Рішення № 531785, 14.03.2007, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2007 р. Справа № 15/74

За позовом ЗАТ Страхова Компанія “Провідна”

До відповідача КП “Рівнеелектроавтотранс”

Про стягнення в сумі 24773 грн. 93 коп.

СУДДЯ КОЛОМИС В.В.

Секретар судового засідання Л.В.Михалевська

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Чеменко С.О. –дов. в справі

Від відповідача: Котовський В.П. –дов. в справі

СУТЬ СПОРУ: Позивач - ЗАТ “Страхова Компанія “Провідна” м.Київ просить суд стягнути з КП “Рівнеелектроавтотранс” м.Рівне 24773,93 грн. збитків в порядку регресу. Свої вимоги обгрунтовує, насамперед виплатою вищезазначеної суми, в якості страхового відшкодування страхувальнику на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 806 від 19.04.05 р.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги (доповнення до позовної заяви), відповідно з якими просить стягнути з відповідача в порядку регресу 23925,67 грн. Як вказує позивач ним помилково включено в регресну суму, вартість вітрового скла –773,26 грн. та ремкомплект заміни скла в сумі 75,00 грн., а всього 848,26 грн., оскільки зазначені пошкодження і, відповідно, здійснені в зв`язку з цим виплати страхувальнику, не були пов`язані з ДТП.

Відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві (а.с. 45-48). На думку відповідача позивачем здійснено страхове відшкодування з численними порушеннями, як умов договору страхування, так і умов чинного законодавства. Відтак, відповідач вважає, що підстав для виплати страхового відшкодування не було, а суми, що підлягають до оплати є завищеними.

В зв`язку з безпідставністю та необгрунтованістю позовних вимог просить в позові відмовити.

При цьому, відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осоіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - водія тролейбуса КП “Рівнеелектроавтотранс” Омельчук Віру Петрівну та Міщенко Олега Петровича –працівника ТОВ “Сингента”, який керував автомобілем “SKODA FABIA” в момент скоєння ДТП.

Клопотання відповідача не підлягає до задоволення господарським судом, оскільки зазначені особи є фізичними, і в розумінні ст.ст. 1, 21, 27 ГПК України не можуть бути стороною в господарському процесі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об`єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог (уточнених).

При цьому суд встановив та врахував таке.

19 квітня 2005 року між ЗАТ “СК “УФД Капіталь Страхування”; правонаступником якого є позивач (докази в матеріалах справи), (далі по тексту страховик), та ТОВ “Перша лізингова компанія” (далі по тексту страхувальник) був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів за № 806 (далі договір, а.с. 6-9). В рамках цього договору, відповідно до Страхового полісу від 19.04.05 р. за № 659 (а.с. 10) було застраховано автомобіль “SKODA FABIA”, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер АА 5031 АН, що належить страхувальнику та на підставі довіреності від 20.04.05р. за № 494/04 (а.с.15) був переданий у користування ТОВ “Сингента”.

Зазначене, в свою чергу, передбачено пунктом 5.8 Особливої частини договору (Р.5 Додаткові умови).

Як з`ясовано судом і про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, 01 березня 2006 року близько 09.30 год. у м.Рівне на розі вулиць Набережна та Сагайдачного сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля “SKODA FABIA”, державний номер АА 5031 АН, що належить страхувальнику та перебував під керуванням Міщенка Олега Петровича, на підставі доручення від 26.04.05 р. (а.с.15) та тролейбуса “SKODA”, державний номер 125, що перебував під керуванням водія КП “Рівнеелектроавтотранс” Омельчук В.П.

Як вбачається з довідки ОРДПС ДАІ від 01.03.06 р. (а.с. 17), застрахований автомобіль“SKODA FABIA” отримав механічні ушкодження.

Постановою Рівненського міського суду від 17.03.06 р. у справі № 3-10343/06, водій відповідача була визнана винною у вчиненому правопорушенні. При цьому, судом підтверджено, що з боку водія відповідача мало місце порушення п.8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, в зв`язку з чим останню на підставі ст.124 Кодексу про адміністративні порушення України було притягнуто до адміністративної відповідальності. (е.с.18).

В розумінні ст.35 ГПК України зазначені обставини звільнені від повторного доказування.

14 березня 2006 року експертом ПП “Експерт-Сервіс-Альфа” було проведено огляд пошкодженого автомобіля, та відповідно був складений Акт огляду транспортного засобу (а.с.24). При цьому, 19 квітня 2006 року ПП “Експерт-Сервіс-Альфа” було складено звіт спеціаліста-автотоварознавця про визначення матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля “SKODA FABIA” держномер АА 50 31 АН, в результаті його пошкодження при ДТП станом на 14.03.06 р. (а.с. 19-23).

12 травня 2006 року страхувальник звернувся до старховика з заявою про здійснення страхового відшкодування в сумі 24934,93 грн. (а.с.30).

22 травня Страховиком на підставі наявних в матеріалах справи Акту виконаних робіт ТОВ “СОС Сервіс Україна” № 442 від 28.03.06 р. замови-наряду МПП “Вік-Експо” № ВЕ-0000881 від 14.04.06, звіту ПП “Експерт-Сервіс-Альфа”, було складено страховий акт за № 481(а.с. 31-32). Відповідно до розрахунку розміру матеріального збитку, розмір суми страхового відшкодування склав 24773,93 грн.

Платіжним дорученням № 4258 від 13.05.06 р. кошти в сумі 24773,93 грн., як виплата страхового відшкодування, згідно договору від 19.04.05 р. № 806 були перераховані позивачем страхувальнику (а.с.34).

Відповідно до ст.27 Закону України “Про страхування”, ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. ч.3 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право вланості інше речове право, договір підлряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом , використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи, що в Акті огляду транспортного засобу від 14.03.06 р. (а.с. 24) пошкодження вітрового скла автомобіля визначено, як пошкодження не пов`язане з ДТП, відтак здійснена позивачем оплата страхувальнику вартості вітрового скла (773,26 грн.) та ремкомплекту заміни скла (75,00) грн., а всього на суму 848,26 грн., хоча і є страховим відшкодуванням відповідно до умов договору, не є збитками які підлягають стягненню з відповідача в порядку регресу, оскільки ці пошкодження, як встановлено, не були пов`язані з ДТП.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГК України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як нп підставу своїх вимог вимог і заперечень.

Натомість доводи, на які посилався відповідач, як на підставу своїх заперечень є безпідставними і необгрунтованими, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Судові витрати передбачені ст.44 ГПК України на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80 п.1.1, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача Комунального підприємства “Рівнеелектроавтотранс” м.Рівне вул.Галицького, 23, м.Рівне, Україна, код ЄДРПОУ 3362844 на користь позивача закритого акціонерного товариства “Страхова Компанія “Провідна” м.Київ вул.Дегтярівська, 62, п/р 265003941501 в ЗАТ “Банк Петрокоммерц-Україна” м.Києва, МФО 300120, код ЄДРПОУ 23510137 –23925,67 грн. збитків, 239,26 грн. державного мита, 118,00 грн. сплачених інформаційних послуг.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 848,26 грн. збитків провадження у справі припинити.

Суддя

Рішення підписано 29 березня 2007 року