за користування кредитом на строк з 11.08.2008 по 11.08.2023 рік.

Відповідно до вимог статті ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону тощо.

Відповідно до вимог ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного Кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 05.06.2015 рокускладає 1158372,75 грн., з яких: тіло кредиту -912061,13 грн., відсотки - 195295,14 грн., - пеня - 47671,12 грн.; сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу - 88,88 грн., сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по процентам - 3256,47 грн.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст.572 ЦК України, ст.ст. 1,33 Закону України «Про іпотеку» в силу застави (іпотеки) кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою (іпотекою), одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Частиною 5 ст. З Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ч.І ст. 33 Закону України «Про іпотеку», п. 5.1 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За умовами п. 5.9. договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступник засобів:

- за згодою сторін договору;

- за виконавчим написом нотаріуса;

- за рішенням суду;

- за вибором іпотеко держателя може бути здійснене в позасудовому порядку шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, у тому числі на біржі, в порядку ст.. 38 Закону України «Про іпотеку»

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.І ст. 35 Закону України «Про іпотеку», позивачем 12.06.2015р. була надіслана відповідачам письмові вимоги, що підтверджується відповідним фіскальним чеком Укрпошти (а.с. 29), в якій останнім запропоновано погасити заборгованість за кредитним договором, а також попереджено, що у випадку невиконання вимоги у тридцятиденний строк з моменту її отримання позивачем будуть застосовані заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Однак, договору між сторонами про задоволення вимог іпотекодержателя укладено не було, а у договору іпотеки зазначено лише загальне правило про таку можливість, а відтак, не зазначивши в договорі всі умови переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя, а зауваживши лише про загальну можливість цього, відсутні й підстави для перереєстрації права власності на предмет іпотеки.

Крім того, за змістом вищевикладених умов договору іпотеки задоволення вимог шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», є способом позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За рішенням суду звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається за правилами ст.39 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають застосуванню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у випадку, якщо іпотеко держатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотеко держателя, який передбачив би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, у рахунок виконання основного зобов'язання (ст.37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст.39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Пунктом 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що з урахуванням положень ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суд виходить із того, що не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.

Отже, заявлені позивачем вимоги не є належним способом захисту, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 57-60, 88, 169, 212, 215, 224-226 ЦПК України, 526, 530, 554, 610, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СУДДЯ: